Рішення № 14975334, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/9013.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліт Карго»

про стягнення - 59328.53грн.

Суддя Курдельчук І.Д

Представники сторін:

від позивача: Стойняк С.В. –дов № б/н від 14.01.2011р., Гриндак Т.М. –дов. б/н від 08.04.2011р.

від відповідача: не з’явився

в судовому засіданні 13.04.2011 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент»(Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліт Карго»(Відповідач) про стягнення заборгованості 59328.53грн. за Договором оренди № 25065/10А від 09 червня 2010 року. Позов мотивований тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов’язання, згідно умов договору щодо орендної оплати.

04.03.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/90.

В судове засідання, призначене на 31.03.2011 року, з’явився представник Позивача, вимоги ухвали суду виконав частково. Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки в судове засідання суду не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав належних представників не направив, хоча про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи був відкладений на 13.04.11р.

13.04.2011р. в судове засідання з’явився представник Позивача, представник Відповідача не з’явився, про поважні причини неявки в судове засідання суду не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, належних представників не направив, хоча про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент»(Позивач/Одендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліт Карго»(Відповідач/Орендар) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення №26065/10А (Договір оренди), згідно з яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове, платне користування нежитлове приміщення в будівлі за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вулиця Мойсеєва, будинок 72А, кімната 85.

Відповідач зазначене приміщення прийняв в оренду з метою розміщення офісу, загальною площею 27,97 кв.м.

Відповідно до вимог п.6.3.1. Договору оренди, Відповідач зобов’язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, яка, відповідно до домовленостей сторін, що визначено п.4.2. Договору оренди, становить 6712,80грн. на місяць, крім того ПДВ складає 1342.56 грн. Загальний розмір орендної плати на місяць разом з ПДВ становить 8055.36 грн.

Згідно з п.4.4.1. Договору оренди, орендна плата перераховується на поточний рахунок Позивача щомісяця не пізніше десяти календарних днів після закінчення відповідного місяця на підставі рахунку-фактури та Акту наданих послуг.

Відповідно до Акту від 09 червня 2010 року приймання-передання приміщення в оренду, підписаного та погодженого обома сторонами, Відповідач приступив до користування орендованим приміщенням 09 червня 2010 року. Однак, своїх зобов’язань щодо своєчасно та належної орендної плати за Договором оренди не виконав, станом на 01 січня 2011 року він має заборгованість по орендній платі за сім місяців у розмірі 54219.42грн., чим порушив умови договору та права Позивача. Загальна сума заборгованості підтверджується також рахунками-фактурами: № СФ-0000355 від 30 червня 2010 року, №СФ-0000688 від 28 липня 2010 року, №СФ-0001340 від 30 вересня 2010 року, №СФ-0001844 від 31 жовтня 2010 року, №СФ-0002203 від 30 листопада 2010 року, №СФ-0002570 від 31 грудня 2010 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Враховуючи матеріали справи та приписи вище зазначених норм закону, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 54 219 (п’ятдесят чотири тисячі двісті дев’ятнадцять)грн. 42 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії Відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Відповідно до п.8.1. Договору оренди, за несвоєчасне перерахування орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд погоджується з розрахунком Позивача щодо розміру 3 % річних в сумі 525 (п’ятсот двадцять пять)грн. 11 коп., інфляційних втрат в розмірі

1 874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири)грн. 19 коп., пені - 2 709 (дві тисячі сімсот дев’ять)грн. 81 коп. і вважає його правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 59 328 (п’ятдесят дев’ять тисяч триста двадцять вісім)грн. 53 коп., підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еліт Карго»(04071, м. Київ, вул. Ярославська, 57, код ЄДРПОУ –36632771) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Менеджмент»(01034, м.Київ, вул. Ярославів Вал, 38, код ЄДРПОУ – 36413357) 59 328 (п’ятдесят дев’ять тисяч триста двадцять вісім)грн. 53 коп., з яких 54 219 (п’ятдесят чотири тисячі двісті дев’ятнадцять)грн. 42 коп. –сума основного боргу, 1 874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири)грн. 19 коп. –інфляційні втрати, 525 (п’ятсот двадцять п’ять)грн. 11 коп. –три проценти річних, 2 709 (дві тисячі сімсот дев’ять)грн. 81 коп. –пені ; а також 593 (п’ятсот дев’яносто три)грн. 29 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Курдельчук І.Д.

дата складення 18.04.11