Постанова № 14970315, 06.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р. справа № 2а-27450/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промлітекс ЛТД»

до Макїівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання незаконними дій та встановлення факту

за участю представника позивача Новикова В.І.

представника відповідачаМолчанової Н.К.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Промлітекс ЛТД» з адміністративним позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у якому просить визнати незаконними дії відповідача при проведенні 09.08.2010р. позапланової документальної невиїзної перевірки у частині визнання угод недійсними (нікчемними); скасувати податкове повідомлення-рішення №0001692330/0 від 25.08.2010р. про визначення податкових зобовязань у сумі 2401,5 грн.; встановити факт відсутності у відповідача законних повноважень на визнання угод недійсними (нікчемними).

Ухвалою від 21.12.2010 року позовну заяву в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001692330/0 від 25.08.2010р. про визначення податкових зобовязань у сумі 2401,5 грн. залишено без розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 09.08.2010 року Макіївською ОДПІ була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Промлітекс ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сантар» за грудень 2009 року, січень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт № 6605/23-3/33614152 від 09.08.2010р. Зазначеним актом були встановлені порушення п. 1.4 ст.1 п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.4, п. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варітьсь», а саме позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 227290,60 грн., нараховану на вартість товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «Сантар» в звязку з не підтвердженням факту придбання товарів при здійсненні нікчемного правочину; абз.3 п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додадну вартість», а саме позивачем безпідставно віднесено до складу податкового зобовязання суму ПДВ 228747,60 грн., нараховану на вартість робіт, проданих ТОВ «Інгіс» в звязку з не підтвердженням факту виконання робіт при здійсненні нікчемного правочину.

Позивач вважає, що в порушення ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 28.08.2005р. № 327 відповідачем у акті перевірки зазначені необґрунтовані дані, а також субєктивні припущення, які не мають підтверджених доказів.

Зазначає, що відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідач не мав права роботи висновки щодо нікчемності правочинів, оскільки відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України недійсність правочинів повинна встановлюватися судом.

Щодо самих порушень позивач зазначає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір купівлі-продажу за №100/09 від 11.09.2009р., який укладений між позивачем та ТОВ “ІГНІС” та договір поставки № 28 від 01.03.2007р., який укладений між позивачем та ТОВ «САНТАР» мають ознаки нікчемності. Виконання сторонами зазначених договорів підтверджується платіжними дорученнями, податковими накладними, актами приймання-здавання, залізничними накладними, тощо. Тому просить суд визнати незаконними дії Макіївської ОДПІ в Донецькій області при проведенні 09.08.2010 року позапланової документального перевірки ТОВ «Промлітекс ЛТД» в частині визнання угод недійсними (нікчемними) та встановити факт відсутності у Макіївській ОДПІ у Донецькій області законних повноважень на визнання угод недійсними (нікчемними).

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях від 20.12.2010р. № 50416/10/10-113. Зазначає, що у серпні 2010 року Макіївською ОДПІ проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Промлітекс ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сантар» за грудень 2009р., січень 2010р.

За результатами перевірки складено акт від 09.08.2010р. № 6605/23-3/33614152, яким встановлено порушення платником податків п. 1.4 ст.1 п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.4, п. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 227290,60 грн. та абз.3 п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на доладну вартість», в частині включення до складу податкових зобовязань суми податку на додану вартість в розмірі 228747,60 грн. за нікчемними правочинами, укладеними між ТОВ «Сантар» та ТОВ «Інгіс».

Вважає, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Право на податкових кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для цього - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

У грудні 2009 року та січні 2010 року позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Сантар» та з ТОВ «Інгіс». Актом перевірки зафіксовані певні обставини, при яких здійснювалося постачання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Сантар» не знаходиться за юридичною адресою, основні засоби та матеріальні активи відсутні, кількість працівників в 1-му кварталі 2010 року складала 1 особу. На думку позивача наведені обставини свідчать про неможливість реального виконання ТОВ «Сантар» своїх зобовязань за спірною угодою та відвантаження на адресу позивача придбаних товарів.

В подальшому, згідно наданих до перевірки фінансово-господарських документів, вказані товарно-матеріальні цінності реалізовані іншому контрагенту - ТОВ «Інгіс». Однак позивач не мав можливості виконати свої зобовязання за правочином та здійснити постачання ТМЦ, оскільки останні від ТОВ «Сантар» ним фактично не отримані.

Крім того, позивачем до перевірки не надані первинні документи - специфікації до договорів купівлі-продажу, довіреності на отримання реалізованої продукції, документи, які підтверджуються транспортування та здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Виходячи з викладеного в діяльності ТОВ «Промлітекс ЛТД» вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відтак, підприємством порушено ст. 228 Цивільного кодексу України в частині укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічних порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. У звязку з цим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІТЕКС ЛТД» зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.07.2005р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 297687, код ЄДРПОУ 33614152.

На підставі направлення від 12.07.2010р. № 945, виданого Макіївською ОДПІ старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Москалик Є.Ю., згідно п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Промлітекс ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сантар» за грудень 2009 року, січень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт № 6605/23-3/33614152 від 09.08.2010р. Зазначеним актом були встановлені порушення п. 1.4 ст.1 п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.4, п. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 227290,60 грн. та абз. 3 п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на доладну вартість», в частині включення до складу податкових зобовязань суми податку на додану вартість в розмірі 228747,60 грн. за нікчемними правочинами, укладеними між ТОВ «Сантар» та ТОВ «Інгіс».

