Рішення № 14976057, 06.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2011 р.

Справа № 29/17-665-2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спецторг Трак”

до приватного підприємства „Самсар”

про стягнення 8657,27 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Горщар С.В. –довіреність;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Спецторг Трак” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Самсар” про стягнення 8657,27 грн., яка складається з основного боргу в сумі 5379,78грн.., індексу інфляції в сумі 200,38грн., 3% річних в сумі 62,79грн.,пені в розмірі 324,41 грн. та 2689,90 грн. штрафу.

Відповідач у засідання суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, яке було повернуто з відміткою, за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження приватного підприємства „Самсар” є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві, а саме: м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 92, кв.4.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

22.10.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Спецторг Трак” та приватного підприємства „Самсар” був укладений договір довгострокового постачання №70 (далі договір).

Згідно до п.п.1.1. договору позивач зобов’язується на протязі дії договору поставляти відповідачу товар ( в тому числі, але не включно –запасні частини для автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті ( за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язується прийняти товар та оплатити його на встановлених договором умовах.

Загальний обсяг та асортимент товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом товару, поставленого за окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору на протязі його дії (п.1.2. договору). Загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану у видаткових накладних протягом дії договору (п.1.3. договору).

Пунктом 6.1. договору сторонами обумовлено, що постачальник зобов’язаний постачати покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті, остаточно погоджені сторонами в видаткових товарних накладних.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5379,79грн., що підтверджується видатковими накладними №Т-001801 від 22.07.2010р., та №Т-001996 від 06.08.2010р.

Згідно до п.п.5.1.3. договору передбачено, що при проведенні поставки з оплатою “за фактом отримання товару” (якщо товар відпущений з відстрочкою платежу, але строк розрахунків в накладній не зазначений) –відповідач повинен сплатити суму ціни товару протягом двох банківських днів з моменту прийняття зазначеної партії товару.

Відповідно до вищевказаних видаткових накладних відстрочка оплати складає 10 банківських днів.

Відповідач умови договору не виконав, заборгованість за поставлений товар не сплатив.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором довгострокового постачання №70 від 22.07.2010р. складає 5379,79грн.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільно –правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 10.4 договору при прострочені оплати товару відповідач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Кім того, при прострочені оплати більше одного місяця, позивач має право, крім стягнення передбачених п. 10.4 суми боргу та пені, додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 (п’ятдесят) відсотків від суми заборгованості (п.10.7 договору).

Оскільки відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, заборгованість не сплатив, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 62,79грн.,пеня в сумі 324,41грн., індекс інфляції в сумі 200,38грн. та 2689,90 грн. штрафу.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованість 8657,27 грн., яка складається з основного боргу в сумі 5379,78грн., індексу інфляції в сумі 200,38грн., 3% річних в сумі 62,79грн.,пені в розмірі 324,41 грн. та 2689,90 грн. штрафу.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Самсар” (65069, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 92, кв.4; код ЄДРПОУ 30391071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спецторг Трак” (18008, м. Черкаси, вул.. Смілянська, буд.163 ; код ЄДРПОУ 36701368) 5379,78грн. основного боргу, 200,38грн. індексу інфляції, 62,79грн. 3% річних, 324,41грн. пені та 2689,90 грн. штрафу, державне мито в сумі 102грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.04.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.