Постанова № 14971492, 12.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1568/2011

14 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,

за участю: представника позивача Власенко В.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до колективного підприємства громадського харчування «Кафе «Рибка»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВЛЕНО:

Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з колективного підприємства громадського харчування «Кафе «Рибка»податковий борг в розмірі 9375 грн. 26 коп.

Представник позивача в судове засідання прибув та надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив, в звязку з частковою сплатою відповідачем боргу в сумі 6000 грн., стягнути з колективного підприємства громадського харчування «Кафе «Рибка»податковий борг в сумі 3375 грн. 26 коп.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову на адресу суду не надіслав.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

Колективне підприємство громадського харчування «Кафе «Рибка», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 01.02.2011 року, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.09.1993 року, ідентифікаційний код 21364812 та взятий на облік як платник податків в державній податковій інспекції.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ (далі Закон № 2535-XIІ), який був чинний на момент виникнення боргу.

Статтею 2 Закону № 2535-XIІ встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом № 2535-XIІ об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ), який був чинний до 01 січня 2011 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Судом встановлено, що КПГХ «Кафе «Рибка»подано до державної податкової інспекції у місті Черкаси податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 28.01.2010 року № 4540, відповідно до якої щомісячні нарахування складають 3668 грн. 60 коп. до 30 числа звітного місяця. Вказана податкова декларація відображає розмір плати за земельну ділянку, орендовану згідно з договором, укладеним між КПГХ «Кафе «Рибка»і Черкаською міською радою.

Пункт 1 ст. 17 Закону № 2535-XIІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами державної податкової інспекції у місті Черкаси проведена перевірка платника орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності КПГХ «Кафе «Рибка».

В ході перевірки складено акт № 6030/15-31/21364812 від 27 жовтня 2010 року про порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання, в якому встановлено порушення п. 1 ст. 17 Закону № 2535-XIІ, тобто порушення строків сплати орендної плати за землю.

Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ: у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкаси прийнято податкове повідомлення рішення № 0014701503/0 від 27 жовтня 2010 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 366 грн. 86 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою відповідача 31 грудня 2010 року та не оскаржене відповідачем в апеляційному чи судовому порядку, а отже відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.

Відповідно до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ у звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/1471 від 05.08.2010 року та друга № 2/1753 від 15.09.2010 року.

Відповідно до абзацу 3 п.п 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, суми податкового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації.

09 серпня 2010 року позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів КПГХ «Кафе «Рибка», № витягу 28086330.

Заступником начальника державної податкової інспекції у місті Черкаси винесено рішення № 986/24-109 від 22 листопада 2010 року про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а також тих активів, право власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Отже судом встановлено, що відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачується узгоджене податкове зобовязання за жовтень грудень 2010 року, в результаті чого за ним обліковується борг в сумі 9375 грн. 26 коп. (3668 грн. 60 коп. 1997 грн. 43 коп. (переплата станом на 30.11.2010 року) + 3668 грн. 60 коп. + 366 грн. 86 коп. + 3668 грн. 63 коп.), про що свідчить розрахунок суми податкового боргу.

Проте, з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового боргу в сумі 6000 грн., позивач просить стягнути 3375 грн. 26 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованою та законною вимогу державної податкової інспекції у місті Черкаси про стягнення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 3375 грн. 26 коп., а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків колективного підприємства громадського харчування «Кафе Рибка»(18000, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 1, ідентифікаційний код 21364812) у банках, обслуговуючих платника, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3375 (три тисячі триста сімдесят пять) грн. 26 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Чала