Постанова № 14970490, 07.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4023/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя

до Приватного підприємства «Азов-Алтай»

про стягнення податкового боргу у сумі 29176,55 грн.

за участю представника позивача Чайкіна К.О. за довіреністю

від представника відповідача не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Іллічівському районі м. Маріуполя звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Азов-Алтай» про стягнення податкового боргу у сумі 29176,55 грн.

Представник позивач в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав. Посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 29176,55грн. Дана заборгованість виникла на підставі податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 910 від 01.02.2009р., №1075 від 30.01.2010р. Крім того, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю було встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю», про що складений акт № 536/170/15-1/24467599 від 12.10.2010р. На підставі цього акту та відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002081502, №0002091502, № 0002071502 від 12.10.2010р., якими визначено суму податкових зобовязань у розмірі 5629,06 грн., 25,34 грн., 8657,65 грн. відповідно. Рішення відповідачем отримані, не оскаржені, вказані суми відповідачем не сплачені. Просить їх стягнути з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідач, Приватне підприємство «Азов-Алтай» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 25.11.1996р., як юридична особа, код ЄДРПОУ 24467599.

Відповідачем до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя були надані декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 910 від 01.02.2009р., №1075 від 30.01.2010р.

·Згідно з декларацією № 910 від 01.02.2009р. загальний розмір орендної плати за 2009 рік складає 19947,45 грн., щомісячний платіж -1662,29 грн., заборгованість за даною декларацією виникла по строку сплати 30.12.2009р., 01.02.2010р.;

·Згідно з декларацією № №1075 від 30.01.2010р. загальний розмір орендної плати за 2010 рік складає 21124,35 грн., щомісячний платіж -1760,37 грн., заборгованість за даною декларацією виникла по строку сплати 30.01.2010р., 02.03.2010р., 30.03.2010р., 30.04.2010р., 31.05.2010р., 14.06.2010р., 30.06.2010р., 30.07.2010р., 30.08.2010р., 30.09.2010р., 01.11.2010р., 30.11.2010р., 30.12.2010р.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з земельного податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю було встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю», про що складений акт № 536/170/15-1/24467599 від 12.10.2010р.

Такі порушення податкового законодавства є підставою для накладення на відповідача штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у розмірі 50% від сплаченої суми.

Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, позивачем застосовані до відповідача штрафні санкції, що підтверджується податковими повідомленнями рішеннями № 0002081502, №0002091502, № 0002071502 від 12.10.2010р., якими визначено суму податкових зобовязань у розмірі 5629,06 грн., 25,34 грн., 8657,65 грн. відповідно.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на їх корінцях та у встановленому законом порядку не оскаржені.

П. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена платником податків у встановлені законом строки, визначається сумою податкового боргу.

Таким чином, загальна сума податкового боргу за деклараціями № 910 від 01.02.2009р., №1075 від 30.01.2010р., податковими повідомленнями рішеннями 0002081502, №0002091502, № 0002071502 від 12.10.2010р., з урахуванням часткової сплати складає 29176,55 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя на адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога №1/76 від 01.04.2005р. та друга податкова вимога № 2/640 від 26.09.2005р.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг виник згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України, згідно з яким Закон України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, встановлена вище зазначеним законом процедура стягнення податкового боргу застосовуватися не може.

Як вже зазначалось раніше, п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відносини стосовно стягнення податкового боргу виникли у звязку із зверненням податкового органу до суду, а тому вони мають бути врегульовані чинним на цей час законодавством, тобто Податковим кодексом України.

З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Зважаючи на необхідність, яка викликана забезпеченням можливості виконання судового рішення за правилами стягнення податкового боргу, які діють на теперішній час, суд встановлює порядок його виконання, за яким стягнення коштів платника податків може здійснюватися з усіх рахунків у банківських установах, за якими це передбачено законодавством. Тому суд не вважає за потрібне вказувати конкретні реквізити банківських рахунків, з яких може бути стягнута заборгованість.

З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Іллічівськом районі м. Маріуполя до Приватного підприємства «Азов-Алтай» про стягнення податкового боргу у сумі 29176,55 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Азов-Алтай» ( 87519, м. Маріуполь, вул. Репіна, 12, ЄДРПОУ 24467599) на користь місцевого бюджету ( рахунок 3 33215812700053, код платежу 13050200, одержувач місцевий бюджет Іллічівського району, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694) заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності у сумі 29176,55 грн. ( двадцять девять тисяч сто сімдесят шість гривень пятдесят пять копійок), шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 07 квітня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 11 квітня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.