Рішення № 14975079, 15.04.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" квітня 2011 р.

Справа № 14/5007/16/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Шалашова В.І. дов. від 16.06.2010р.

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (м. Київ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал" (м.Коростень, Житомирська область)

2) Відкритого акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" (м.Коростень, Житомирська область)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.01.2008р.

Спір вирішується у відповідності до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.01.2008р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Коростенський хлібозавод" (м. Коростень Житомирської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрал" (м. Коростень Житомирської області).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.2-4 том 1), поясненнях від 16.03.2011р.(а.с.86-87 том 1), поясненнях від 05.04.2011р. (а.с.142-143 том 1) та письмових поясненнях від 15.04.2011р. (а.с. 61 том 2).

Представник першого відповідача в засіданні суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку простої кореспонденції від 07.04.2011р. (а.с.58 ).

В засіданні суду 05.04.2011р. представник першого відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях від 17.03.2011р. (а.с.120-121 том 1).

Другий відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.04.2011р. (а.с.59 том 2).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (згідно статуту ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (нова редакція) (а.с.41-60 том 1) назву Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк") - кредитодавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрал"- позичальник (перший відповідач у справі) було укладено кредитний договір №37 (а.с.6-16 том 1), згідно умов якого кредитодавець надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) в сумі 759726,72 доларів США на умовах, визначених цим договором і додатковими угодами до нього (а.с.17-19 том 1), які складають невід'ємну частину договору а позичальник - забезпечує повернення кредиту відповідно до умов даного договору зі сплатою процентів за фактичний строк його користуванням та сплатою штрафних санкцій.

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору позивачем був наданий першому відповідача кредит у розмірі 759726,72 доларів США.

Повернення кредиту здійснюється згідно нижченаведеного графіку: рівними частинами по 23000,00 доларів США, щомісячно, починаючи з березня 2008р. (п.2.3. кредитного договору з врахуванням додаткових угод до нього).

З метою забезпечення належного виконання першим відповідачем зобов'язань за кредитним договором №37 від 01.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (згідно статуту ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (нова редакція) (а.с.41-60 том 1) назву Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк") - заставодержатель та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрал"- заставодавець було укладено договір застави від 01.11.2007р. (а.с.96-97 том 1), посвідчений приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С. та зареєстрований в реєстрі за № 10085.

Згідно п.1.1. договору застави, заставодавець надає заставодержателю в заставу майнові права на обладнання - хлібопекарське обладнання, а саме:

1. Піч для випікання хлібобулочних виробів ВR 270 в кількості 3 шт.;

2. Укладач (робот) в комплекті КU 210 в кількості 1 шт.;

3. Тісторозподільник DM 2100 в кількості 2 шт.;

4. Округлювач тіста CM 3000РТ в кількості 2 шт.;

5. Клімат-контроль AM 110 в кількості 2 шт.;

6. Розстрійна шафа PM820Р в кількості 2 шт.;

7. Закаточна машина (формувальник новий) RL 200 в кількості 2 шт.;

8. Возики для перевезення хлібобулочних виробів ТА 140 у зборі з піддонами в кількості 30 шт.;

9. Транспортер - стіл КU 100 в кількості 2 шт.

Майнові права на хлібопекарське обладнання випливають із Контракту №136, що укладений 28.08.2007 року між Фірмою WESTAN GROUP LTD, 33 NEW ROAD, UPPER FLAT BELIZE CITI, С.A. BELIZE (Продавець) та ТОВ "Астрал" (Покупець).

Положеннями пункту 2.2.6 Договору застави від 01.11.2007р. передбачено, що у разі переходу права власності на предмет застави до Заставодавця до виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, все одержане при цьому Заставодавцем стає предметом застави, про що Заставодавець зобов'язаний негайно повідомити Заставодержателя, укласти з ним відповідний договір застави на це майно та застрахувати на користь Заставодержателя.

Таким чином, після переходу права власності до ТОВ "Астрал" на хлібопекарське обладнання, останнє стало предметом застави і на нього відповідно поширювались усі обмеження передбачені Договором застави та чинним законодавством України.

Після переходу права власності на хлібопекарське обладнання до ТОВ "Астрал", сторонами укладено договір застави від 11.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С. та зареєстрований в реєстрі за № 5952.(а.с.20-23 том 1), у відповідності до якого в заставу передано належне на праві власності першому відповідачу вищезазначене майно (хлібопекарське обладнання).

