Постанова № 14971323, 15.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1206/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Машкевич О.О.

представника відповідача - Шульги Н.Д.,

представника відповідача - Віхоть Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бумеранг"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2011 року Приватне підприємство "Бумеранг"(надалі позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (надалі - відповідач 2) про визнання частково нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року, № 0000192200/1 від 24.09.2010 року, № 0000192200/2/4363 від 20.12.2010 року в частині нарахування пені при виконанні імпортного контракту № 20080228/008 від 27.02.2008 року з ЗАО "Петрохема", Литва, що відображено в ч. 1 п.3 висновку Акту перевірки; зобовязання Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області здійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача № 26003024286980 в АТ ПРРУ “Фінанси та кредит” м. Комсомольськ, МФО 331564, ЄДРПОУ 32860683.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 09.07.2010 року № 3572/23-209/32860683 про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»при виконанні умов контракту № 20080228/008 від 27.02.2008 року з ЗАО «Петрохема»Литва та контракту № ТТ-0094/09 від 27.03.2009 року з Trade Limited»Кіпр не відповідають фактичним обставинам справи. Тому, оскаржувані рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області підлягають скасуванню.

03.03.2011 року та 15.03.2011 року позивачем подано заяви про уточнення позовних вимог, у яких позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року, № 0000192200/1/3181 від 24.09.2010 року, № 0000192200/2/4363 від 20.12.2010 року , № 0000192200/3/359 від 22.02.2011 року; зобовязати Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області здійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача № 26003024286980 в АТ ПРРУ “Фінанси та кредит” м. Комсомольськ, МФО 331564, ЄДРПОУ 32860683.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилається на те, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, за яке на підставі статті 4 цього Закону до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 83657 грн. 58 коп.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій покладається на розсуд суду, в частині зобов'язання здійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету, заперечує, просить відмовити у їх задоволенні.

У своїх запереченнях посилається на те, що Законом України “Про Державний бюджет на 2011 рік” не передбачені загальнодержавні видатки на покриття судових витрат за рішенням суду, а органам Державного казначейства не надано право встановлювати або змінювати видатки Державного бюджету, використання ж коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України, може кваліфікуватися як нецільове використання коштів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін із 09.06.2010 року по 07.07.2010 року службовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Бумеранг", код ЄДРПОУ 32860683 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2010 року № 3572/23-209/32860683, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» при виконанні імпортних контрактів № 20080228/008 від 27.02.2008 року з ЗАО «Петрохема»Литва та № ТТ-0094/09 від 27.03.2009 року з Trade Limited»Кіпр.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 83657 грн. 58 коп.

Згідно розрахунку нарахування пені (а.с. 213) за порушення вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» при виконанні умов контракту № 20080228/008 від 27.02.2008 року з ЗАО «Петрохема»Литва позивачу нарахована пеня в сумі 83382 грн. 68 коп. (за 62 дні просторочення) та при виконанні умов контракту № ТТ-0094/09 від 27.03.2009 року з Trade Limited»Кіпр позивачу нарахована пеня в сумі 274 грн. 90 коп. (за 24 дні прострочення).

За результатами адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 22.09.2010 року № 37279/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги, рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 08.12.2010року № 3235/10/25-016 про результати розгляду повторної скарги та рішенням Державної податкової адміністрації України від 01.02.2011 року № 2163/6/25-0115 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

За таких обставин, з метою доведення нового граничного терміну погашення штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією направлено Приватногму підприємству "Бумеранг" рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/1/3181 від 24.09.2010 року, № 0000192200/2/4363 від 20.12.2010 року.

22.02.2011 року з урахуванням вимог Податкового кодексу України та з метою доведення нового граничного терміну сплати, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення № 0000192200/3/359.

Позивач не погодився з рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року, винесеними за результатами перевірки та за наслідками розгляду його скарг в адміністративному порядку, та оскаржив їх до суду.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та фірмою ЗАО «Петрохема»(Литва) укладено контракт N 20080228/008 від 27.02.2008 р. на імпорт на територію України товару сольвенту камяновугільного (а.с. 31-32).

Згідно положень пункту 3.4 даного контракту умови поставки товару DAF/Українсько-російський кордон (залізничні станції прикордонного переходу Зерново, Південно-західної з/д Суземка (експортна) Московський з/д) згідно Інкотермс 2000.

Датою поставки залізничним транспортом є дата проставляння у залізничній накладній відповідного штемпеля на залізничній станції прикордонного переходу.

Покупець здійснює 100% оплату товару протягом 30-ти календарних днів з дати поставки товару на підставі рахунку постачальника (п. 4.3 контракту)

На виконання умов даного контракту ЗАО «Петрохема»(Литва) виписано позивачу рахунок фактуру № РЕТ00579 від 19.06.2008 року на суму 58220,20 дол. США.

Товар за вказаним контрактом N 20080228/008 від 27.02.2008 р. надійшов на митну територію України 28.06.2008 року, що підтверджується відтиском Глухівської митниці України «Під митним контролем»від 28.06.2008 у залізничній накладній № АД574218 від 20.06.2008 р. (а.с. 33-34).

