Рішення № 14976091, 06.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2011 р.

Справа № 5/17-726-2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до відповідачів: 1.Військової частини А 1620

2.Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

про стягнення 4197,87 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Соловйова М.С. - довіреність № 07/1840-11 від 04.01.2011 року;

Від відповідача 1: Корнієнко І.О. –довіреність № 95 від 24.01.2011р.

Від відповідача 2: не з’явились

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів, Військової частини А1620 та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсон, солідарно 1058,18 грн. - боргу за понад договірне споживання електроенергії, 733,53 грн. - інфляційних збитків, 375,56 грн. – 3% річних, 2030,60 грн. –пені та покласти на відповідачів судові витрати, а саме 102,00 грн. –витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Військова частина А 1620 ( надалі –Відповідач 1 ) 11.03.2011р. надала до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій якому просить суд зменшити розмір пені відповідно до статті 233 ГК України та з підстав викладених у клопотанні.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона ( надалі - Відповідач 2 ) 14.03.2011р. надав до суду відзив в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.03.2004р. між ВАТ „Херсонобленерго”, в особі Херсонських електричних мереж та Військовою частиною А 1620 ( Відповідач 1 ) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 475 ( надалі –Договір ) на об'єкт військова частина А-1088, що знаходиться за адресою м. Херсон смт. Антонівка ( додаток № 5 до Договору № 475 ), Відповідач 1, в свою чергу зобов'язався вчасно сплачувати спожиту електроенергію відповідно до умов договору.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов’язались керуватися правилами користування електричною енергією ( ПКЕЕ, надалі –Правила ).

Згідно ч.1 п.8.1. Правил користування електроенергії постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію (активну та реактивну) передбачений у Додатку № 2 до Договору № 475 від 01.03.04 р., відповідно до п. 3 якого рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 днів з дня їх отримання відповідачем.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, Відповідач 1 отримував для сплати рахунки за активну та реактивну електроенергію № 475 за період з липня 2007 року по лютий 2010 р.. Докази отримання рахунку містяться на самих рахунках.

Але як свідчить відомість виставлених рахунків відповідачу та відомість прийнятих платежів, відповідач систематично прострочував сплату виставлених рахунків, що є порушенням умов договору та чим було порушено право позивача на вчасне отримання коштів за спожиту активну та реактивну електроенергію.

Відповідальність споживача за невчасне внесення платежів передбачена умовами договору, а саме п. 4.2.1., де зазначається, що за внесення платежів, передбачених п.2.2.3.-2.2.4. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком „порядок розрахунків", споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

А також п.5 Додатку № 2 до договору про постачання електроенергії, де зазначено, що сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Частина ж 2 ст.625 ЦК України зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, та також три проценти від простроченої суми.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч.2 ст.173 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі вище викладеного та використовуючи своє право передбачене і умовами договору і ч.8 п. 8.1. Правил користування електроенергії, де зазначено, що постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за невчасну оплату спожитої електроенергії, позивач здійснив наступні нарахування відповідачу:

інфляційні збитки за період з 06.07.2010 р. по 24.02.2011 р. –733,53 грн.

3% річних за період з 06.07.2010 р. по 24.02.2011 р. –375,56 грн.

пеня за період з 06.07.2010р.. по 24.02.2011 р.- 2030,60 грн.

Крім того, п.4.1. ПКЕЕ передбачено, що постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії кожного року до 15 листопада, зазначено п.4.2.ПКЕЕ та п.5.1. Договору.

Цим же пунктом ПКЕЕ та умовами договору зазначено і те, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Так, відповідачем 10.03.2009 р. підписано Додаток №1 до Договору №475 про обсяги постачання електроенергії на 2009 р., на 2010 рік відповідач не доводив позивачу обсяги постачання електроенергії, тобто відповідно до зазначених вище умов договору обсяги постачання електроенергії узгоджені на 2009 р. пролонговано і на 2010 р.

Відповідач згідно п.1. Додатку № 2 „Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників" 10 числа кожного місяця з 31 днем, 9 числа кожного місяця з 30 днями, 8 числа кожного місяця з 29 днями та 7 числа кожного місяця з 28 днями знімає показники електролічильників встановлених на його об'єктах (передбачених у Додатку №5) та, згідно абз.1 п.2 Додатку № 2, оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період та який надає до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

П.6.11.ПКЕЕ передбачає наступні положення, остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Таким чином, на підстав наданого відповідачем акту спожитої електроенергії за період з 10.05.2010 р. по 10.06.2010 р. було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у червні 2010 р., який складає 41055 кВт/год., про що було складено Акт № 6 від 11.06.2010р. та у зв’язку з чим відповідачу виставлено рахунок відповідачу № 475 від 11.06.2010 р. на суму 33 525,50 грн. з ПДВ, який отримано в день виставлення рахунку, про що свідчить підпис представника споживача.

Але згідно додатку №1 від 10.03.2009 р. до договору споживач повинен був спожити у березні 2010 р. не більше 39500 кВт/год, тобто відповідачем допущено перевищення договірного рівня споживання електроенергії в обсягах 1555 кВт/год.

Про допущення відповідачем понад договірного рівня споживання електроенергії у червні 2010 р. позивач повідомив відповідача , про що свідчить отриманий останнім рахунок № 475 від 2010 р.

