Рішення № 149940, 11.08.2006, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
11.08.2006
Номер справи
16-27/320-05-8478
Номер документу
149940
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2006 р.

Справа № 16-27/320-05-8478

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Счастливцевої К.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 по дов.НОМЕР_1 від 30.09.2005р.;;

Від відповідачів:

КП “Асорті”: Швецова О.В. по дов. № 2 від 03.01.2006 р.;

СПД ОСОБА_2: не зявився;

СПД ОСОБА_3: не зявився;

СПД ОСОБА_4.: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 до комунального підприємства “Асорті”, суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про визнання договорів оренди недійсними на майбутнє, зобов'язання укласти договір оренди та стягнення збитків у сумі 1.885,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_5 (далі по тексту СПД ОСОБА_5) 15.09.2005р. звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до комунального підприємства “Асорті” (далі по тексту КП “Асорті”) про зобов'язання продовжити термін дії договору НОМЕР_1 від 01.07.2004р. оренди (бронювання) торгових місць №№ 2, 3, 112, 113 на АДРЕСА_1 на новий термін та стягнення збитків у сумі 6.560 грн.

19.12.2005р. позивачем були надані уточнення позовних вимог, відповідно до яких СПД ОСОБА_5 наполягає на визнанні недійсними на майбутнє договорів оренди (бронювання) торгових місць №2 та №3 в секторі 7, укладених між КП “Асорті” та приватними підприємцями, а саме: договори оренди за НОМЕР_3 від 01.01.2005р. та НОМЕР_4 від 01.07.2005р., укладені з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 (далі по тексту СПД ОСОБА_2); договір оренди за НОМЕР_5 від 05.01.2005р., укладений з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4.(далі по тексту СПД ОСОБА_4.); договір оренди НОМЕР_6 від 01.07.2005р., укладений з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 (далі по тексту СПД ОСОБА_3). Крім того, по тексту даних уточнень позивач просить зобов'язати КП “Асорті” продовжити з СПД ОСОБА_5 строк дії договору оренди НОМЕР_1 від 01.07.2004р. відносно торгових місць “2, “3 в секторі 7 на АДРЕСА_1 на новий термін та стягнути з КП “Асорті” збитки у сумі 1885,60 грн. та 5000грн. витрат на послуги адвокату.

Ухвалою суду від 19.12.2005р. до участі в справі в якості інших відповідачів були залучені СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_4., СПД ОСОБА_3

26.06.2006р. до господарського суду надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить: визнати недійсними на майбутнє договори оренди (бронювання) торгових місць №2, №3 в секторі 7, укладені КП “Асорті” з СПД ОСОБА_2 та з СПД ОСОБА_3 ; зобов'язати КП “Асорті” переукласти з СПД ОСОБА_5 договір оренди НОМЕР_1 від 01.07.2004р. відносно торгових місць №2, №3 в секторі 7 на АДРЕСА_1 на новий термін з дати набрання чинності рішенням суду, та стягнути з КП “Асорті” збитки у сумі 1885,60 грн. та 5000грн. витрат на послуги адвокату.

03.08.2006р. СПД ОСОБА_5 позовні вимоги були знов уточнені та викладені в наступній редакції:

- визнати недійсним на майбутнє договір за НОМЕР_7 на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1 для підприємців, які встановили кіоски за власні кошти від 01.07.2006р., укладений між КП “Асорті” та СПД ОСОБА_2;

- визнати недійсним на майбутнє договір за НОМЕР_8 на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1 для підприємців, які встановили кіоски за власні кошти від 01.07.2006р., укладений між КП “Асорті” та СПД ОСОБА_3;

- зобов'язати КП “Асорті” укласти з СПД ОСОБА_5 договір оренди відносно торгових місць №2, №1 в секторі 7 на АДРЕСА_1 на новий термін з дати набрання чинності рішенням суду;

- стягнути з КП “Асорті” збитки у сумі 1885,60 грн. та 5000грн. витрат на послуги адвокату.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Вищенаведена редакція позовних вимог СПД ОСОБА_5 є остаточною, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 22 ГПК України, приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній вимог.