Відповідно до п.2.1.2. та п.2.1.5. договору застави від 11.08.2008р., заставодавець зобов'язався користуватися заставленим майном відповідно до його цільового призначення з урахуванням обмежень, передбачених даним договором та у період дії договору застави не здійснювати відчуження, передачу заставленого майна, його подальшої застави без письмової згоди заставодержателя.

Згідно до п.4.1. договору застави від 11.08.2008р., останній набуває дії з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення і діє до повного виконання заставодавцем зобов'язань за кредитними договорами.

Оскільки, заборгованість ТОВ "Астрал" перед позивачем по кредитному договору № 337 від 01.11.2010р. залишається непогашеною, договір застави вважається таким, що продовжує діяти.

Між тим, 26.01.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Астрал" направило позивачу лист (а.с.32 том 1), з якого позивачу стало відомо, що хлібопекарське обладнання, яке передано в заставу позивачу згідно вищезазначеного договору застави перебуває на території Відкритого акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" (другий відповідач у справі) на підставі укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 29.01.2008р. (а.с.122 том 1).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 29.01.2008р. предметом купівлі- продажу є:

1. Піч для випікання хлібобулочних виробів ВR 270 в кількості 3 шт.;

2. Укладач (робот) в комплекті КU 210 в кількості 1 шт.;

3. Тісторозподільник DM 2100 в кількості 2 шт.;

4. Округлювач тіста CM 3000РТ в кількості 2 шт.;

5. Клімат-контроль AM 110 в кількості 2 шт.;

6. Розстрійна шафа PM820Р в кількості 2 шт.;

7. Закаточна машина (формувальник новий) RL 200 в кількості 2 шт.;

8. Возики для перевезення хлібобулочних виробів ТА 140 у зборі з піддонами в кількості 30 шт.;

9. Транспортер - стіл КU 100 в кількості 2 шт.

Товар, що передається перебуває в заставі у заставодежателя Всеукраїнський Акціонерний Банк відповідно до договору від 01.11.2007р. (п.1.2. договору купівлі-продажу).

Виходячи з вищенаведеного, предметом договору застави є те саме майно, що і по договору купівлі-продажу від 29.01.2008р. При цьому, як стверджує позивач згоди на розпорядженням спірним майном він заставодавцю не надавав, як це встановлено нормами Закону України "Про заставу", у зв’язку з чим позивач вважає що договір купівлі-продажу укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому має бути визнаний судом недійсним.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Разом з тим, абзацом 5 пункту 5 вищевказаного Пленуму Верховного Суду України, встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Як зазначено в абзаці 3 пункту 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 24.12.1999 р. № 02-5/602 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" у разі коли предмет застави згідно із законом чи договором перебуває у володінні заставодавця або третьої особи і право застави виключає можливість продати чи передати будь-кому заставлене майно, проте заставодавець протягом дії застави це вчинить, заставодержатель вправі звернутися до господарського суду з позовом про визнання відповідної угоди недійсною.

Як встановлено судом, хлібопекарське обладнання, стосовно якого відповідачі 29.01.2008р. уклали спірний договір купівлі-продажу, перебуває у заставі Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", відповідно до договору застави від 11.07.2008р., умови якого забороняють заставодавцю здійснювати відчуження, передачу заставного майна, його подальшу заставу без письмової згоди заставодержателя (п.2.1.5 договору застави).

Отже, порушені інтереси позивача, як заставодержателя майна, які захищаються приписами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про заставу".

Такими чином, позивач є заінтересованою особою, яка має право заявляти вимогу до суду про визнання оспорюваного правочину недійсним.

В силу положень ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частини 1 та частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з положень ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з вищевикладеного, укладений правочин, зміст якого суперечить вимогам закону може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення викладені в статті 17 Закону України "Про заставу", відповідно до якої заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Як зазначалося вище, умови договору застави від 11.07.2008р. забороняють заставодавцю здійснювати відчуження, передачу заставного майна, його подальшу заставу без письмової згоди заставодержателя.

Крім того, в матеріалах справи відсутні, докази надання позивачем першому відповідачу згоди на відчуження заставленого майна.

