Постанова № 14984367, 20.04.2011, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2а-1980/11

П О С ТА Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2011 року м. Краматорськ          

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової М.В.,

при секретарі Доценко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною, і зобов`язання донарахування підвищення до пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання бездіяльності неправомірною, і зобов`язання до нарахування підвищення до пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 15.02.2011р., та зобов’язання нараховувати і виплачувати щомісячну доплату до пенсії в подальшому, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що, згідно ст. 1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни»вона має статус «дитина війни». У зв`язку з цим згідно цього Закону їй повинні з 1 січня 2006 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії у 2007р. не проводилася, а в 2008-2010рр. проводилася в неповному обсязі. Позивач просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов`язати відповідача зробити нарахування надбавку до пенсії, як «дитині війни», з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 15.02.2011р. та зобов’язати відповідача кожен місяць проводити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в подальшому.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов`язати його зробити нарахування та виплату надбавки до пенсії, як «дитині війни», з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 15.02.2011р та зобов’язати відповідача кожен місяць проводити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в подальшому. Також просила поновити їй пропущений строк для звернення до суду за захистом свої прав, який вона пропустила в зв’язку з тим, що про належні їй виплати як «дитині війни»вона узнала нещодавно з засобів масової інформації. До цього вона вважала, що відповідач добросовісно виконує свої обов’язки по виплаті їй надбавки. Також в зв’язку з юридичною неграмотністю та неодноразовими змінами в законодавстві, вона не змогла вчасно звернутися до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про слухання справи в його відсутність.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАСУ у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідачем надані письмові заперечення, згідно яких, у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №1-29/2007, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була викладена в новій редакції, а саме закріплено право на отримання підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Така надбавка згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 наведені зміни були визнані неконституційними, у зв’язку з чим нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»втратила чинність. Однак ні зазначеним Рішенням Конституційного Суду України, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в попередній редакції. Для врегулювання цієї ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10грн., з 01.07.2008 року - 48,20грн., з 01.10.2008 року - 49,80грн. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Щомісячна надбавка «дітям війни»виплачувалася відповідно до чинного на певний час законодавства. Також вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом. На підставі наведеного, позовні вимоги позивача УПФУ у м. Краматорську вважає необґрунтованими. Просить в позові відмовити.

Суд, проаналізувавши зібрані в справі докази, вважає, що надані позивачкою доводи щодо причин пропуску строку звернення до суду є неповажними та її позов підлягає розгляду в межах шестимісячного строку звернення до суду, в іншій частині вимог позов слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

          Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась 22.08.1940 року, що вбачається з її паспорту громадянина України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області, отримує пенсію за віком, тому на неї, у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розповсюджується правовий статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В такій редакції наведена норма закону перейшла як діюча і на 2010р. та 2011р.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідача щомісячно провадити нарахування та виплату соціальної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з дня прийняття рішення суду, не підлягають задоволенню, оскільки це не передбачено діючим законодавством України.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в межах шестимісячного строку позовної давності з моменту її звернення до суду, тобто з 20 липня 2010р. по 15 лютого 2011р., в іншій частині позовні вимоги слід залишити без розгляду.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 99, 100, 159 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною, і зобов`язання донарахування підвищення до пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 19.07.2010р. залишити без розгляду в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по ненарахуванню та невиплаті щомісячної надбавки ОСОБА_1, як дитині війни, за період з 20.07.2010р. по 15.02.2011р., виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 20.07.2010р. до 15.02.2011р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.

В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щомісячно провадити нарахування та виплату соціальної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з моменту набрання рішенням суду законної сили –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати –судовий збір в сумі 3,40 грн. (р/р №31411537700059, отримувач –місцевий бюджет м. Краматорська, ЄДРПОУ 34686652, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті та надрукована в єдиному екземплярі.

Суддя: