Рішення № 14975090, 18.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2011 р.Справа № 16/5007/24/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Нетронін Р.О. - дов. № 26/33 від 01.02.11р.

від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець, паспорт НОМЕР_1,

виданий 19.07.99р., ОСОБА_3 - дов. від 18.04.11р.

від третьої особи: ОСОБА_4 - підприємець, паспорт НОМЕР_3, виданий 06.03.01р., ОСОБА_3 - дов. від 21.03.11р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Нові Технології (м.Одеса)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (м.Житомир)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (м.Житомир).

про стягнення 12373,15 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 12373,15 грн. витрат на усунення недоліків придбаного у відповідача товару.

Ухвалою від 04.04.11р. господарський суд замінив первісного відповідача - ОСОБА_4 на належного відповідача - ОСОБА_5 та залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. Зокрема зазначив, що відповідачем у справі повинен бути саме ОСОБА_5, оскільки поставка товару позивачу почалась ще до підписання аналогічного договору з ОСОБА_4 Підтвердженням, що поставка товару здійснена на підставі договору з ОСОБА_5 є той факт, що позивач перерахував кошти на оплату придбаних товарів на банківський рахунок, зазначений в договорі, укладеному з ОСОБА_5 18 серпня 2010 р. При цьому, не зважаючи на те, що отримувачем коштів у платіжних дорученнях зазначений ОСОБА_4, сам ОСОБА_5 будь-яких претензій з приводу ненадходження йому коштів позивачу не заявляв.

Відповідач у відзиві від 15.04.11р. на позовну заяву та в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в позові відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Зокрема зазначив, що ніякого відношення до купівлі - продажу обладнання він не має, оскільки продавав цей товар його брат ОСОБА_4

Третя особа - ОСОБА_4 у відзиві від 15.04.11р. та в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на те, що він, як поставщик обладнання позивачу, не надавав позивачу жодних гарантійних зобов'язань.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Нові Технології та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу № 1/18-08-2010 (а.с.10-13).

Відповідно до пп.1.1 договору, предметом даного договору є купівля-продаж промислового обладнанння, яке продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) та провести пусконалагоджувальні роботи, а покупець прийняти та оплатити обладнання в порядку та відповідно до умов договору.

Згідно з пп.1.2 договору, перелік обладнання, кількість і характеристики визначені в специфікації № 1, що являється невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пп.2.1 договору, вартість обладнання становить 60500,00 грн. Оплата вартості обладнання проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця.

Підпунктом 2.2 договору передбачено, що покупець здійснює передоплату на умовах 30 % від повної вартості обладнання.

Відповідно до пп.2.4 договору, остаточний розрахунок проводиться не пізніше 06.09.2010р.

Згідно з пп.3.1 договору, підтвердженням факту передачі обладнання є підписання сторонами або їх представниками акта приймання-передачі обладнання.

Згідно з пп.4.1 договору, обладнання по якості повинно відповідати стандартам, технічним умовам, умовам договору та діючому законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач передав позивачу промислове обладнання: станок токарний 16-К-20, станок універсально - фрезерний 675, прес КД-2126, станок заточний, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі обладнання від 26.08.10р. (а.с.15).

Відповідно до пп.3.2 договору, датою передачі обладнання вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до пп.3.3 договору, передача обладнання виконується протягом 3 днів від дати платежу по даному договору на підставі накладної згідно акту приймання-передачі обладнання, що являється невід'ємним додатком до даного договору.

Прийняте від відповідача обладнання позивач оплатив в повному обсязі в сумі 60500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 18.08.10р., № 4 від 25.08.10р., № 5 від 03.09.10р. (а.с.58-60).

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді місяці 2010 року позивачем виявлені поломки двох одиниць обладнання (станок токарний 16-К-20 і прес КД-2126), які могли проявитися тільки через певний час, що підтверджується складеними позивачем комісійними актами технічного стану від 08.11.10р. № 1 та № 2 (а.с.16-23).

Відповідно до пп.5.3 договору, продавець надав гарантійні зобов'язання на обладнання протягом шести місяців від дня підписання акта приймання - передачі.

Згідно ч.3 ст.680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Відповідно до ч.2 ст.679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

У зв'язку з цим, позивач тричі звертався до відповідача - ОСОБА_5 з листами № 151/1 від 16.11.10р., № 221/1 від 22.11.10р., № 227/1 від 07.12.10р. в яких повідомляв про виявлені недоліки придбаного товару, просив прибути до позивача для визначення порядку та строків виконання гарантійних зобов'язань згідно умов договору та попереджав, що проведе ремонт за власний кошт та звернеться до суду про стягнення сплачених коштів (а.с.24,26,28).

У відповідях на листи позивача, адресованих відповідачу - ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_4 фактично відмовився виконувати гарантійні зобовязання (а.с.25,27,29).

Таким чином, відповідач в порушення умов договору відмовився від виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо гарантійного ремонту обладнання згідно договору купівлі-продажу № 1/18-08-2010, внаслідок чого, позивач був вимушений виконати ремонт обладнання за власний рахунок, що підтверджується договором підряду № 22/12-1 від 22.12.10р. з ПП "СРК-Будлайн", актом виконаних робіт від 30.12.10р. на суму 5893,15 грн., договором поставки № 22/12 від 22.12.10р. на суму 6480,00 грн., платіжними дорученнями від 27.12.10р. № 209 та № 210 та іншими матеріалами справи (а.с.30-38).

Таким чином, загальна сума витрат на усунення недоліків проданих позивачу товарів складає 12373,15 грн. (5893,15 + 6480,00).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Отже, матеріали справи беззаперечно підтверджують, що:

- поставка товару позивачу здійснена на виконання умов договору, укладеного 18.08.10 р. з ОСОБА_5;

- умовами даного договору (пп.5.3) відповідач надав гарантійні зобов'язання щодо проданого товару;

- ці ж гарантійні зобов'язання відповідач підтвердив в Акті приймання - передачі проданого обладнання від 26.08.10р. (в графі "примітка");

- жодних заперечень позивачу з приводу порядку розрахунків за придбаний товар відповідач не заявляв;

- відповідач не надав будь-яких доказів, що виявлені недоліки обладнання є наслідком дій позивача;

- відповідач всупереч прийнятим договірним зобов'язанням не здійснив гарантійного усунення недоліків придбаного товару.

Факт укладення аналогічного договору купівлі - продажу № 1/1-09-2010 від 01.09.10р. того ж самого обладнання з ОСОБА_4, специфікації та відповідних Актів приймання - передачі (а.с.68-73,75-77), господарський суд розглядає як неузгоджені (можливо навпаки - узгоджені) та незрозумілі суду дії двох рідних братів, які, як свідчать матеріали справи, здійснюють підприємницьку діяльність за одним і тим же юридичним адресом та мають спільного бухгалтера.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що вищевказаними документами, підписаними позивачем з ОСОБА_4, останній також надав позивачу гарантійні зобов'язання щодо того ж самого обладнання.

Таким чином, враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 12373,15 грн. витрат на усунення недоліків проданих позивачу товарів.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає, АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехніка-Нові Технології, 65005, м.Одеса, вул.Мельницька 26/2, ідентифікаційний код 37170452 - 12373,15 грн. витрат на усунення недоліків проданих позивачу товарів, 123,73 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 19.04.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк: 4 прим.

1 - у справу,

2 - позивачу ( рек. з повідомл. про вруч.),

3 - відповідачу - ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) (рек. з повідомл. про вруч.),

4 - третій особі - ОСОБА_4 (10008, АДРЕСА_1) (рек. з пов. про вруч.).