Постанова № 14970330, 31.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 р. справа № 2а-26136/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросанрайз»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представника позивача Чмелевської М.О.

представника відповідачаПрисяжного С.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргосанрайз» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 12.10.2010 р. №494 № 25961/10/23-413, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 456 823,00 грн., у тому числі за основним платежем -380686,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 76137,00грн. та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 12.10.2010 р. № 495 № 25964/10/23-413, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 415 743,00 грн., у тому числі за основним платежем -296 959,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 118784,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.11.2010 року ним були отримані від ДПІ у Київському районі м. Донецька спірні податкові повідомлення-рішення. Вони були прийняті на підставі акту перевірки № 7073/23-4/35581297 від 28.09.2010р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агросанрайз» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійснені правових відносин з ТОВ «Укрспецстройтранс» за червень 2010 року». Позивач зазначає, що вказаний акт був прийнятий з порушенням п.4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327, а спірні податкові рішення - в порушення п. 4.11 цього Порядку, оскільки перевірка була проведена без відома керівника ТОВ «Аргосанрайз» та не були враховані надані підприємством заперечення.

Також позивач вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договори постачання, які укладені між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» мають ознаки нікчемності. Підставою для такого визнання за твердженням податкового органу є наявність у ланцюгу постачальників ТОВ «Укрспецстройтранс» підприємства ТОВ “Бугпром”, яке не задекларувало відповідні податкові зобовязання. З посиланням на норми Цивільного кодексу України та інше законодавство позивач стверджує про відсутність підстав для таких висновків. Позивач зазначає, що згідно зазначених вище договорів продавець зобовязується передати у власність покупцю, а покупець зобовязується прийняти за сплатити товар (соняшник). Виконання сторонами договору підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними та податковими накладними. Придбану продукцію позивач продавав ЗАТ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Інтертрейд Груп», тобто вона була використана у господарській діяльності підприємства.

Також між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» був укладений та виконаний договір про надання маркетингових послуг. У розпорядженні податкового органу цього договору, як і первинних документів щодо його виконання не було. Він не пропонував позивачеві його надати, не витребовував доказів використання отриманих послуг у господарській діяльності. Втім, у акті перевірки відповідач дійшов висновків про відсутність такого використання, у звязку з чим позивачем завищений податковий кредит з ПДВ та валові витрати. Відповідачем також не було враховано, що позивач не включив до складу валових витрат вартість маркетингових послуг. З наведених підстав представник позивача наполягає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, у звязку з чим податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010 р. № 494 № 25961/10/23-413, від 12.10.2010 р. № 495 № 25964/10/23-413 підлягають визнанню недійсними.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях на адміністративний позов № 32122/10/10 від 16.12.2010р. Посилається на те, що податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит були видані на підставі нікчемних правочинів №0406/1 від 04.06.2010р. та б/н від 11.01.2010р., які вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та які не спричинили реального настання правових наслідків і не відповідають закону.

Відповідач зазначає, що у період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. ТОВ «Агросанрайз», виступаючи покупцем ТМЦ, уклало угоди постачання з ТОВ «Укрспецстройтранс». За результатами аналізу розшифровок податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та відпрацюванні ланцюгів постачальників, встановлено, що ТОВ «Укрспекстройтранс» формувало податковий кредит згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Бугпром». Останнє не відобразило в податкових деклараціях з податку на додану вартість вищезазначені операції, в результаті чого в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у нього виникло заниження податкових зобовязань, тобто «податкова яма».

Відповідачем зазначено, що у зазначених підприємств відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації (робіт, послуг). За таких обставин вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, у звязку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросанрайз» є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, код ЄДРПОУ 35581297.

На підставі службового посвідчення фахівцем відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Донецька згідно із п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Агросанрайз» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Укрспецстройтранс». За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.09.2010р. № 7073/23-2/35581297 (надалі Акт перевірки).

Зазначеним актом були встановлені порушення:

·п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ТОВ «Агросагнрайз» суми ПДВ, яка підлягає сплаті у розмірі 296 959грн. у звязку із придбанням товару та послуг згідно нікчемних правочинів з ТОВ «Укрспецстройтранс»;

·п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Агросанрайз» занижено податок на прибуток на суму 380 686 грн., у тому числі у 2 кварталі 2010 року у звязку із придбанням товару та послуг згідно нікчемних правочинів з ТОВ «Укрспецстройтранс».

На підставі цього акту, згідно абзацом «б» п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010 р. № 494 № 25961/10/23-413, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 456823,00 грн., у тому числі за основним платежем -380686,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 76137,00 грн. та від 12.10.2010 р. №495 № 25964/10/23-413, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 415743,00 грн., у тому числі за основним платежем -296959,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) 118784,00 грн.