Згідно частини 1 статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, оскільки перший відповідач не мав відповідного дозволу на укладення спірного договору, то відповідно оспорюваний договір купівлі-продажу від 29.01.2008р. є недійсним в силу недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою та другою статті 203 та 215 ЦК України.

Заперечення першого відповідача відхиляються судом як необгрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи, враховуючи наступне.

Представник першого відповідача в засіданні суду 17.03.2011р. (ухвала суду від 22.03.2011р. а.с.136 том 1) підтвердила, що дійсно між ТОВ "Астрал" та ВАТ "Коростенський хлібозавод", був укладений договір купівлі-продажу, але даний договір не вступив в законну силу на підставі його умов, однією з яких є перехід у власність після повного розрахунку. Оскільки, як зазначила представник першого відповідача, повного розрахунку за вказаним договором не відбулося, тому сам договір не є чинним, про що зазначено в листі від 10.01.2011р. №002/1 (а.с.133 том 1).

В судовому засіданні 05.04.2011р. представником відповідача для огляду був наданий оригінал „Книги реєстрації вихідної кореспонденції 2011рік” ТОВ "Астрал" (46-50 том 1), дослідивши яку, суд прийшов до висновку, що дана книга, не може бути прийнятий судом у якості доказу належного повідомлення другого відповідача про втрату чинності спірного договору, оскільки належним чином не оформлена, а саме, не прошита. Крім того, з „Книги реєстрації вихідної кореспонденції 2011рік” вбачається, що її ведення розпочато в 2011р., при цьому не надано доказів закінчення книги реєстрації вихідної кореспонденції за минулий рік, тобто 2010р.

Слід також зазначити, що згідно вимог чинного законодавства з моменту укладення договору сторони вважаються зобов'язаними за цим договором щодо виконання його умов, що визначається загальним принципом: договори повинні виконуватись.

Припинення зобов'язання, за загальним правилом, оформляється тим способом, у тій формі, що і його встановлення. Отже, якщо зобов'язання встановлюється в письмовій формі, то і його припинення оформляється письмово.

Між тим з матеріалів справи не вбачається належних доказів письмового погодження другим відповідачем припинення зобов'язань по договору купівлі-продажу від 29.01.2008р., а також первинні бухгалтерські документи, що підтверджують повернення першим відповідачем другому відповідачу коштів за придбане спірне майно (хлібопекарське обладнання), що дає підстави вважати, що правовідносини між відповідачами згідно спірного договору не припинили свою дію.

Відносно зазначення першим відповідачем, що спірне заставне майно знаходиться на території ТОВ "Астрал" та право власності на дане майно зберігається за ТОВ "Астрал", що підтверджується актом перевірки обладнання від 21.03.2011р. складений головним спеціалістом ПАТ "ВІЕйБі Банк" Кірєєвим М.М. (а.с.130-131 том 1) слід зазначити, що на виконання ухвали суду від 22.03.2011р., 01.04.2011р. за участю представників позивача, директора ТОВ "Астрал" та голови правління ВАТ "Коростенський хлібозавод" була здійснена перевірка заставного майна (хлібопекарського обладнання), якою встановлено фактичну наявність хлібопекарського обладнання в хлібопекарському цеху та їх інвентарні номери.

За результатами перевірки був складений акт здійснення перевірки заставного майна ТОВ "Астрал" (хлібопекарського обладнання), що розташоване за адресою: м.Коростень, вул. Шолом-Алейхема,62 (а.с.144-146 том 1), який підписаний представниками позивача, директором ТОВ "Астрал" та головою правління ВАТ "Коростенський хлібозавод" без зауважень. В даному акті відображено перелік заставного майна - хлібопекарського обладнання та їх інвентарні номери, а саме:

1. Піч для випікання хлібобулочних виробів ВR 270 в кількості 3 шт.: інвентарні №№954,955,968;

2. Укладач (робот) в комплекті КU 210 в кількості 1 шт.: інвентарний №1016;

3. Тісторозподільник DM 2100 в кількості 2 шт.: інвентарні №№956, 957 (на ремонті);

4. Округлювач тіста CM 3000РТ в кількості 2 шт.: інвентарні №№ 959,958;

5. Клімат-контроль AM 110 в кількості 2 шт.: інвентарні №№ 965,964;

6. Розстрійна шафа PM820Р в кількості 2 шт.: інвентарні №№ 961,960;

7. Закаточна машина (формувальник новий) RL 200 в кількості 2 шт.; інвентарні №№ 962,963;

8. Возики для перевезення хлібобулочних виробів ТА 140 у зборі з піддонами в кількості 30 шт.: перераховані представником ТОВ "Астрал", інвентарні номери відсутні;

9. Транспортер - стіл КU 100 в кількості 2 шт.: інвентарні №№ 969, 970.

