Рішення № 14976136, 11.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2011 р.

Справа № 28/17-491-2011

За позовом Прокурор Приморського району м.Одеси; в інтересах держави в особі, якою є Одеська міська рада;

3-тя особа позивача: Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради;

до відповідача Закрите акціонерне товариство "XXI СТОЛІТТЯ"

про стягнення 94660,2грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від прокуратури: не з'явився;

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: Морозова О. В. –за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач - Прокурор Приморського району м. Одеси; в інтересах держави в особі, якою є Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача –Закритого акціонерного товариства „ХХІ СТОЛІТТЯ” про стягнення 94660,20 гривень.

Прокурор у судове засідання не з`явився, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

28 лютого 2011 року вх. № 6195/2011 третя особа на стороні позивача надала до канцелярії суду пояснення на позовну заяву, де позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Третя особа позивача у судове засідання не з`явилась.

Відповідач у засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських суддів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника третьої особи, суд встановив наступне:

Рішенням Одеської міської ради від 11.10.2004 року № 3264-ІV Закритому акціонерному товариству „ХХІ СТОЛІТТЯ” було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 3175 кв. м. за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26-28, для подальшого проектування та будівництва 5-7 поверхового жилого будинку з офісними приміщеннями.

30 листопада 2005 року між Одеською міською радою та відповідачем було укладено Договір оренди землі терміном на 5 років, який зареєстровано у Одеській регіональній філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 20.01.2006 року № 040650500011.

Відповідно п. п. 1.1 Договору, позивач , на підставі Закону України „Про оренду землі” та рішення Одеської міської ради № 3264-ІV від 11.10.2004 року надає за рахунок земель міста, раніше не переданих у власність та не наданих у користування, а відповідач приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 3175 кв. м., що знаходиться: місто Одеса, провулок Онілової, 26-28, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2006 року було складено Акт прийому-передачі земельної ділянки за адресою: місто Одеса, провулок Онілової, 26-28, що передається в оренду відповідачу, та підписаний обома сторонами.

Посилаючись на ст.1 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 14 Конституції України, Прокурор вказує, що земля є основним національним багатством Українського народу, яке перебуває під особливою охороною держави, та від імені, якого права власника здійснюють органи державної влади.

У відповідності до п.п.1, 4 ст. 93 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програми охорони довкілля, підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм, то у Овідіопольської районної адміністрації є право на звернення за захистом своїх законних інтересів до суду, що полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави в особі органу виконавчої влади - Овідіопольської районної державної адміністрації.

Прокуратурою Приморського району м. Одеси було встановлено, що відповідно до рішення Одеської міської ради від 11.10.2004 року № 3264-ІV Закритому акціонерному товариству „ХХІ СТОЛІТТЯ” було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 3175 кв. м. за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26-28, для подальшого проектування та будівництва 5-7 поверхового жилого будинку з офісними. На підставі вказаного рішення між відповідачем та Одеською міською радою 30.11.2005 року укладено договір оренди землі терміном на 5 року, який зареєстровано у Одеській регіональній філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 20.01.2006 року № 040650500011.

Відповідно п. 4.1 Договору оренди землі, орендна плата вноситься відповідачем з моменту підписання цього Договору у грошовій безготівковій формі за земельну ділянку площею 3175 кв. м. у розмірі: 16,43*3175=52165,25 грн. На рік, де 16,43 –ставка орендної плати за 1 кв. м. на рік.

Прокурор вказує, відповідно п. п. 4.4 Договору оренди землі, відповідач не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 04.02.2011 року № 6013/10/24-00 заборгованість по орендній платі відповідача станом на 03.02.2011 року складає у сумі 94660,20 гривень.

Прокурор просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по орендній платі за землю в сумі 94660 гривень 20 копійок.

Враховуючи порушення Відповідачем порядку внесення орендної плати за землю Одеська міська рада звернулась з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушенного права.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р., якій діяв під час виникнення спірних відносин.

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно п. „в” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Своєчасна сплата земельного податку або орендної плати є обов’язком землекористувачів, оскільки відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ст. 2 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що виконання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Суб’єкти орендної плати за використання земельних ділянок несуть відповідальність за несплату або несвоєчасне внесення орендної плати, за приписами ст. 26 Закону України „Про плату за землю”.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до п. п. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю –загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. п. 14.1.136. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності –обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 61.1. ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль –система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 04.02.2011 року № 6013/10/24-00 заборгованість по орендній платі відповідача станом на 03.02.2011 року складає у сумі 94660 гривень 20 копійок. Відповідач не здійснює оплату за користування земельною ділянкою площею 3175 кв. м., розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26-28, у зв’язку із чим у останнього виникла заборгованість по орендній платі у землекористуванні у сумі 94660 гривень 20 копійок.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з відповідача на користь позивача по Договору ВСЕ № 591733 від 30.11.2005 року оренди землі загальною площею 3175 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26-28, заборгованість у сумі 94660 гривень 20 копійок, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 гривні 00 копійок та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „ХХІ СТОЛІТТЯ” (65038, м. Одеса, провул. Вузький, 14, п/р 26004330212001 ОФКБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 01353516) на користь Одеської міської ради (65119, м. Одеса, Думська площа, 1, УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок одержувача –ВДК у м. Одесі, код ЄДРПОУ 23862106, код бюджетної кваліфікації 13050200) заборгованість по орендній платі за землю в сумі 94 660 ( дев’яносто чотири тисячі шістсот шістдесят) гривень 20 копійок.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „ХХІ СТОЛІТТЯ” (65038, м. Одеса, провул. Вузький, 14, п/р 26004330212001 ОФКБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 01353516)

- до державного бюджету України держмита 946 гривень 60 коп на р/р 31114095700008 одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 23213460;

- до державного бюджету України 236 гривень витрат на ІТЗ судового процесу на Рахунок № 31217259700008, одержувач - ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2011 року.

Суддя Гуляк Г.І.