Наведена нумерація податкових повідомлень рішень (із зазначенням двох номерів) відповідає тій, що зазначена на їх корінцях (т. 1. а.с. 238). На письмовий запит суду щодо цього відповідачем пояснень надано не було.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання даних повідомлень-рішень підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що встановлені відповідачем порушення стосуються оподаткування господарських операцій позивача за двома договорами з ТОВ «Укрспецстройтранс».

Першим з них є договір №0406/1 від 04.06.2010 року, за яким ТОВ «Укрспецстройтранс» зобовязувалося поставити позивачеві насіння соняшника врожаю 2009 року. У акті перевірки відображено, що податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит були видані на підставі вказаного нікчемного правочину, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та який не спричинив реального настання правових наслідків і не відповідає закону.

Цього висновку відповідач дійшов на підставі того, що за результатами аналізу розшифровок податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та відпрацюванні ланцюгів постачальників, встановлене формування ТОВ «Укрспекстройтранс» податкового кредиту згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Бугпром».

Зокрема у акті перевірки відображено, що ТОВ «Укрспецстройтранс» сформовано податковий кредит у розмірі 5985310,00 грн. за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Бугпром» у лютому 2010 року. ТОВ «Бугпром» надано декларацію з ПДВ за лютий 2010 року від 24.03.2010р. №18500 та задекларовано суму податкових зобовязань у розмірі 3926,00 грн.

Враховуючи, що спірні правовідносини між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» мали місце у червні 2010 року суд запропонував відповідачеві надати докази їх звязку з декларуванням ТОВ «Бугпром» податкових зобовязань у лютому 2010 року. На підтвердження цієї обставини у відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України позивачем доказів надано не було.

У Акті перевірки відповідачем також зазначено, що декларації з податку на прибуток та додаток К 1 ТОВ «Укрспецстройтранс» до ДПІ у Київському районі не надавались (також без зазначення податкових періодів). Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на ТОВ «Укрспецстройтранс» у 2010 році складала 1 особу (директор підприємства), яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обєм роботи.

Крім того, у Акті перевірки наведено, що рішенням господарського суду 24.02.2010р. №5/33б щодо ТОВ «Бугпром» порушено провадження у справі про банкрутство, відомості з управління держреєстрації надійшли до ДПІ 09.03.2010р. Управління оподаткування юридичних осіб здійснено вихід на юридичну адресу підприємства (акт від 23.03.2010р. №920/15-213) та до відділу податкової міліції направлено запит на встановлення місцезнаходження 24.03.2010р. № 397. Від ВПМ отримано відповідь про відсутність підприємства за юридичною адресою 25.03.2010р. № 1206. До управління держреєстрації направлено повідомлення форми 18-ОПП про відсутність за місцем знаходження 26.03.2010р. №9690. У відповідь, отримано відомість про відсутність підприємства за юридичною адресою від 11.05.2010р. № 12661430003030818.

Відповідач зазначає (т.1 а.с. 24), що ТОВ «Укрспецстройтранс» здійснювало заздалегідь економічно необґрунтовані операції, до постачання з метою нарощування податкового кредиту та валових витрат як основний постачальник залучалося ТОВ «Бугпром», у той час як ТОВ «Укрспецстройтранс» виступало як посередник. Отримані від ТОВ «Бугпром» товарно-матеріальні цінності ТОВ «Укрспецстройтранс» реалізовувало наступним покупцям.

Зважаючи на наведене, а також на відсутність документів, які б підтверджували транспортування та зберігання соняшнику, відповідач дійшов висновку про відсутність реального настання правових наслідків за договором №0406/1 від 04.06.2010р. між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс».

Судом встановлено, що виконання даного договору підтверджується видатковими накладними: № РН 070610 від 07.06.2010р. на суму 56108,61 грн., у тому числі ПДВ 9351,44грн., № РН 070609 від 07.06.2010р. на суму 64105,94 грн.. у тому числі ПДВ 10684,32грн., № РН 080610 від 08.06.2010р. на суму 243406,80 грн., у тому числі ПДВ 40567,80 грн., № РН 080609 від 09.06.2010р. на суму 54515,04 грн., у тому числі ПДВ 9085,84грн., № РН 080608 від 08.06.2010р. на суму 61719,54 грн., у тому числі ПДВ 10286,59грн., № РН 080607 від 08.06.2010 р., на суму 61562,11 грн., у тому числі ПДВ 10260,35 грн., № РН 080606 від 08.06.2010р. на суму 150915,60 грн., у тому числі ПДВ 25152,60 грн., № РН 090607 від 09.06.2010р. на суму 233253,80 грн., у тому числі ПДВ 38875,63 грн., № РН №090606 від 09.06.3010р. на суму 72295,68 грн., у тому числі ПДВ 12049,28 грн., № РН 090605 від 09.06.2010р. на суму 64417,08 грн., у тому числі ПДВ 10736,18 грн., № РН 110613 від 11.06.2010р. на суму 131045,12 грн., у тому числі ПДВ 21840,85 грн., № РН 110612 від 11.06.2010р. на суму 55381,33 грн., у тому числі ПДВ 9230,22грн., № РН 110611 від 11.06.2010р. на суму 400002,10 грн., у тому числі ПДВ 66667,02 грн., № РН 140608 від 14.06.2010р. на суму 118918,58 грн., у тому числі ПДВ 19819,76 грн., № РН 140607 від 14.06.2010р. на суму 55783,03 грн., у тому числі ПДВ 9297,17грн., № РН 140606 від 14.06.2010р. на суму 28091,66 грн., у тому числі ПДВ 4681,94грн., № РН 150607 від 15.06.2010р. на суму 260910,00 грн., у тому числі ПДВ 43485,00 грн., № РН 150606 від 15.06.2010р. на суму 54955,13 грн., у тому числі ПДВ 9159,19грн., № РН 160613 від 16.06.2010р. на суму 56514,90 грн., у тому числі ПДВ 9419,15грн., № РН 160612 від 16.06.2010р. на суму 57442,66 грн., у тому числі ПДВ 9573,78грн., № РН 170604 від 17.06.2010р. на суму 185169,54 грн., у тому числі ПДВ 30861,59 грн., № РН 180608 від 18.06.2010р. на суму 36581,05 грн., у тому числі ПДВ 6096,84грн., № РН 180607 від 18.06.2010р. на суму 96038,76 грн., у тому числі ПДВ 16006,46грн., № РН 220614 від 22.06.2010р. на суму 39933,43 грн., у тому числі ПДВ 6655,57грн., № РН 220613 від 22.06.2010р. на суму 53111,9 грн., у тому числі ПДВ 8851,98грн., № РН 220611 від 29.06.2010р. на суму 134871,25 грн., у тому числі ПДВ 22478,54 грн., № РН 300658 від 30.06.2010р. на суму 63512,63 грн., у тому числі ПДВ 10585,44 грн., № РН 300659 від 30.06.2010р. на суму 220919,14 грн., у тому числі ПДВ 36819,86 грн., усього на суму 3111482,41 грн. у тому числі ПДВ 518580,40 грн.

При цьому ТОВ «Укрспецстройтранс» були видані податкові накладні: № 070610 від 07.06.2010р. на суму 56108,61 грн., у тому числі ПДВ 9351,44 грн., № 070609 від 07.06.2010р. на суму 64105,94 грн. у тому числі ПДВ 10684,32 грн., №080610 від 08.06.2010р. на суму 243406,80 грн., у тому числі ПДВ 40567,80 грн., № 080609 від 09.06.2010р. на суму 54515,04грн., у тому числі ПДВ 9085,84 грн., № 080608 від 08.06.2010р. на суму 61719,54грн., у тому числі ПДВ 10286,59 грн., № 080607 від 08.06.2010 р., на суму 61562,11грн., у тому числі ПДВ 10260,35 грн., № 080606 від 08.06.2010р. на суму 150915,60грн., у тому числі ПДВ 25152,60 грн., № 090607 від 09.06.2010р. на суму 233253,80грн., у тому числі ПДВ на суму 38875,63 грн., № №090606 від 09.06.3010р. на суму 72295,68 грн., у тому числі ПДВ 12049,28грн., № 090605 від 09.06.2010р. на суму 64417,08грн., у тому числі ПДВ 10736,18 грн., № 110613 від 11.06.2010р. на суму 131045,12грн., у тому числі ПДВ 21840,85 грн., № 110612 від 11.06.2010р. на суму 55381,33грн., у тому числі ПДВ 9230,22 грн., № 110611 від 11.06.2010р. на суму 400002,10грн., у тому числі ПДВ 66667,02 грн., № 140608 від 14.06.2010р. на суму 118918,58грн., у тому числі ПДВ 19819,76 грн., № 140607 від 14.06.2010р. на суму 55783,03грн., у тому числі ПДВ 9297,17 грн., № 140606 від 14.06.2010р. на суму 28091,66грн., у тому числі ПДВ 4681,94 грн., № 150607 від 15.06.2010р. на суму 260910,00грн., у тому числі ПДВ 43485,00 грн., № 150606 від 15.06.2010р. на суму 54955,13грн., у тому числі ПДВ 9159,19 грн., № 160613 від 16.06.2010р. на суму 56514,90грн., у тому числі ПДВ 9419,15 грн., № 160612 від 16.06.2010р. на суму 57442,66грн., у тому числі ПДВ 9573,78 грн., № 170604 від 17.06.2010р. на суму 185169,54грн., у тому числі ПДВ 30861,59 грн., № 180608 від 18.06.2010р. на суму 36581,05грн., у тому числі ПДВ 6096,84 грн., № 180607 від 18.06.2010р. на суму 96038,76грн., у тому числі ПДВ 16006,46 грн., № 220614 від 22.06.2010р. на суму 39933,43грн., у тому числі ПДВ 6655,57 грн., № 220613 від 22.06.2010р. на суму 53111,9 грн., у тому числі ПДВ 8851,98грн., № 220611 від 29.06.2010р. на суму 134871,25 грн., у тому числі ПДВ 22478,54 грн., № 300658 від 30.06.2010р. на суму 63512,63 грн., у тому числі ПДВ 10585,44 грн., № 300659 від 30.06.2010р. на суму 220919,14 грн., у тому числі ПДВ 36819,86грн.

Дані обставини сторонами не оспорюються, вони знайшли своє відображення у Акті перевірки та у рішенні господарського суду Донецької області від 14.12.2010р. по справі №34/250пд.

Крім того, у цьому рішенні встановлено, та матеріалами адміністративної справи підтверджується подальше використання придбаного соняшника у господарській діяльності. Зокрема він був проданий ЗАТ „АТ Каргілл”, м. Київ та ТОВ «Інтертрейд Групп» того ж самого дня, коли придбаний ТОВ „Агросанрайз” у ТОВ „Укрспецстройтранс”.

Продаж відбувався за договором № CVP 03486 від 01.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 204 від 07.06.2010р. поставлено 48,82 т. соняшника (з них 20,85т. придбаного у ТОВ „Укрспецстройтранс”); за договором № CVP 03515 від 02.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 205 від 07.06.2010р. поставлено 23,41 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 207 від 08.06.2010р. поставлено 22,91 т. соняшника; за договором №CVP 03502 від 02.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 206 від 08.06.2010р. поставлено 89,16 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 210 від 09.06.2010р. поставлено 85,97 т. соняшника; за договором № CVP 03577 від 02.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 208 від 08.06.2010р. поставлено 25,58 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 213 від 11.06.2010р. поставлено 47,65 т. соняшника; на підставі видаткової накладної № 216 від 14.06.2010р. поставлено 45,35 т. соняшника; за договором №CVP 03642 від 07.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 209 від 08.06.2010р. поставлено 56,65 т. соняшника; за договором № CVP 03601 від 04.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 211 від 09.06.2010р. поставлено 26,8 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 214 від 11.06.2010р. поставлено 20,69 т. соняшника, на підставі видаткової накладної від 14.06.2010р. № 217 поставлено 20,61 т. соняшника, на підставі видаткової накладної від 15.06.2010р. № 219 поставлено 20,39 т. соняшника; за договором №CVP 03641 від 07.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 218 від 15.06.2010р. поставлено 97,5 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 220 від 16.06.2010р. поставлено 21,5 т. соняшника; за договором № 03781 від 14.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 221 від 16.06.2010р. поставлено 22,18 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 226 від 18.06.2010р. поставлено 13,99 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 229 від 22.06.2010р. поставлено 20,66 т. соняшника; за договором №CVP 03774 від 14.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 223 від 17.06.2010р. поставлено 71,09 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 225 від 18.06.2010р. поставлено 9,72 т. соняшника, на підставі видаткової накладної № 228 від 22.06.2010р. поставлено 15,4 т. соняшника; за договором № 03796 від 15.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 227 від 18.06.2010р. поставлено 37,93 т. соняшника; за договором №CVP 03905 від 23.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 230 від 29.06.2010р. поставлено 53,34 т. соняшника; на підставі видаткової накладної № 231 від 30.06.2010р. поставлено 88,42 т. соняшника; за договором № 03911 від 23.06.2010р. на підставі видаткової накладної № 232 від 30.06.2010р. поставлено 25,88 т. соняшника. Решту придбаного соняшника у кількості 203,297тн. позивач продав ТОВ „Інтертрейд Груп” відповідно до договору № 17/03/10-01П від 17.03.2010р. та специфікацій на постачання№13, 14, 15 які є додатками цього договору. Постачання соняшника відбулося на підставі видаткових накладних № РН -199 від 08.06.2010р. у кількості 20,26 т. соняшника, №РН-211 від 09.06.2010р. у кількості 23,94т. соняшника, №РН- 215 від 11.06.2010р. у кількості 188,756т. (з яких 148,657 т. придбано у ТОВ „Укрспецстройтранс”), № РН- 217/1 від 14.06.2010р. у кількості 10,44 т. Як і у попередній господарській операції постачання соняшника на користь ТОВ „Інтертрейд Груп” відбувалося у день отримання ТОВ „Агросанрайз” товару від ТОВ „Укрспецстройтранс”.