Як вбачається з позовної заяви СПД ОСОБА_5, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі наполягає на порушенні з боку відповідачів своїх прав та охоронюваних законом інтересів, як добросовісного орендаря спірних торгових місць №№ 1, 2, розташованих на АДРЕСА_1 .

Відповідач - КП “Асорті” у відзиві на позов повністю заперечує проти заявлених вимог.

Інші відповідачі не скористалися наданим законом правом на участь свого представника при розгляді даної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.01.2004р. між КП “Асорті” (Орендодавець) та СПД ОСОБА_5 (Орендар) було укладено договір оренди (бронювання) НОМЕР_9 на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1 , відповідно до умов п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове (до 30.06.2004р.) платне користування торгівельні місця за №№ 2, 3, 112, 113 в секторі №7.

01.07.2004р. між КП “Асорті” та СПД ОСОБА_5 знов було укладено договір за НОМЕР_1 на тимчасове надання торгових місць на АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар -приймає в строкове (з 01.07.2004 р. по 31.12.2004р.) платне користування торгівельні місця № 2, 3, 112, 113 у секторі № 7 на АДРЕСА_1.

За твердженням позивача, враховуючи існування з КП Асорті” договірних відносин, СПД ОСОБА_5 було замовлено за договором підряду, укладеному з приватним підприємцем ОСОБА_7 , виготовлення кіоску для розміщення на торгівельних місцях, наданих КП “Асорті” за вищенаведеними договорами для здійснення підприємницької діяльності. При цьому, листом за НОМЕР_9 від 09.12.2004р. КП “Асорті” повідомило позивача про неможливість встановлення кіоску на раніше наданих для здійснення підприємницької діяльності торгівельних місцях у зв'язку з проведенням реконструкції ринку, яка призвела до переміщення торгівельних місць. Торгівельним місцям за №2 та №3 були присвоєні номера 1 і 2, а СПД ОСОБА_5 відповідачем було надано дозвіл на встановлення кіоску у секторі №7 але на інших торгівельних місцях.

При цьому, торгівельне місце за №2 було надано в оренду СПД ОСОБА_2 на підставі договору за НОМЕР_3 від 01.01.2005р.; торгівельне місце за №1 було надано в оренду СПД ОСОБА_4. на підставі договору НОМЕР_5 від 01.01.2005р.. 01.07.2005р. на торгівельне місце за №1 КП “Асорті” було укладено договір з СПД ОСОБА_3 В подальшому між КП “Асорті” та СПД ОСОБА_3 і СПД ОСОБА_2 договори на використання торгівельних місць за №1 та №2 щопівроку укладалися на новий строк. Останні договорі були укладені між КП “Асорті” та СПД ОСОБА_3 за НОМЕР_8 на строк до 31.12.2006р. та з СПД ОСОБА_2 НОМЕР_7 на строк до 31.12.2006р. , які і є предметом спору по даній справі.

Передача КП “Асорті” в оренду торгівельних місць №1 та №2 іншим особам, незважаючи на використання СПД ОСОБА_5 зазначених торгівельних місць на протязі тривалого часу, позивачем оцінюється як порушення його прав як добросовісного орендаря спірних торгівельних місць. Посилаючись на порушення КП “Асорті” положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та Цивільного кодексу України, СПД ОСОБА_5 звернулася до господарського суду з даними позовними вимогами.

Правова позиція відповідача укладається у відсутності між сторонами орендних відносин, що за його думкою, призводе до неможливості при вирішенні даного спору застосування норм Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та положень цивільного законодавства, якими врегульовані питання найму.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін з цього приводу, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно вимог ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України N 57/188/84/105 від 26.02.2002р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за N 288/6576 “Про затвердження правил торгівлі на ринках”, ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України.

