Постанова № 14993433, 07.04.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7956/10/0670

категорія 8.2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участі представників сторін:,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство"Піщепром" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

встановив:

Позивачем подано позов до ДПІ у м. Житомирі про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій) №0010412302 та №0010402302 від 31.08.2010р. прийнятих відповідачем. На думку позивача, відповідач помилково зазначає, про порушення ним Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки він не являється ні підприємством торгівлі, ні підприємством громадського харчування або послуг, на яких поширюється дія наведеного Закону. Вказує, що ВАТ «Молочник» є виробничим підприємство і здійснює виробництво масла та продуктів сирних плавлених, сирів плавлених, спредів. Пояснює, що згідно досліджених податковим органом операцій ним здійснювався продаж продукції власного виробництва за готівку, а відтак Закон України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовується. Свою позицію підтверджує, Атестатами виробництва, оборотно сальдовими відомостями (реєстраторами), Технічними умовами, Технічними інструкціями, дозволами, первинними документами на продаж продукції. Ці документи, на думку позивача, стверджують, що ВАТ «Молочник» є виробником продукції, закуповує сировину масло моноліт, здійснює обробку та збуває готову продукції масло фасоване. Зазначає також, що ДПІ у м. Житомирі не є належним контролюючим органом, що може вивчати та робити висновки, щодо порушення або не порушення конкретним підприємством Закону України «Про молоко та молочні продукти», який є спеціальним законом, контроль за дотриманням якого покладається на конкретні органи державної влади, до яких податковий орган не входить.

Крім того, вважає, що Акт перевірки складений 17.08.2010р. не може бути належним доказом в розумінні ст.70 КАС України, оскільки винесений з порушенням Наказу ДПА України №327 від 10.08.2005р., а саме порушений термін його складання, підписаний не належними посадовими особами.

В судовому засіданні 28.03.2011р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010412302 та № 0010402302 від 31.08.2010р. в частині 545000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав заявлених в позовній заяві, доповненнях до неї.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили з мотивів викладених у письмових запереченнях. Зазначили, що в ході перевірки було встановлено, що ВАТ «Молочник» здійснює реалізацію продукції невласного виробництва без застосування РРО. Також вказали, що ВАТ «Молочник» є підприємством торгівлі, та не має власних виробничих потужностей для виробництва масла.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Житомирі (відповідач) було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Молочник» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт №6422/23-1/0445392/0110 від 17.08.2010р., яким встановлено порушення підприємством п.п.1, 2, 9 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіркою встановлено, що в період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року в порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» частина розрахункових операцій з продажу товарів проводилась без застосування РРО також виявлено порушення ст. 3 Закону України " Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

На підставі вищезазначеного Акту прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010402302 та №0010412302 від 31.08.2010р. які і оспорюються позивачем.

Спірні правовідносини регулювались Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі Закон) в редакції чинній на момент винесення рішень

Згідно ст.1 вищевказаного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 даного Закону визначено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязанні, зокрема,

Пункт 1 проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджуються виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбаченим цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Пункт 2 видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

За результатами планової виїзної документальної перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач є підприємством торгівлі, не здійснює виробництво продукції масло, оскільки не має відповідних визначених в Законі України «Про молоко та молочні продукти» потужностей., а відтак реалізовуючи товар, порушував вищенаведені норми Закону про РРО

З таким висновком відповідача суд не погоджується.

За приписами п.1 ст.9 1 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Факт оформлення та видачі прибуткових і видаткових касових ордерів, видача відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою ВАТ «Молочник» податковим органом не заперечується.

Відповідно ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», виробництво це діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Згідно статті 11 Закону України "Про молоко та молочні продукти" 24.06.2004 р. 1870-IV (із змінами та доповненнями) суб'єкти господарювання всіх форм власності (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов'язковим вимогам нормативно-правових актів.

Позивач має Атестат виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів № 051813. Виробництво масла фасованого позивачем здійснюється відповідно до ТУ У 15.5-00445392-001-2001 та Технологічної інструкції з виробництва масла фасованого до ТУ У 15.5-00445392-001-2001, яка погоджена Міністерством охорони здоровя та затверджена Головним державним санітарним лікарем України згідно Висновку державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 03.10.2006 р. № 05.03.02-06/47096.