З вищезазначеного акту вбачається, що заставне майно розташоване в приміщенні хлібопекарського цеху, який розташований за адресою: м.Коростень, вул. Шолом-Алейхема,62.

Згідно довідки з ЄДРПОУ ТОВ "Астрал" (а.с.23-24 том 2) не здійснює такий вид діяльності як "виробництво хліба та хлібобулочних виробів", про що підтвердив представник першого відповідача в засіданні суду (протокол судового засідання від 05.04.2011р.). Тоді як, з довідки ЄДРПОУ ВАТ "Коростенський хлібозавод" (а.с.25 том 2), вбачається, що одним із видів діяльності підприємства є "виробництво хліба та хлібобулочних виробів".

З акту перевірки від 01.04.2011р., також вбачається, що бухгалтерська документація щодо обліку заставного майна на балансі ТОВ "Астрал" та ВАТ "Коростенський хлібокомбінат" на час проведення перевірки відповідачами не була надана.

Крім того, в засіданні суду 05.04.2011р. на прохання суду до представника першого відповідача надати бухгалтерську документацію щодо обліку заставного майна на балансі ТОВ "Астрал", дана документація не була надана (протокол судового засідання від 05.04.2011р.).

Слід також зазначити, що з переліку основних засобів ТОВ "Астрал", станом на 01.01.2009р. (а.с.114-116 том 1) не вбачається, що заставне майно перебуває на балансі першого відповідача.

Таким чином, відповідачі не надали обгрунтованих доказів, які б підтверджували, що заставне майно, перебуває на балансі першого відповідача.

Стосовно твердження першого відповідача, про відсутність підстав для звернення стягнення на заставне майно, оскільки позивач використав своє право щодо стягнення заборгованості по кредитному договору №37 від 01.11.2007р. та предмету договорів застави, що підтверджується рішення господарського суду Житомирської області від 04.11.2010р. у справі №5/1022 (а.с.24-31 том 1), слід зазначити, що зазначене рішення не має ніякого відношення до спірних правовідносин, оскільки предметом розгляду даного спору є визнання недійсним договору купівлі - продажу заставного майна (хлібопекарського обладнання) від 29.01.2008р. укладеного між відповідачами, а не звернення стягнення на заставне майно.

Отже, відповідачами в порядку ст.33,34 ГПК України не спростовані обставини, на які посилається позивач в обгрунтування своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, оспорюваний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України.

Відповідно до статті 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5 ч.1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Як свідчать матеріали справи, другим відповідачем (Відкритим акціонерним товариством "Коростенський хлібозавод") не було забезпечено явку уповноваженого представника у судові засідання 24.02.2011р.,17.03.2011р., 05.04.2011р. та 15.04.2011р.

Другий відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списками Ф 103 на відправку рекомендованої кореспонденції (а.с. 85,139 том 1, 59 том 2).

Крім того, другий відповідач не виконав вимоги суду викладені в ухвалах господарського суду Житомирської області: від 04.02.2011р., 24.02.2011р., 22.03.2011р. та від 05.04.2011р.

Таким чином, господарський суд, керуючись п.5 ч.1 ст.83 ГПК України вважає за необхідне стягнути з другого відповідача в доход Державного бюджету України 340,00грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: за невиконання вимог ухвал суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу від 29.01.2008р. обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на обох відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.01.2008р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Коростенський хлібозавод" (м.Коростень Житомирської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрал" (м.Коростень Житомирської області).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал", 11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шолом Алейхема,62, ідентифікаційний код 31231687 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", 04119, м.Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842 - 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод", 11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шолом Алейхема,62, ідентифікаційний код 00377791 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", 04119, м.Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842 - 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" 11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шолом Алейхема,62, ідентифікаційний код 00377791 - в доход Державного бюджету України - 340,00 грн. штрафу за невиконання вимог ухвал суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Костриця О.О.

Повне рішення складено: "19" квітня 2011 р.