Постанова № 14993625, 28.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-0870/473/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЯнюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача Лінника Г.М. (довіреність від 27.10.2010 №б/н);

відповідача Мастерова О.В. (довіреність від 04.01.2011 №8/8/10);

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», м. Запоріжжя

до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (далі ТОВ «ЛАН», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із адміністративним позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Бердянська ОДПІ, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.01.2011 №0000031600/0 та №0000011510/0.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, і просить задовольнити їх у повному обсязі, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказує, що по відношенню до позивача вже більше трьох років тривала процедура банкрутства, яка була припинена у результаті затвердження ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2010 мирової угоди. Зазначає, що відповідно до умов вищевказаної мирової угоди інвестор - ФГ «Марія» взяло на себе зобовязання сплатити частину заборгованості позивача, зокрема, перед Бердянською ОДПІ у розмірі 200000,00 грн. в строк на протязі 7 робочих днів з моменту затвердження мирової угоди. Вказує, що умови мирової угоди були виконані в строк та в повному обсязі. Крім того, зазначає, що позивач вже довгий час не є платником податку на додану вартість, не повинен подавати відповідні декларації та в даний період ніяких нових податкових зобовязань по ПДВ виникнути не може. Щодо заборгованості з податку на прибуток вказує, що 08.11.2010 ним подано декларацію за ІІІ квартал 2010 року, згідно якої до сплати підлягає сума податку у розмірі 5,00 грн., яка була сплачена позивачем 09.11.2010. Враховуючи викладене, спірні рішення вважає протиправними та просить їх скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях від 14.02.2011 та додаткових запереченнях від 15.03.2011. Вказує, що ухвалою від 25.10.2010 господарським судом Запорізької області затверджена мирова угода, згідно якої було припинено провадження у справі про банкрутство, отже, знято мораторій на задоволення вимог кредиторів, а позивач отримав статус основного платника податків. Крім того, зазначає, що у звязку із тим, що погашення податкових зобовязань було здійснено після завершення процедури банкротства, при визначенні податкових зобовязань та застосуванні штрафних санкцій відповідачем було застосовано положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який не передбачає виключень для нарахування санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань, здійснену на виконання мирових угод, укладених в процедурі банкрутства. На підставі викладеного, вважає, що порушень з боку працівників Бердянської ОДПІ під час проведення перевірки не було, перевірка проводилась згідно норм діючого законодавства, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2008 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛАН» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

11.10.2010 між ТОВ «ЛАН» та ФГ «Марія» (далі інвестор) було підписано Інвестиційний договір №1.

11.10.2010 між позивачем, кредиторами та інвестором укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2010 у справі 19/108/08. Із змісту вказаної ухвали вбачається, що Бердянська ОДПІ є кредитором третьої черги погашення вимог. Відповідно до пп. «в» п. 2, п. 3 зазначеної мирової угоди конкурсні вимоги відповідача у розмірі 488137,82 грн., які включені до реєстру вимог кредиторів, погашаються боржником частково в сумі 200000,00 грн. Вказані кошти спрямовуються інвестором на рахунки кредиторів протягом 7 робочих днів з моменту затвердження судом мирової угоди і після надання необхідних реквізитів кредиторами. Кредиторські вимоги відповідача в сумі 288137,82 грн. підлягають списанню з особових рахунків боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Мирова угода підписана, зокрема, головою Комітету кредиторів, в.о. начальника Бердянської ОДПІ та скріплена печаткою відповідача.

Платіжним дорученням від 27.10.2010 №1 із призначенням платежу «інвестиційний договір на стадії ліквідації №1 та мирова угода у справі 19/108/08 від 11.10.10, ухвала господарського суду від 25.10.2010» ФГ «Марія» перерахувало грошові кошти у розмірі 200000,00 грн. на рахунок, який вказаний у листі Бердянської ОДПІ від 26.10.2010 №3244/10/24-015. Вищевказане підтверджується також листом відповідача від 22.11.2010 №4880/10/24-015.

Посадовими особами Бердянської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 10.01.2011 №3 (далі Акт №3), у якому зазначається, що перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції чинній на час виникнення чинних правовідносин, далі - ПК України), а саме: несплата узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 131646,80грн. протягом граничних строків.

На підставі висновків Акта №3 та виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 №0000031600/0 та нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, а саме: 13164,68 грн.

Посадовими особами Бердянської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт від 10.01.2011 №000001/1510/25478760 (далі Акт №000001/1510/25478760), у якому зазначається, що перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР та п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 25923,00 грн.

На підставі висновків Акта №000001/1510/25478760 та виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 №0000011510/0 та нараховані штрафні санкції з податку на прибуток у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, а саме: 2592,30 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 7 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про державний бюджет України на 2011 рік», встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обовязковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України він набрав чинності з 1 січня 2011року.

Згідно п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до ст.ст.1 та 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2643-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2643-ХІІ) під мировою угодою слід розуміти домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

У ч.3 ст. 35 Закону №2643-ХІІ встановлено, що рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Згідно ч.2 ст.36 Закону №2643-ХІІ у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами ст. 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому, податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Як вбачається із мирової угоди, вона підписана головою Комітету кредиторів, в.о. начальника Бердянської ОДПІ та скріплена печаткою.

Відповідно до приписів ст.37 Закону №2643-ХІІ мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.1 ст.39 Закону №2643-ХІІ за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.

У ч.5 ст.39 Закону №2643-ХІІ зазначено, що мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача не заперечувалось, що відповідач не звертався до господарського суду із заявою щодо визнання мирової угоди від 11.10.2010 недійсною або її розірвання, а отже на час проведення перевірок вона була чинною.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. (ч.2,3 ст.37 Закону №2643-ХІІ).

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що умови мирової угоди від 11.10.2010 виконані ТОВ «ЛАН» та ФГ «Марія» в повному обсязі та у строк, встановлений зазначеною угодою, а тому штрафні санкції за неналежне виконання податкових зобовязань нараховані Бердянською ОДПІ неправомірно.

Твердження відповідача, що після завершення процедури банкрутства при визначенні податкових зобовязань та застосуванні штрафних санкцій застосовуються положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є помилковим та спростовується вищевикладеними приписами законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 10.01.2011 №0000031600/0.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 10.01.2011 №0000011510/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 04.04.2011.

Суддя(підпис)О.С. Янюк

Постанова не набрала законної сили

СуддяО.С. Янюк