Рішення № 14976367, 14.04.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2011 Справа № 5024/457/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства Проектно-будівельної фірми "Херсонбуд" в особі Лікувально-оздоровчого комплексу "Маяк"

про стягнення 30229 грн. 54 коп.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - адвокат.

відповідача: Князь І.І. - начальник юрвідділу, дов. №18 від 21.12.10 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовними вимогами спрямованими до відповідача про стягнення 17910 грн. 51 коп. заборгованості за поставлену сільгосппродукцію, 11014 грн. 96 коп. неустойки, 301 грн. 08 коп. 3% річних та 1002 грн. 99 коп. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Лікувально-оздоровчого комплексу "Маяк" є структурним підрозділом ВАТ ПБФ "Херсонбуд".

Як вбачається з вступної частини позовної заяви відповідачем зазначено Лікувально-оздоровчого комплексу "Маяк" в особі ВАТ ПБФ "Херсонбуд".

В подальшому позивачем подано заяву про заміну відповідача належним, а саме ВАТ ПБФ "Херсонбуд".

Суд зазначає, що оскільки у прохальній частині позовної заяви вказано, що позовні вимоги заявлені саме до ПБФ "Херсонбуд", у зв'язку з чим вказана юридична особа і є відповідачем по справі, підстави для його заміни відсутні.

Крім того, відповідач позовні вимоги визнає частково в 17910 грн. 51 коп. заборгованості за поставлену сільгосппродукцію, 1407 грн. 07 коп. пені, 301 грн. 08 коп. 3% річних та 1002 грн. 99 коп. інфляційних втрат. Проти вимог щодо стягнення решти пені заперечує.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами був укладений Договір №1 від 01 травня 2010 року, (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу сільгосппродукцію, а відповідач - прийняти та оплатити отриману від позивача продукцію.

Позивачем в період з 03.05.2011 року по 06 серпня 2011 року передано відповідачу сільгосппродукції загальною вартістю 126251 грн. 51 коп., що підтверджується копіями накладних доданими до позовної заяви (а.с. 7-25).

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що оплата за поставлену продукцію повинна бути здійснена протягом 7 днів з дня приймання товару.

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково в розмірі 108341 грн., у зв'язку з чим станом на 16 серпня 2010 року за ним утворилась заборгованість в сумі 17910 грн. 51 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення 17910 грн. 51 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати продукції 301 грн. 08 коп. 3% річних та 1002 грн. 99 коп. інфляційних втрат.

Крім того, пунктом 4.1. Договору сторонами було обумовлено право Постачальника (позивача у справі) стягувати з Покупця (відповідача у справі) неустойку за несвоєчасну оплату товару в розмірі 0,3% від суми боргу за кожний день прострочки платежу.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обумовлена в договорі сторонами неустойка є пенею.

Як вбачається з розрахунку неустойки доданого до позовної заяви її нараховано за період з 16 серпня 2010 року по 09 березня 2011 року у розмірі 0,3% за кожний день прострочення платежу в сумі 17910 грн. 51 коп.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Крім того, згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені в межах шести місяців та в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. За здійсненим судоми розрахунком сума пені, що підлягає до стягнення становить 1407 грн. 07 коп.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17910 грн. 51 коп. заборгованості за поставлену сільгосппродукцію, 1407 грн. 07 коп. пені, 301 грн. 08 коп. 3% річних та 1002 грн. 99 коп. інфляційних втрат. В задоволенні вимог щодо стягнення решти пені має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ВАТ Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" (73003, м. Херсон, вул. Кірова 24, ідентифікаційний код 01273243) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (75650, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 17910 грн. 51 коп. заборгованості за поставлену сільгосппродукцію, 1407 грн. 07 коп. пені, 301 грн. 08 коп. 3% річних та 1002 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 206 грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 140 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 18.04.2011 р.