Постанова № 14992871, 14.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3974/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом державного підприємства “Селидіввугілля”

до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії

за участю представників сторін

від позивача: Красильникова С.О. за дов.

від відповідача: Аніщенко О.С.. за дов.

ВСТАНОВИВ

Позивач, Державне підприємство “Селидіввугілля”, звернувся до суду із позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилається на те, що у лютому 2011 року підприємством були отримані від податкового органу повідомлення, якими відповідач сповістив про зарахування сплачених сум поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені на підставі абзацу 2 пп. 16.3.3. п. 16.3. ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Вважає, що жодна норма Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу, яким є податковий орган, змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачене таке право у податкового органу і іншими законами та підзаконними нормативними актами. Тому дії податкового органу є розширенням наданих Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прав та суперечать вимогам чинного законодавства.

Просить суд визнати неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених Державним підприємством “Селидіввугілля” 22 листопада 2010 року у сумі 221166,67 грн.; 8 листопада 2010 року у сумі 115285,45 грн., 10 листопада 2010 року у сумі 200000,00 грн., 3 грудня 2010 року у сумі 4500,00 грн., 6 грудня 2010 року у сумі 166000,00 грн. поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість та авансу з цього податку на погашення податкового боргу та пені та зобовязати Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП “Селидіввугілля” (84500, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Макса, 41, ЄДРПОУ 33426253) шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість у розмірі 19133,13 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав судові заперечення на адміністративний позов в яких посилається на те, що податкова декларації це розрахунковий документ, що подається платником податків за базовий податковий період. Платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання зазначену у поданій ним податкові декларації. Черговість погашення податкових зобовязань платника податків визначений в Законі України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є єдиний для всіх платників податків та органів державної податкової служби. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст. 16, ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховуються пеня та штрафні санкції. Тому, при сплаті податкового зобовязання з податку на додану вартість платіжні доручення позивача зараховані по особистому рахунку ДП “Селидіввугілля”в погашення наявного податкового боргу, а саме зарахована по особистому рахунку платника податків в погашення податкового боргу минулих періодів. Порядок погашення сум податкового боргу чітко визначений в Законі України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Також відповідач зазначає, що позивач повинен сплачувати узгоджену суму податкового зобовязання в установлені законом строки. Іншого механізму сплати платником податків податкових зобовязань поточного періоду до погашення податкових зобовязань минулого періоду Законом не передбачено.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство “Селидіввугілля” є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 33426253, перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ Донецької області (далі - позивач).

Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією (далі відповідач) було винесено повідомлення від 23.11.10 № 105210010377114 про перерозподіл сплаченої 22 листопада 2010 року суми податкового боргу з податку на додану вартість, 09.11.10 № 105210010374343 про перерозподіл сплаченої 8 листопада 2010 року суми податкового боргу з податку на додану вартість, 20.11.10 № 105210010375342 про перерозподіл сплаченої 10 листопада 2010 року суми податкового боргу з податку на додану вартість, 07.12.10 № 105210010380060 про перерозподіл сплаченої 3 грудня 2010 року суми податкового боргу з податку на додану вартість, 07.12.10 № 105210010380212 про перерозподіл сплаченої 6 грудня 2010 року суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.2. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державним цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Правовою підставою розподілу сплачених за платіжними дорученнями сум став абзац 2 пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Судом встановлено, що позивач здійснював оплату поточних зобовязань з податку на додану вартість за жовтень 2010 року платіжними дорученнями від 22 листопада 2010 року у сумі 221166,67 грн.; від 8 листопада 2010 року у сумі 115285,45 грн., від 10 листопада 2010 року у сумі 200000,00 грн., та за листопад 2010 року платіжними дорученнями від 3 грудня 2010 року у сумі 4500,00 грн., від 6 грудня 2010 року у сумі 166000,00 грн.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Станом на момент здійснення позивачем оплати 8 листопада 2010 року у сумі 115285,45 грн. та 10 листопада 2010 року у сумі 200000,00 грн. самостійно узгоджених податкових зобовязань у розумінні Закону 2181 за жовтень 2010 року не існувало, як не існувало і строку подання звітності, як і граничний строк сплати таких податкових зобовязань за жовтень 2010 року не настав. Судом встановлено, що станом на 08.11.10 та 10.11.10 позивачем до податкового органу не надавалась податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, як і не настав граничний строк сплати таких податкових зобовязань. Цей факт не є спірним між сторонами.

Також станом на момент здійснення позивачем оплати 3 грудня 2010 року у сумі 4500,00 грн. та 6 грудня 2010 року у сумі 166000,00 грн. самостійно узгоджених податкових зобовязань у розумінні Закону 2181 за листопад 2010 року не існувало, як не існувало і строку подання звітності, як і граничний строк сплати таких податкових зобовязань за листопад 2010 року не настав. Судом встановлено, що станом на 03.12.10 та 06.12.10 позивачем до податкового органу не надавалась податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року, як і не настав граничний строк сплати таких податкових зобовязань. Цей факт не є спірним між сторонами

Судом встановлено, що станом на 08.11.10 та на 10.11.10 у позивача обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 19317282,99 грн. т 19743067,19 грн. відповідно, станом на 03.12.10 та на 06.12.10 обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 25700588,94 грн. та 25696139,89 грн. відповідно.

Суд зазначає, що при наявності податкового боргу з відповідного податку та сплаті платежів у рахунок майбутніх не задекларованих станом на момент здійснення такої оплати податкових зобовязань, одночасно у платника податків не може існувати переплата з такого податку та податковий борг з цього ж податку.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу щодо погашення податкового боргу, та, як наслідок, пені, нарахованої при сплаті податкового боргу у разі сплати податкових зобовязань при відсутності декларування таких зобовязань (узгоджених сум) та відсутності граничного строку сплати таких сум, сплачених платіжними дорученнями 8 листопада 2010 року у сумі 115285,45 грн., 10 листопада 2010 року у сумі 200000,00 грн., 3 грудня 2010 року у сумі 4500,00 грн., 6 грудня 2010 року у сумі 166000,00 грн.

Щодо здійснення сплати суми згідно платіжного доручення 22 листопада 2010 року у сумі 221166,67 грн., суд зазначає, що здійснення позивачем сплати податку на додану вартість за жовтень 2010 року 22 листопада 2010 року було проведено після подання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (вх. 19.11.10), в межах 10-денного строку сплати узгодженої суми податкових зобовязань, тобто на момент сплати ПДВ 22 листопада 2010 року існували узгоджені суми податкових зобовязань, в погашення яких позивач спрямував кошти, настав граничний строк подання звітності за попередній звітний місяць. Таким чином, в частині перерозподілу грошових коштів у розмірі 21166,67 грн. на сплату податкового боргу та пені у податкового органу були відсутні підстави для розподілу сплачених позивачем 22 листопада 2010 року сум на погашення податкового боргу та пені.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дії відповідача по розподілу сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені та зобовязання відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків ДП “Селидіввугілля” шляхом виключення з картки особового рахунку пені, підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати не підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги державного підприємства “Селидіввугілля” до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених Державним підприємством “Селидіввугілля” 22 листопада 2010 року у сумі 221166,67 грн.; 8 листопада 2010 року у сумі 115285,45 грн., 10 листопада 2010 року у сумі 200000,00 грн., 3 грудня 2010 року у сумі 4500,00 грн., 6 грудня 2010 року у сумі 166000,00 грн. поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість та авансу з цього податку на погашення податкового боргу та пені та зобовязання Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП “Селидіввугілля” (84500, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Макса, 41, ЄДРПОУ 33426253) шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість у розмірі 19133,13 грн. задовольнити частково.

Визнати неправомірними дій Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених Державним підприємством “Селидіввугілля” 22 листопада 2010 року у сумі 221166,67 грн., поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязати Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП “Селидіввугілля” (84500, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Макса, 41, ЄДРПОУ 33426253) шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість у розмірі 6186,67 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у повному обсязі 14 квітня 2011 року в присутності представників сторін.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Савченко С. В.