За вказаним контрактом на підставі рахунку фактури № РЕТ00579 від 19.06.2008 року позивачем 04 серпня 2008 року здійснено платіж на суму 58220,20 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням № 16 від 04.08.2008 р. (а.с. 240).

Позивач подав до митного органу вантажно - митну декларацію, проте отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 124000006/2008/000081 від 02.07.2008 року у звязку з необхідністю отримання результатів дослідження зразків ПКМУ від 12.12.2002 р. № 1862 та отримання результатів дослідження зразків.

В той самий час, митним органом було здійснено відбір проб сольвенту камяновугільного для лабораторних досліджень, в ході яких встановлено, що місткість толуолу в сольвенті становить 46,9%, що у свою чергу потребує отримання ліцензії на право придбання, ввезення, вивезення, реалізації прекурсорів списку № 2, для видачі якої позивач звернувся та отримав її 02.09.2008 року (а.с. 56).

Також, для митного очищення товару позивач у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.1997 р. № 146 «Про затвердження Порядку видачі сертифікатів на ввезений в Україну та вивезення з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»повинен був отримати дозвіл на ввезення речовини сольвенту камяновугільного.

Проте, листом Комітету з контрою за наркотиками від 01.04.2009 р. № 27-02-01-09/1182 (а.с. 44) начальника Енергетичної регіональної митниці повідомлено, що надання дозволу на ввезення речовини сольвенту камяновугільного вбачається за недоцільне, оскільки даний Комітет не контролює зазначену речовину виходячи з того, що Комітету не відомі випадки як в Україні, так і в інших країнах світу використання сольвенту камяновугільного для виготовлення наркотиків.

З огляду на викладене, митним органом проставлено у митній декларації ІМ 40 № 124000006/9/060295 штамп «Під митним контролем» 03.04.2009 року.

Разом з тим, на підставі дозволу (а.с. 38) згідно статті 82 Митного кодексу України, товар був випущений митним органом у вільний обіг по тимчасовій декларації ІМ 40ТД № 124000006/8/090785, у якій проставлено штамп Енергетичної регіональної митниці «Під митним контролем 03.07.2008 року». (а.с. 37) .

Судом встановлено, що поставлений за даним контрактом товар сольвент камяновугільний, ввезений на територію України 28.06.2008 року, у повному обсязі реалізований позивачем 08.07.2008 року Відкритому акціонерному товариству «Крюківський вагонобудівний завод». Копія договору № 374 від 29.02.2008 року з додатковою угодою від 05.05.2008 р., копія податкової накладної № 168 від 08.07.2008 р., копія видаткової накладної № РН-0000133 від 08.07.2008 р., копія рахунку фактури № СФ-0000134 від 08.07.2008 р., копія доручення на отримання товару від 04.07.2008 р. та банківської виписки за 29.07.2008 р. наявні у матеріалах справи (а.с. 49-55).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 1 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно зі статті 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Таким чином, товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон.

Як встановлено вище, товар був випущений у вільний обіг по тимчасовій декларації ІМ 40ТД № 124000006/8/090785, у якій проставлено штамп Енергетичної регіональної митниці «Під митним контролем»від 03.07.2008 року (а.с. 37) .

Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, вантажна митна декларація (ВМД) є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.

Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу "під митним контролем" з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

При цьому, суд також бере до уваги лист Енергетичної регіональної митниці від 27.04.2009 р. № 22/12-3401, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 46), у якому зазначено, що у даному випадку оформлення тимчасової декларації свідчить, що товар розміщений в режимі «імпорт», є в наявності на митній території України, на тимчасовій декларації та товаросупроводжуючих документах проставлені відповідні відмітки посадової особи митного органу у вигляді особистої номерної печатки, штампу під митним контролем. При оформленні тимчасової декларації проводився огляд вантажу, відбір проб та зразків, що свідчить про надходження товару на митну територію України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України, а тому позивачем не допущено порушення строків, встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Крім того, умовами контракту N 20080228/008 від 27.02.2008 р. не було передбачено умови відстрочення поставки.

Як встановлено вище, товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України 28.06.2008 року, а кошти перераховані позивачем контрагенту 04.08.2008 року платіжним дорученням № 16.

Таким чином, оплата за вказаним контрактом проведена позивачем після фактичного отримання ним товару від контрагента, а не як передплата за умови відстрочення поставки товару.