В цьому акті відображено, що згідно акту Макіївської ОДПІ про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Сантар» щодо взаємовідносин з ТОВ «Промлітекс» за період з 01.01.2009р. по 31.01.2009р. № 1904/23-3 від 15.06.2010р. провести перевірку ТОВ «Сантар» не має можливості у звязку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою (акт про незнаходження субєкта господарювання за юридичною адресою від 11.06.2010р. № 1720/23-3).

Основні засоби у ТОВ «Сантар» відсутні. До декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 додаток К 1 не надавався. Зазначення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві у 1 кв. 2010 року складала 1 особу.

В подальшому, згідно наданих до перевірки фінансово-господарських документів, товарно-матеріальні цінності, які були придбані у ТОВ «Сантар», реалізовані іншому контрагенту - ТОВ «Інгіс». Однак ТОВ «Промлітекс ЛТД» не мав можливості виконати свої зобовязання за правочином та здійснити постачання певних ТМЦ, оскільки останні від ТОВ «Сантар» ним фактично не отримані.

Крім того, позивачем до перевірки не надані певні первинні документи - специфікації до договорів купівлі-продажу, довіреності на отримання реалізованої продукції, документи, які підтверджують транспортування та здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

З урахуванням цього у вказаному акті був зроблений висновок про те, що договір поставки ТМЦ/послуг, укладений між ТОВ «Промлітекс ЛТД» та ТОВ «Сантар», має протиправний характер. Правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкового кредиту та податкових зобовязань, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, не відповідає інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

На підставі цього акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001692330/0 від 25.08.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2401,50 грн., у тому числі за основним платежем -1601,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 800,50 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача при проведенні 09.08.2010р. позапланової документальної невиїзної перевірки у частині визнання угод недійсними (нікчемними) не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно із наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 10.08.2005 N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 2.4 вказаного Порядку у висновку акта відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

Пунктом 4.11. даного Порядку встановлено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) на підставі акту невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок протягом десяти робочих днів від дня реєстрації цього акту або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Як вже зазначалось раніше, на підставі направлення від 12.07.2010р. № 945 старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Москалик Є.Ю., згідно п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Промлітекс ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сантар» за грудень 2009 року, січень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт № 6605/23-3/33614152 від 09.08.2010р., на підставі якого відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001692330/0 від 25.08.2010 року про визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 2401,50 грн., у тому числі за основним платежем -1601,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 800,50 грн.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

З огляду на викладене, юридичні наслідки для позивача у вигляді обовязку сплатити нараховану суму податкового зобовязання виникають саме на підставі податкового повідомлення-рішення.

В той самий час предметом спору у даній справі є дії відповідача при проведенні 09.08.2010р. позапланової документальної невиїзної перевірки, зокрема формулювання встановлених порушень у Акті перевірки.

При вирішенні даного спору, суд виходить з того, що відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач не навів норм, які б передбачали його права або свободи, що були порушені безпосередньо діями відповідача під час перевірки.

Що стосується поняття "охоронюваний законом інтерес", тлумачення йому надане Конституційним судом України у рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004(Справа N1-10/2004). Згідно з ним охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову. Самі по собі оспорюванні дії в частині визнання правочинів недійсними безпосередньо не тягнуть для позивача несприятливих наслідків, тому не порушують його прав, свобод або інтересів.

Як вже зазначалося, юридичні наслідки для позивача тягне податкове повідомлення-рішення, що прийняте за результатами проведеної перевірки, яке не є предметом даного спору.

Зважаючи на це, у даній справі відсутній предмет судового захисту, що з огляду на приписи ст. ст. 2, 6 КАС України виключає задоволення позовних вимог. З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача при проведенні 09.08.2010р. позапланової документальної невиїзної перевірки у частині визнання угод недійсними (нікчемними) задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідач під час перевірки не визнавав правочин недійним, оскільки за вказаною нормою нікчемні правочини є недійсними в силу закону та окремо не мають визнаватися недійсними навіть у судовому порядку. Зазначення у акті перевірки про нікчемність (недійсність) правочинів фактично є доводами відповідача, на підставі яких він дійшов висновків про порушення податкового законодавства.

Що стосується позовних вимог щодо встановлення факту відсутності у відповідача законних повноважень на визнання угод недійсними (нікчемними) суд вважає, що дана вимога по суті є іншим словесним висловлюванням першої вимоги, якою позивач просить визнати незаконними дії Макіївської ОДПІ в частині визнання угод недійсними (нікчемними), а тому також не підлягають задоволенню з аналогічних наведеним вище підстав.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промлітекс ЛТД» до Макїівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій Макіївської ОДПІ в Донецькій області при проведенні 09.08.2010 року позапланової документального перевірки ТОВ «Промлітекс ЛТД» в частині визнання угод недійсними (нікчемними) та встановлення факту відсутності у Макіївській ОДПІ у Донецькій області законних повноважень на визнання угод недійсними (нікчемними) відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 06 квітня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 квітня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.