Згідно ст. 26 ЗУ „Про електроенергетику" (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 р.) зазначено, що у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

П.4.4. ПКЕЕ зазначено, що Споживач (Відповідач) має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (Позивач) із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Абзацом 2 п. 4.4 ПКЕЕ встановлено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж: за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Згідно із абз. 7 п.. 4.4 ПКЕЕ за результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Відповідач 1 не звертався до позивача з письмовою заявою про коригування величин споживання електроенергії у червні 2010 р., отже враховуючи вищезазначене, ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” правомірно нарахувала вартість перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Позивач здійснив нарахування двократної вартості понад договірної величини споживання електроенергії за червень 2010 р., про що відповідачу виставлений рахунок № 475 від 09.04.2010 р. на суму 1058,18 грн. ( 1555 кВт/год X 0,6805 грн. тариф червня 2010р.) без ПДВ, який отриманий представником відповідача 09.07.2010 р., про що свідчить підпис представника відповідача.

Дані рахунки відповідач повинен сплатити у терміни встановлені умовами договору, а саме на протязі 5 днів з моменту отримання даного рахунку (передбачено п. 3 Додатку №2).

Відповідачем дані рахунки не оплачені в строки передбачені умовами договору, що спричинило заборгованість понад договірному рівню споживання електроенергії на загальну суму 1058,18 грн., про що свідчить детальний розрахунок заборгованості по договору № 475 та розрахунок понад договірної величини.

П. 2 п.10.2 ПКЕЕ передбачає, що споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору. А відповідно до пп.,1 п. 8.1. ПКЕЕ постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Відповідач-1 несвоєчасно здійснював оплату за спожиту електроенергію та не виконав зобов'язання щодо сплати двократної вартості спожитої електроенергії понад договірну величину, що призвело до виникнення заборгованість Військової частини А-1620 перед ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”, загальна сума якої ставить 4 197,87 грн. ( чотири тисячі сто дев’яносто сім грн. 87 коп.), з яких:

за понад договірне споживання електроенергії –1058,18 грн. інфляційних збитків –733,53 грн. 3% річних – 375,56 грн. та пені –2030,60 грн.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

На підставі чого між позивачем, Відповідачем 1 та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Херсона ( Поручитель, надалі - Відповідач -2) укладено договір поруки № 475/2 від 20.02.2006 р. ( переукладений 05.02.2008 р.) відповідно до яких поручитель, тобто Відповідач 2, зобов'язався відповідати перед Кредитором ( Позивачем ) в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію та реактивну електроенергію та інших видів платежів згідно договору на постачання електроенергії № 475 від 01.03.2004р. Договір поруки № 475/2 від 05.02.2008 р. не втратив свою чинність на сьогоднішній день.

Як вбачається з первинної документації зазначені вище виставлені рахунки № 475 отримані та ні Відповідачем 1 ні Відповідачем 2 в терміни передбачені умовами договору ( 10 - денний термін ) не сплачувалися.

Відповідно до ст. 554 ЦКУ та п. 2 договору поруки встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, у разі не сплати Боржником ( Відповідачем 1 ) спожитої активної та реактивної електроенергії , а також здійснення інших видів платежів, що передбачені договором про постачання електричної енергії (серед яких є і сплата двократної вартості спожитої понад договірну величину електроенергії), відповідно до умов договору поруки та положень Цивільного Кодексу України, обов'язок сплати зазначених платежів переходить до Поручителя, тобто Відповідача 2.

Таким чином, на підставі вище викладеного у позивача, виникає право вимагати стягнути солідарно з відповідачів сплати основного боргу за понад договірне споживання електроенергії -1058,18 грн. та інфляційних збитків –733,53 грн. , 3% річних –375,56 грн. та 2030,60 грн. - пені, за невчасно виконання грошове зобов'язання по оплаті виставлених рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію у період з 06.07.2010 р. по 24.02.2011 р.

Втім згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги виконання відповідачем основного зобов`язання, та те, що відповідач є бюджетною установою і фінансується виключно із державного бюджету, суд вважає за необхідне зменшити загальну суму пені до 1000 грн. (з Квартирно –експлуатаційного відділу м. Херсона –500,00 грн., з військової частини А 1620 – 500,00 грн.)

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи Військовою частиною А1620 і Квартирно –експлуатаційним відділом м. Херсона до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов'язань за Договором. У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання відповідачів викладених у відзивах судом не приймаються до уваги, оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 3 167,27 грн., з яких за перевищення споживання електроенергії –1058,18 грн. інфляційні збитків –733,53 грн., 3% річних –375,56 грн. та пеня –1000 грн. яка підлягає солідарному стягненню з Квартирно –експлуатаційного відділу м. Херсона та військової частини А 1620.

Судові витрати солідарно віднести на рахунок Військової частини А1620 і Квартирно –експлуатаційного відділу м. Херсона, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 1620 ( 67120, м. Одеса, вул.. Магістральна, 37, код 08502712, р/р 35210002000323, 35226007000323, 35221013000323 в УДК в Одеській області, МФО 828011) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона ( 73008, м. Херсон, вул.. Чкалова, 37, МФО 852010 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” ( м. Херсон, вул.. Пестеля, 5, МФО 300164 код 05396638 ) в солідарному порядку 3 167 ( три тисячі сто шістдесят сім )грн. 27коп., з яких:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ „Ощадбанк” № 10021, МФО 352457, ЗКПО 05396638, р/р 26036300020852 –1058 ( одна тисяча п’ятдесят вісім )грн. 18 коп. –боргу за понад договірне споживання електроенергії;

- на поточний рахунок № 26001007597201 у АТ „Сведбанк” ( публічне ), МФО 300164 код 05396638 –733 ( сімсот тридцять три ) грн. 83 коп. –збитків від інфляції, 375 ( триста сімдесят п’ять ) грн. 56 коп. –3% річних, 1000 ( одна тисяча )грн.00 коп. –пені, 102 ( сто дві ) грн. 00коп. державного мита за розгляд позовної заяви та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. 00коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.04.2011р.

Суддя Погребна К.Ф.