Постанова № 14972368, 22.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

22 лютого 2011 року           Справа № 2а-19324/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку скороченого провадження справу

за позовною заявою Київського міського центру зайнятості

доОСОБА_1

простягнення коштів, ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі – позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, відповідач), в якій просив стягнути з відповідача незаконно отримані кошти у розмірі 6298грн. 43коп.

Ухвалою суду від 17 січня 2011 року відкрито скорочене провадження за вказаною позовною заявою Київського міського центру зайнятості та встановлено відповідачу до 17 лютого 2011 року строк для подання документів (заяву про визнання позову/заперечення та докази), передбачених частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

17 лютого 2011 року на розгляд суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 (заперечення) стосовно заявлених позовних вимог, в яких остання посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду. Також вказувала, що ОСОБА_1 була зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності, однак підприємницькою діяльністю не займалась, прибутку не отримувала.

Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 протягом періодів з 04 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року, з 10 вересня 2008 року по 08 грудня 2008 року та з 29 червня 2010 року по 27 липня 2010 року була зареєстрована як така, що шукає роботу у Дарницькому районному центрі зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості.

04 квітня 2007 року, 10 вересня 2008 року, 29 червня 2010 року відповідачем подавались заяви з проханням надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

З пам’яткою про права та обов’язки відповідач ознайомилася та у своїй заяві зазначила, що не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Наказами Дарницького районного центру зайнятості від 04 квітня 2007 року №39871/171, 10 вересня 2008 року №8845/175, 29 червня 2010 року №26912/123 ОСОБА_1 надавався статус безробітної та призначувалась допомогу по безробіттю.

Відповідно до підпунктів «а», «б»пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України «Про особисте селянське господарство», та інші.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ (далі –Закон України №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 Закону України №1533-ІІІ передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту п’ятого частини другої статті 12 Закону №1533-ІІІ, пункту шістнадцятого частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, набрав законної сили 23 березня 2009 року (далі –Порядок №60/62).

Відповідно до пункту шостого Порядку №60/62, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом сьомим Порядку №60/62 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У пункті 9 Порядку №60/62 передбачено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України №1533-ІІІ, від 31 серпня 2010 року №8 підтверджено факт реєстрації ОСОБА_1 як суб’єкта господарської діяльності. Зазначена інформація відповідачем не була повідомлена та приховувалася під час перебування на обліку у центрі зайнятості.

Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 27 серпня 2010 року №29236/165 відповідача знято з обліку у зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних.

Зі змісту довідки Дарницького районного центру зайнятості від 20 грудня 2010 року №25/2874 за періоди з 04 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року, з 10 вересня 2008 року по 08 грудня 2008 року та з 28 червня 2010 року по 27 липня 2010 року виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 6298грн. 43коп.

Так, законодавством України, зокрема Законом України №1533-ІІІ, на особу, яка знаходиться на обліку у відповідному центрі зайнятості покладено обов’язок своєчасно повідомляти останнього про фактичну зміну її статусу на зайняту особу, що усуває необґрунтоване нарахування та виплату коштів з Держаного бюджету України. Невиконання особами вказаних обов’язків передбачає відповідні відповідальність та санкції.

31 серпня 2010 року за №25/1879 Дарницьким районним центром зайнятості відповідачу направлено повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 6298грн. 43коп.

Судом встановлено, що на час розгляду справи сума коштів у розмірі 6298грн. 43коп. ОСОБА_1 не перерахована і позивачем не порушено строк звернення до адміністративного позову з даними вимогами, визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 94, 183І Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (02068 АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 у Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) 6298грн. 43коп. (шість тисяч двісті дев’яносто вісім гривень 83коп.).

Постанова, відповідно до пункту восьмого частини шостої статті 183І Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 О.В. Пісоцька