Операції з придбання соняшника та його продажу відображені позивачем у податковому обліку з ПДВ, що посвідчує копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ „Агросанрайз” за червень 2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішення господарського суду Донецької області набуло законної сили на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2011р., у вказаній справі брали участь ті самі особи, що і у даному спорі. Тому адміністративний суд у даній справі виходить з доведеності фактичного здійснення вказаних господарських операцій.

Як вже зазначалося, висновки відповідача про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» ґрунтуються на недотриманні вимог податкового законодавства його основним постачальником - ТОВ «Бугпром», який не задекларував податкові зобовязання з ПДВ у лютому 2010 року та з березня 2010 року не знаходиться за юридичною адресою.

З урахуванням цього, предметом дослідження у даній справі є у тому числі обставини придбання ТОВ «Укрспецстройтранс» соняшника, який згодом був проданий позивачеві.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 129 Конституції України засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Одним з принципів адміністративного судочинства, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України також є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі. Частина 1 ст. 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виключення з цього правила складають справи щодо дій або бездіяльності субєктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до ч. 5 ст. 11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Частина 4 ст. 71 КАС України також передбачає обовязок суду витребувати документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У відповідності до зазначених вище норм та на пропозицію суду, яка містилася в ухвалі від 02.12.2010 року, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «Укрспецстройтранс» продало позивачеві саме той товар, який придбало у ТОВ «Бугпром».

Акт перевірки містить загальні формулювання щодо ланцюгу, за яким позивач придбав товари та посилання на те, що ТОВ «Бугпром» є основним постачальником ТОВ «Укрспецстройтранс». На підставі наявних у матеріалах справи доказів неможливо беззаперечно стверджувати, що позивач придбав саме той товар, що був придбаний раніш ТОВ «Укрспецстройтранс» у ТОВ «Бугпром».

Також в акті перевірки зазначено, що декларації з податку на прибуток та додаток К-1 ТОВ «Укрспецстройтранс» до ДПІ у Київському районі не надавались. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на ТОВ «Укрспецстройтранс» у 2010 році складала 1 особу (директор підприємства).

З приводу відсутності у ТОВ «Укрспецстройтранс» основних засобів та виробничих потужностей слід зазначити, що спірними договорами не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цих підприємств. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Так само відповідачем не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагентів позивача. Як вже зазначалося, за даними довідки 1ДФ на ТОВ «Укрспецстройтранс» працювала 1 особа. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на надання послуг, повязаних зі спірними операціями. Таким чином, відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «Укрспецстройтранс» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідачем під час перевірки не було встановлено, що на час здійснення спірних операцій ТОВ «Укрспецстройтранс» не мало статусу платника ПДВ. Зважаючи на це наведене підприємство правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

З урахуванням встановленого господарським судом фактичного продажу позивачем придбаного у ТОВ «Укрспецстройтранс» соняшника, відсутності доказів на підтвердження придбання останнім цього соняшника у саме у ТОВ «Бугпром», суд дійшов висновків про необґрунтованість твердження відповідача щодо нікчемності договору купівлі-продажу №0406/1 від 04.06.2010 року.

Суд вважає на необхідне зауважити, що доводи про нікчемність даної угоди стали підставою як для висновків про завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ позивача за червень 2010 року, так і висновків про завищення валових доходів та податкових зобовязань з ПДВ того ж періоду. Так, у п. 3.1.1. Акту перевірки зазначено, що позивачем завищений валовий дохід у сумі 2590088 грн. за 2 квартал 2010 року при правових відносинах з ТОВ «Укрспецстройтранс». Аналогічно у п. 3.2.1 Акту перевірки відповідачем зазначено про безпідставність включення до складу податкових зобовязань в червні 2010 року сум ПДВ у розмірі 518017 грн., нарахованих на вартість товару, що був придбаний у ТОВ «Укрспецстройтранс» та проданий ЗАТ «АТ «Каргіл».

