Рішення № 14975059, 19.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.

Справа № 5004/731/11 за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком», м.Чернігів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 657,65 грн.

Суддя: Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач –відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ «Укртелеком»звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 657,65 грн. в т.ч. 646,64 грн. заборгованості за надані послуги рухомого (мобільного) зв’язку, 3,85 грн. пені, 5,82 грн. збитків, завданих інфляцією, 1,54 грн. 3% річних.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Відповідач відзиву на позов не представив, повноважного представника у судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення, вручено 15.04.2011р. (а.с. 3)).

Крім того, ухвалою суду від 13.04.2011р. повідомлено відповідача про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Явка представників сторін обов’язковою не визнавалася.

У відповідно до ст.75 ГПК України господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 31 серпня 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір "Про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку" за №397979 та додатками до нього за №№ 3147725, 3144683, 3144928.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв’язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем взято на себе зобов’язання надавати відповідачу послуги рухомого (мобільного) зв’язку стандарту UMTS, а також за домовленістю сторін інші супутні та додаткові послуги, а відповідач зобов’язувався приймати та оплачувати послуги на умовах договору, правил та тарифів (п. 1.1).

На виконання умов вказаного договору позивачем впродовж періоду з 01.06.2010р. по 31.08.2010р. надавались фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 послуги рухомого (мобільного) зв’язку.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи особовими рахунками за послуги за відповідний період, додатками до рахунків, розрахунками заборгованості та іншими документами.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди №397979 від 31.08.2009р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг рухомого (мобільного) зв’язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив. У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи в суді складає 646,64грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідачем на день розгляду справи суду не подано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 4.2 договору №397979 від 31.08.2009р., Закону України „Про телекомунікації”, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг нараховано пеню, котра у відповідності до представленого господарському суду розрахунків склала 3,85 грн. пені. за період з 11.03.2011р. по 08.04.2011р.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 5,82 грн. збитків, завданих інфляцією за період прострочки платежів з 11.03.2011р. по 08.04.2011р. та 1,54 грн. процентів річних, нарахованих за період прострочки платежів з 11.03.2011р. по 08.04.2011р.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку №397979 від 31.08.2009р., надання позивачем послуг зв’язку та отримання останніх фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України „Про телекомунікації”, ст.ст. 144, 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(м. Київ, б-р. Шевченка, 18, р/р 260030357302 в АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 33501534) 646,64 грн. заборгованості, 3,85 грн. пені, 5,82 грн. збитків, завданих інфляцією, 1,54 грн. 3% річних, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   М. С. Шум