Згідно п.13. Правил торгівлі на ринках, затверджених вищенаведеним наказом, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Проаналізувавши наведені положення діючого законодавства та зміст договорів, які містяться в матеріалах справи та є предметом спору, суд доходить висновку, що, незважаючи на різні назви договорів, які укладаються КП “Асорті” з приватними підприємцями, як то абонемент-бронь на тимчасове надання торгівельного місця або на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1, останні мають всі ознаки договорів найму. Сутність всіх договорів укладається в наданні підприємцям у строкове платне користування торгівельного місця для здійснення підприємницької діяльності. На думку суду, наведені договори мають змішану форму, які містять в собі ознаки договору найму та договору про надання послуг. Наведене надає суду підстави вважати доводи позивача про необхідність застосування при вирішенні даного спору положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та положень цивільного законодавства, якими врегульовані питання найму обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах.

Згідно ч. 1, 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Позивач стверджує, що сумлінно виконував умови договору оренди (бронювання) НОМЕР_1, своєчасно сплачував платежі, передбачені умовами договору, у зв'язку з чим має переважне право на продовження договору оренди на новий термін відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Доказів, спростовуючих доводи позивача про належне виконання прийнятих на себе за договором обов'язків, відповідачем суду надано не було.

У своїх запереченнях КП “Асорті” посилається на рішення Білгород-Дністровської міської ради № 528 ХХ1У від 18.12.2003р. „Про затвердження генерального плану реконструкції міського ринку”, на підставі якого в секторах Білгород-Дністровського Центрального міського ринку, з метою здійснення благоустрою, було проведено переміщення торгівельних столів у секторі №7 для розміщення всіх підприємців, якими були заброньовані торгівельні місця у даному секторі.

З цього приводу суд звертає увагу відповідача, що приватними підприємцями були заброньовані конкретні торгівельні місця для здійснення підприємницької діяльності.

Основним моментом при вирішенні даного спору суд вважає той факт, що торгівельні місця за №1 та №2, які раніше знаходилися у користуванні СПД ОСОБА_5 не були звільнені КП “Асорті” для власних потреб, а, з посиланням на рішення Білгород-Дністровської міської ради № 528 ХХ1У від 18.12.2003р. „Про затвердження генерального плану реконструкції міського ринку” були передані в оренду іншим підприємцям.

Відповідно до положень ст..28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд (п.п. 1, 10 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними) повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як зазначалось по тексту рішення вище, у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку, тобто встановлений певний та обов'язковий для виконання порядок припинення або зміни умов договору після закінчення його строку, який на думку суду не було дотримано відповідачем. Незважаючи на ті обставини, що таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди, на думку суду, за усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін. Отже, якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним (п. 12 Роз'яснення Вищого господарського суду від 25.05.2000р. N 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно положень ч. 3 ст. 207 ГК України, у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Приймаючи до уваги викладене, суд оцінює позовні вимоги СПД ОСОБА_5 в частини визнання недійсним на майбутнє договору за НОМЕР_8 на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1 від 01.07.2006р., укладеного між КП “Асорті” та СПД ОСОБА_3, визнання недійсним на майбутнє договору за НОМЕР_7 на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1 від 01.07.2006р., укладеного між КП “Асорті” та СПД ОСОБА_2 та про зобов'язання КП “Асорті” укласти з СПД ОСОБА_5 договір оренди відносно торгових місць №2, №1 в секторі 7 на АДРЕСА_1 на новий термін обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим позов в цієї частини підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в результаті уточнення предмету позову вимоги до СПД ОСОБА_4., яка була залучена до участі у справі в якості відповідача СПД ОСОБА_5 не висуваються, суд вважає правомірним звільнити СПД ОСОБА_4 від відповідальності за заявленими вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, п. 4 ч. 2 зазначеної статті в якості одного з способів захисту свого права ЦК України передбачено відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги в частини стягнення з КП “Асорті” збитків у сумі 1885,60 грн., суд звертає увагу позивача на наступному.