Таким чином, відповідач за результатами перевірки послідовно встановив порушення як при придбанні товару у ТОВ «Укрспецстройтранс», так і при його продажу. Тобто висновки щодо нікчемності угоди щодо купівлі товару та його продажу у контексті оподаткування є взаємно компенсуючими.

Стосовно висновків Акту перевірки про порушення правил оподаткування господарських операцій за договором від 11.01.2010 р. про надання маркетингових послуг між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс», що призвело до визначення податкових зобовязань за спірними рішеннями судом встановлено наступне.

Як вбачається з Акту перевірки (т.1 а.с. 29), відповідач дійшов висновків про неправомірність включення до складу валових витрат сум по придбанню послуг (контроль маркетингової діяльності, комплексні маркетингові дослідження ринку, діагностика якості системи управління, аудиторська оцінка якості інформаційної системи забезпечення) від ТОВ «Укрспецстройтранс» на суму 1519928 грн. з тих підстав, що вони не повязані з господарською діяльністю позивача. З тих самих підстав відповідач дійшов висновків щодо завищення податкового кредиту з ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що відповідач щодо вказаних послуг не робив висновків про нікчемність угоди, за якою вони були отримані. Він зазначає лише про відсутність звязку між послугами та господарською діяльністю позивача. При цьому наведені твердження ґрунтуються виключно на тому, що підприємством до перевірки не були надані документи, які підтверджують зв'язок вказаних операцій з веденням господарської діяльності підприємства.

Як встановлено у судовому засіданні 11.01.2010 року між ТОВ «Агросанрайз» (замовник) та ТОВ «Укрспецстройтранс» (виконавець) був укладений договір на надання маркетингових послуг (т.1 а.с. 44-49).

Предметом цього договору є надання Замовнику маркетингових послуг в частині вивчення організації, фінансово-господарського стану та результатів діяльності Замовника у сфері постачання сільгосппродукції та прогнозування перспектив його розвитку на регіональному, республіканському та закордонних ринках. Ці послуги включають в себе контроль маркетингової діяльності, комплексні маркетингові дослідження ринку, діагностику якості системи управління, оцінку якості інформаційної системи забезпечення діяльності підприємства.

Згідно з п. 4.1. Договору по завершенню робіт Виконавець надає Замовникові підтверджуючу виконання робіт документацію (звіт).

У судовому засіданні представником позивача надані письмові пояснення щодо використання у господарській діяльності отриманих послуг, оригінали (оглянуті) та витяги зі Звіту про діагностику системи управління, Звіту про оцінку інформаційної системи забезпечення діяльності, Звіту про стан контролю за маркетинговою діяльністю, Звіту про маркетингові дослідження організації фінансово-господарського стану та результатів діяльності у сфері постачання сільгосппродукції та прогнозування перспектив його розвитку на регіональному, республіканському та закордонному ринках (залучені до матеріалів справи).

Ці звіти були предметом дослідження у справі №34/250 пд, яка розглядалася господарським судом Донецької області. У рішенні від 14.12.2010 року господарським судом було встановлено, що наведені звіти містять інформацію про виявлені під час досліджень недоліки в організації роботи та управління ТОВ „Агросанрайз”, аналіз результатів діяльності на ринку з продажу пшениці, соняшника, ячменю, виявлені тенденції, які відбуваються у цих процесах, надані рекомендації щодо перспектив розвитку підприємства задля досягнення стратегічної мети діяльності підприємства розширення присутності підприємства на ринку сільгосппродукції, вихід на закордонний ринок, отримання максимального прибутку.

Позивачем як до господарського суду, так і в даній справі наданий протокол загальних зборів учасників ТОВ „Агросанрайз” від 01.07.2010р. з якого вбачається, що згідно рішення учасника керівництву підприємства вказано на необхідність негайно вжити заходи на усунення недоліків у роботі, виявлених під час досліджень, вжити заходів на розширення асортиментного ряду сільгосппродукції, особливу увагу звернути на рапс, як найбільш перспективну, про що вказано у Звіті, відпрацювати перелік потенційних постачальників - виробників продукції та безпосередніх її споживачів з метою скорочення ланцюгу посередників, розширення клієнтської бази та збільшення обсягів реалізації, здійснити підбір кадрів для формування рекомендованої структури (відділи) та штатних одиниць, встановити договірні відносини з відповідними субєктами з інформаційного забезпечення підприємства, залучати співробітників до участі у профільних семінарах та конференціях, та інші необхідні заходи.