Згідно Технологічної інструкції з виробництва масла фасованого до ТУ У 15.5-00445392-001-2001 виробництво масла вершкового та шоколадного (масла фасованого) здійснюється із масла - моноліту.

Тобто, масло фасоване, яке вироблене товариством із масла моноліту є результатом власного виробництва, як вказано і в ТУ 15.5-00445392-001-2001.

Згідно Державного класифікатора видів економічної діяльності ДК-0092005, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. № 375 (набрав чинності з 01.04.2006 р.), перероблення - технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або готової продукції з метою отримання нової продукції, продукція є результатом виробничого процесу. Нова продукція є результатом перероблення сировини, виробленої сільським, лісовим чи рибним господарством, галузями добувної промисловості, а також продукції інших видів переробної діяльності (напівфабрикатів).

Крім того, на підтвердження якості та безпечності виробленого масла вершкового Міністерством охорони здоров`я позивачу виданий Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02/41335 від 31.08.2006 р., терміном дії протягом дії ДСТУ на масло.

Також, Укрметртестстандартом м. Житомир виданий Сертифікат відповідності на масло вершкове № VA1.006.Х001896 2008 від 25.01.2008, термін дії до 20.07.2009 р..

Оборотно - сальдові відомості по бухгалтерським рахункам 10 та 201 свідчать, що підприємство ВАТ «Молочник» має виробничі потужності для виробництва і закуповувало не готову продукцію товар, а сировину масло моноліт.

Наведене свідчать, що підприємство здійснює виробництво масла вершкового з дотриманням всіх законодавчих актів, що регулюють питання якості харчових продуктів, тобто є виробником власної продукції.

В судових засіданнях, відповідачем не доведено, що ВАТ «Молочник» за перевіряємий період закуповував і реалізовував за готівку товар (сфера торгівлі), який на його думку мав проводитись через РРО, натомість позивач надав всі документи, що підтверджують, що реалізована продукція є продукція власного виробництва.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що як встановлено в судових засіданнях перевіряючими під час перевірки не досліджувалось чи має підприємство виробничі потужності для виробництва масла, а тому висновки, щодо відсутності такого обладнання є суб`єктивним твердженням, що грунтується на припущеннях.

З огляду на викладене, на думку суду, висновок податкового органу, що ВАТ «Молочник» здійснює реалізацію продукції невласного виробництва без застосування РРО є безпідставним та таким, що не грунтується на матеріалах справи.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2010 року № 0010412302.

Актом перевірки встановлено, що в порушення ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" підприємство здійснювало торгівельну діяльність з оформленням прибуткових касових ордерів без придбання торгового патенту за 17 календарних днів.

Суд не погоджується з даним висновком податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Молочник" здійснював реалізацію молочної продукції власного виробництва ТОВ "Агроспецресурси" та ПП "Прем`єрпродукт - Житомир". За реалізовану продукцію вказані покупці розраховувались частково готівковими коштами, які оприбутковувались в касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів.

Вказані операції по продажу молочної продукції власного виробництва підтверджені первинними бухгалтерськими документами (прибутковими касовими ордерами, видатковими накладними та ін.), що не заперечували ні перевіряючі в акті перевірки, ні представники інспекції в судових засіданнях.

Згідно до частини 6 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, зокрема: молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них.

Крім того, відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Слід зазначити, що фінансова санкція, встановлена п. 1 ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції і є такою санкцією за своєю юридичною суттю.

Статтею 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З акту перевірки №6422/23-1/00445392/0110 від 17.08.10 року вбачається, що зазначені порушення були допущені в період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., однак відповідачем при винесенні оспорюваного рішення вимоги ст. 250 ГК України не враховані, штрафні санкції частково нараховані поза строками їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обгрунтованості винесених рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 31.08.2010 року №0010402302 в частині 545000,00грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 31.08.2010 року №0010412302.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 12 квітня 2011 р.