З огляду на викладене вище, та беручи до уваги розрахунок нарахування пені при виконанні умов контракту № 20080228/008 від 27.02.2008 року з ЗАО «Петрохема»Литва, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року, № 0000192200/1/3181 від 24.09.2010 року, № 0000192200/2/4363 від 20.12.2010 року та податкове повідомлення - рішення № 0000192200/3/359 від 22.02.2011 року, в частині визначення Приватному підприємству "Бумеранг" штрафних санкцій в сумі 83382 грн. 68 коп. прийняті без урахування всіх обставин, необхідних для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Також судом встановлено, що між позивачем та компанією Trade Limited»(Кіпр) було укладено контракт № ТТ-0094/09 від 27.03.2009 року, згідно умов якого Trade Limited»(Кіпр) поставляє, а позивач придбаває на підставі поставки за домовленістю сторін та згідно «Інкотермс 2000»товар - суміш пропан бетена, технічного пропан бутана, фракції бутан бутилена, нормального бутану, ізобутану, промислового бутану, промислового пропану, фракції пропан пропилена, парафіновий гач, парафін нафтовий твердий П-2, нафтовий парафін спічечний НС.

За вказаним контрактом позивачем 08 квітня 2009 року здійснено платіж на суму 60000 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 08.04.2009 р., копія якого наявна у матеріалах справи.

Товар за вказаним контрактом N ТТ-0094/09 від 27.03.2009 року надійшов на митну територію України 16.04.2009 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією ІМ 40 № 124000006/9/060357.

Проте, товар поставлено позивачу у меншому розмірі, ніж було передбачено умовами контракту та оплачено позивачем, а саме, товар поставлено на суму 59524 дол. США.

Відтак, позивачем 08.04.2009 р. здійснено оплату товару на суму 476 дол. США, який фактично не був поставлений 16.04.2008 року його контрагентом за договором.

Пунктом 5.3 контракту № ТТ-0094/09 від 27.03.2009 року встановлено, що у разі, коли кількість товару, поставленого згідно контракту буде меншою, ніж узгоджено Додатком, то сторони повинні здійснити платежі залишку суми згідно даного Додатку прямим банківським переказом в доларах США в банк Покупця (позивача) не пізніше 15 робочих днів після дати поставки останньої партії.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому недопоставлений товар контрагентом позивача йому не поставлявся, а кошти попередньої оплати за товар в сумі 476 дол. США, повернуті позивачу контрагентом лише 29.10.2009 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на момент винесення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно розрахунку нарахування пені (а.с. 213) за порушення вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» при виконанні умов контракту № ТТ-0094/09 від 27.03.2009 року з Trade Limited»(Кіпр) позивачу нарахована пеня в сумі 274 грн. 90 коп. за 24 дні прострочення (з 06.10.2009 по 29.10.2009).

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року, № 0000192200/1/3181 від 24.09.2010 року, № 0000192200/2/4363 від 20.12.2010 року та податкове повідомлення - рішення № 0000192200/3/359 від 22.02.2011 року в частині визначення Приватному підприємству "Бумеранг" штрафних санкцій в сумі 274 грн. 90 коп. ґрунтується на вимогах Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Відтак, позовні вимоги у цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіздійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача, суд зазначає наступне.

Положенням про Державне казначейство України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232 встановлено, що Державне казначейство України (далі - Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

Повноваження органів Державного казначейства передбачені п.п..4, 5 вказаного Положення, до яких, зокрема, віднесено безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування; повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень, та інше.

Отже, органам державного казначейства України надано повноваження розпорядження бюджетними коштами у межах та на підставах, визначених чинним законодавством України.

Компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах. Підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

Вимоги позивача щодо зобовязання ГУДК у Полтавській області здійснити відшкодування судових витрат заявлені передчасно, оскільки до суду не надано доказів того, що ГУДК у Полтавській області відмовляється від виконання рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу).

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом /частина 1/; граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом /частина 3/.

До набрання чинності таким законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Кодексу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року N 590 встановлено, що компенсація витрат на правову допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо вона сплачується за рахунок держави, не повинна перевищувати 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день особи, яка надавала правову допомогу.

Копія договору про надання юридичних послуг від 01.09.2010 р., акту виконаних робіт від 03.03.2011 року , платіжного доручення № 123109 від 17.02.2011 р. про фактичне перерахування коштів згідно договору про надання юридичних послуг від 01.09.2010 р. наявні у матеріалах справи.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 № 2857-VІ мінімальна заробітна плата з 1 січня 2011 року становить 941 грн.

З огляду на те, що згідно акту виконаних робіт від 03.03.2011 року представник позивача був зайнятий три робочі дні у лютому-березні 2011 року (941,00 грн. х 5% х 3 дні), з урахуванням, часткового задоволення позову, сума витрат на оплату правової допомоги складає 70,57 грн. = (141,15 грн. : 2).

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн. та витрати на оплату правової допомоги в сумі 70,57 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000192200/0/2361 від 19.07.2010 року, № 0000192200/1/3181 від 24.09.2010 року, № 0000192200/2/4363 від 20.12.2010 року та податкове повідомлення - рішення № 0000192200/3/359 від 22.02.2011 року, в частині визначення Приватному підприємству "Бумеранг" штрафних санкцій в сумі 83382 грн. 68 коп. (вісімдесят три тисячі триста вісімдесят дві гривні шістдесят вісім копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Бумеранг" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн. 70 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 70 грн. 57 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2011 року.

СуддяС.С. Сич