Господарським судом встановлено, що позивач звертався з комерційними пропозиціями до виробників та споживачів сільгосппродукції з метою налагодження договірних відносин. За результатами цієї роботи ТОВ „Агросанрайз” розширив свій асортимент продукції, з яким він працює, додавши до нього рапс. Так у липні 2010р. ТОВ „Агросанрайз” укладені договори на його придбання з виробниками ФХ „Хирлюк і К” , АФ „Лисівська”, ОХ „Забойщик”, СТОВ „Торецьке”, Розівська дослідна станція та постачання рапсу, з ЗАТ „АТ Каргілл” у кількості 1553,3 т. на суму 5069 349,7 грн. з ПДВ.

Крім того, позивач як доказ використання у своїй господарській діяльності маркетингових досліджень, надав суду докази того, що ним у липні 2010р. були встановлені договірні відносини з ТОВ „Нобл Ресорсіз Україна” стосовно постачання для нього пшениці різних класів врожаю 2010р. на загальну суму понад 170 тис. грн., співробітники позивача приймали участь у семінарах стосовного кадрового забезпечення діяльності підприємства, податкового та бухгалтерського обліку, фінансової звітності, а також позивачем оформлена заявка на участь у Турецькому борошномельному конгресі: пшениця, ліцензійні склади, фючерси. Як доказ покращення інформаційного забезпечення діяльності та управління товариством позивачем наданий суду договір на користування Інформаційно-правовою системою „Ліга Закон”. Досліджена у судовому засіданні доповідна записка заступника директора ТОВ „Агросанрайз” свідчить про стан питання з підбору кадрів для формування нових відділів згідно рекомендованої структури свідчить про реалізацію рекомендації, що містіться у звіті.

З урахуванням наведеного, господарським судом у рішенні від 14.12.2010 року по справі №34/250 пд встановлений факт використання позивачем у власній господарській діяльності маркетингових послуг, придбаних за договором з ТОВ «Укрспецстройтранс» від 11.01.2010 року.

Вказане рішення набрало законної сили на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Про виконання договору між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс» від 11.01.2010 року сторонами були складені акти здачі - приймання (надання послуг): № ОУ-290609 від 29.06.2010р. на суму 504000,00 грн., у тому числі ПДВ 84000,00 грн., № ОУ -010610 від 01.06.2010р. на суму 420000,00 грн., у тому числі ПДВ 70000,00 грн., № ОУ-010611 від 01.06.2010р. на суму 396000,00 грн., у тому числі ПДВ 66000,00 грн., № ОУ-300657 від 01.06.2010р. на суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ 60000,00 грн.

При цьому ТОВ «Укрспецстройтранс» були видані податкові накладні № 010610 від 01.06.2010р. на суму 420000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 70000,00 грн., № 10610 від 01.06.2010р. на суму 396000,00грн., у тому числі ПДВ 66000,00 грн., №010610 від 01.06.2010р. на суму 143914,00 грн., у тому числі ПДВ 23985,67 грн., №2090609 від 29.06.2010р. на суму 504000,00 грн., у тому числі ПДВ 84000,00 грн., № 300657 від 30.06.2010 р. на суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ 60000,00 грн. Ця обставина відображена у Акті перевірки та сторонами визнається.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки, відповідачем не встановлена відсутність на момент видачі зазначених податкових накладних у ТОВ «Укрспецстройтранс» статусу платника ПДВ.

Підпунктами 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що був чинний на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобовязаний надати покупцю заповнену належним чином податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Нормами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Зважаючи на наведені норми законодавства ТОВ «Укрспецстройтранс» правомірно видавав позивачеві податкові накладні, на підставі яких останнім був сформований податковий кредит у червні 210 року.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 того самого Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вже зазначалося, визначення податкових зобовязань з ПДВ щодо договору про надання маркетингових послуг ґрунтується лише на висновках про порушення вказаних норм у частині відсутності звязку між послугами та господарською діяльністю позивача. Рішенням господарського суду встановлено та матеріалами справи підтверджується використання вказаних послуг у господарській діяльності позивача.

В той самий час твердження відповідача ґрунтуються виключно на тому, що підприємством до перевірки не були надані документи, які підтверджують зв'язок вказаних операцій з веденням господарської діяльності підприємства.

Суд не приймає до уваги вказані твердження, оскільки відповідачем не доведено ту обставину, що він вимагав від позивача надати документи, які б підтверджували звязок одержаних від ТОВ «Укрспецстройтранс» послуг з господарською діяльністю позивача.

На підтвердження вказаної вимоги відповідачем надана копія адресованого позивачеві листа №21017/10/23-2 від 11.08.2010 року, у якому вимагається надати певні документи щодо відносин з ТОВ «Укрспецстройтранс» у червні 2010 року. Проте, у переліку вказаних документів відсутня вимога щодо надання доказів на підтвердження звязку одержаних товарів чи послуг з господарською діяльністю позивача.