Свої вимоги в цієї частини позову СПД ОСОБА_5 обґрунтовує неправомірними діями КП “Асорті” щодо передачі торгівельних місць №1 та №2 в оренду іншим підприємцям, чим були порушені її права як орендаря даних торгівельних місць, що, в свою чергу, призвело до необхідності укласти договори оренди на інші торгівельні місця з ТОВ “Агат”. Розрахунок збитків здійснений позивачем на підставі прийнятих на себе зобов'язань з ТОВ “Агат” стосовно оренди інших торгівельних місць та складає суму орендних платежів, сплачених СПД ОСОБА_5 ТОВ “Агат” за договорами оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, в якості одного із способів захисту цивільного права та інтересів судом цивільним законодавством України передбачено відшкодування збитків.

В свою чергу, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, згідно ст. 22 ЦК України, має право на їх відшкодування.

Так, згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до ст. 33 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні подаватись сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження факту існування з ТОВ “Агат” договірних відносин, а також доказів наявності причинного зв'язку між діями КП “Асорті” та понесеними СПД ОСОБА_5 збитками.

Виходячи з положень статей глави 82 ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або пошкодження майна), що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

З огляду на викладене, виходячи з юридичної суті шкоди, як явища об'єктивної дійсності, суд доходить висновку про відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що тягне за собою звільнення КП “Асорті” від відповідальності за заявленими СПД ОСОБА_5 в цієї частини вимог.

Підсумовуючи наведене, в задоволенні позовних вимог СПД ОСОБА_5 в частини стягнення з КП “Асорті” збитків у сумі 1885,60 грн. необхідно відмовити повністю.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оплаті послуг адвоката розподіляються згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України. При цьому, суд звертає увагу сторін, що відповідно до положень частини 2 ст. 49 ГПК України у випадку, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій КП “Асорті” щодо передачі торгівельних місць №1 та №2 в оренду іншим підприємцям, чим були порушені права позивача як орендаря даних торгівельних місць, суд покладає судові витрати по справі у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, виключно на КП “Асорті”.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір за НОМЕР_8 на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1 для підприємців, які встановили кіоски за власні кошти від 01.07.2006р., укладений між комунальним підприємством “Асорті” та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2.

3. Визнати  недійсним на майбутнє договір за НОМЕР_7 на обслуговування, охорону та надання послуг на АДРЕСА_1, які встановили кіоски за власні кошти від 01.07.2006р., укладений між комунальним підприємством “Асорті” та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1.

4. Зобов?язати комунальне підприємство “Асорті” / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 75, код ЄДРПОУ 24764742 / укласти з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_5 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_10 / договір оренди відносно торгових місць №2, №1 в секторі 7 на АДРЕСА_1 на новий термін.

5. Звільнити суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_4 від відповідальності за заявленими позовними вимогами.

6. В іншій частині позову  відмовити.

7. Стягнути з комунального підприємства “Асорті” / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 75, код ЄДРПОУ 24764742 / на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10/ 3750 грн. 00 коп. /три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 00 коп./ - суми, сплаченої за послуги адвоката; 140 грн. 25 коп. / сто сорок грн. 25 коп./ - державного мита; 88 грн. 50 коп. / вісімдесят вісім грн. 50 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

8. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31117095600008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - суму недоплаченого держмита у розмірі 102 грн. / сто дві грн.00 коп./.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 20.09.2006р.

Суддя Желєзна С.П.

Часті запитання

Який тип судового документу № 149940 ?

Документ № 149940 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 149940 ?

Дата ухвалення - 11.08.2006

Яка форма судочинства по судовому документу № 149940 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 149940 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 149940, Господарський суд Одеської області

Судове рішення № 149940, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.08.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 149940 відноситься до справи № 16-27/320-05-8478

Це рішення відноситься до справи № 16-27/320-05-8478. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 149939
Наступний документ : 149941