Ухвала суду № 14976231, 20.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

20 квітня 2011 року справа № 5020-599/2011 За позовомКомунального підприємства „Орбіта”,

ідентифікаційний код 20702980

(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 61)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(99028, АДРЕСА_1)

про стягнення 97409,84 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін не викликались.

встановив:

12.04.2011 Комунальне підприємство „Орбіта” (далі Позивач) звернулось до господарського суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 97409,84 грн.

Разом із позовною заявою, позивач надав суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на автотранспортні засоби, які зареєстровані за ОСОБА_1, а саме: „Mercеdes Benz Viano” 2006 р.в., чорного кольору, д/н НОМЕР_2, „Mercеdes Benz Vito 115 CDI” 2007 р.в., чорного кольору, д/н НОМЕР_3 та „Porsche Сayenne” 2008 р.в., зеленого кольору, д/н НОМЕР_4.

Згідно з пунктом 10 статті 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову за наявності підстав, передбачених статтею 66 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, встановленому статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, якщо клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову подано разом з позовною заявою або викладено в цій заяві, його може бути розглянуто під час підготовки справи до розгляду в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути заяву про вжиття заходів до забезпечення позову під час підготовки справи до розгляду у порядку, передбаченому пунктом 10 статті 65 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що вимога про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів субєктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Таким чином, вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо. Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не повязані із заявленими вимогами.

Позивач просить накласти арешт на майно відповідача з метою реального виконання рішення суду.

Отже, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам.

Водночас, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При застосуванні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

До того ж, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 „Про деякі питання практики забезпечення позову” зауважено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Проте, позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення, тобто стороною не наведено обставин для вжиття заходів до забезпечення позову.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за неможливе задовольнити заяву Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству „Орбіта” в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя підпис В.О. Головко