Крім того, на вимогу суду відповідачем не надано доказів направлення даного листа позивачеві.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона з 2008 по 13.09.2010 року працювала головним бухгалтером ТОВ «Агросанрайз». При поданні нею до ДПІ у Київському р-ні м. Донецька декларації за червень 2010 року виявилося, що в електронній формі вказана декларація не була прийнята. Для зясування причин цього свідок звернулася до інспектора вказаної податкової інспекції Федорової Олени Олександрівни, разом з якою вони пішли до іншого інспектора тієї ж інспекції Чеботарь. Після спілкування з останньою Федорова О.О. повідомила свідка про необхідність надання податкових накладних згідно з реєстром за червень 2010 року. Копії цих накладних були надані свідком інспектору Чеботарь після 20.07.2010 року. Ніяких інших документів у свідка не просили та нею не надавалося. Після цього приблизно 28.09.2010 року на підприємство поштою надійшов акт перевірки ДПІ у Київському р-ні м. Донецька щодо відносин з ТОВ «Укрспецстройтранс».

З урахуванням наведеного судом встановлено, що не надання позивачем документів на підтвердження звязку понесених витрат з господарською діяльністю обумовлені обєктивними причинами. В той самий час, як вже зазначалося, рішенням господарського суду встановлено та матеріалами справи підтверджується використання вказаних послуг у господарській діяльності позивача.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновків про необґрунтованість та протиправність висновків відповідача про порушення позивачем п. 1.4 с. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та заниження ТОВ «Агросагнрайз» суми ПДВ, яка підлягає сплаті у розмірі 296 959грн.

Що стосується відображених у Акті перевірки висновків про порушення позивачем п.5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Агросанрайз» занижено податок на прибуток на суму 380 686 грн., судом встановлено, що вони ґрунтуються на аналогічних доводах відповідача про відсутність звязку між понесеними відповідачем витратами на придбання маркетингових послуг та господарською діяльністю позивача.

Додатково до встановлених вище обставин при вирішенні спору у цій частині суд виходить з наступного.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат у відповідності до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст.5 наведеного вище Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.1. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

П.16.4 ст. 16 того самого Закону передбачено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Форма, а також порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N143, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592. Згідно з ним валові витрати, зокрема витрати на придбання товарів (робіт, послуг) відображаються у рядку 04.1декларації.

Детальна інформація про склад валових витрат, що зазначається у цьому рядку міститься у розшифровці відомостей валових витрат, яка за правилами оподаткування не подається до органів податкової служби.

Як вбачається з п. 3 Акту перевірки (т.1 а.с. 21) серед документів, які мав у своєму розпорядженні податковий орган, відсутні відомості про склад валових витрат декларації позивача за півріччя 2010 року. Отже, відповідач не мав підстав для твердження про включення до складу валових витрат вартості маркетингових послуг, які одержані ним від ТОВ «Укрспецстройтранс» у червні 2010 року.

Як вже зазначалося, судом встановлено, що відповідні документи відповідач не вимагав надати, що підтверджується відсутністю доказів надіслання листа від 11.08.2010 року №21017/10/23-2 та показаннями свідка ОСОБА_4

Матеріали справи містять копію декларації позивача з податку на прибуток за 6 місяців 210 року (т.1 а.с. 51). Сума валових витрат, які відображені у графі 04.1 цієї декларації склала 29 630087 грн. З наданої позивачем довідки розшифровки складу валових витрат вбачається, що позивач не включав до них витрати, повязані з придбанням маркетингових послуг, які одержані ним від ТОВ «Укрспецстройтранс».

Таким чином, позивач не включав до складу валових витрат у півріччі 2010 року витрати, щодо яких відповідач дійшов висновків про відсутність їх звязку з господарською діяльністю. Відтак висновки про порушення ним п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 380 686 грн. є безпідставними.

Таке обумовлює задоволення позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 494 № 25961/10/23-413 від 12.10.2010р. та № 495 №25964/10/23-413 від 12.10.2010р. у повному обсязі.

Судові витрати з судового збору відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросанрайз» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 494 № 25961/10/23-413 від 12.10.2010р. та № 495 №25964/10/23-413 від 12.10.2010р. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 12.10.2010 р. № 494 № 25961/10/23-413, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 456823,00 грн., у тому числі за основним платежем -380686,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76137,00грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 12.10.2010 р. № 495 № 25964/10/23-413, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 415743,00 грн., у тому числі за основним платежем -296959,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118784,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросанрайз» (83048, м. Донецьк, пр-т Визволення Донбасу, 10/23, ЄДРПОУ 35581297) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 31 березня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 04 квітня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.