Постанова № 14969761, 30.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/957/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Павліченко А.В.,

за участю: представників позивача - Якимчук В.І., Радіщева В.О., представників відповідача - Панасюка В.Б., Тихонюка С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства “Каіл” (далі ФГ “Каіл”) до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Крижопільська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

В лютому 2011 року ФГ “Каіл” звернулось в суд з позовом до Крижопільської МДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000013530/0 від 17.02.2011 року.

Зазначили, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань додержання вимог податкового законодавства ФГ “Каіл” при проведенні правових відносин з ТОВ «Горизонт 5» (далі ТОВ «Горизонт 5»), відповідачем було складено акт перевірки №09/3530-25495528 від 31.01.2011 року в якому встановлені порушення позивачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7, пункту 81.2, п.81.7 та абзацу 3 п.п.81.15.1 статті 81 Закону України “Про податок на додану вартість”. За наслідками проведеної перевірки Крижопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення. Рішенням № 0000013530/0 від 17.02.2011 року донараховані позивачу сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1325637 грн.

Позивач не погоджується з вищезазначеним рішенням та вважає його незаконним. Зазначає, що з його боку відсутні порушення норм Закону України "Про податок на додану вартість", викладені відповідачем у акті перевірки. Посилання відповідача на те, що реалізація незавершеного сільськогосподарського виробництва, яка здійснювалась в квітні-травень 2009 року ТОВ «Горизонт 5»не можлива, є необґрунтованим та безпідставним, первинні документи по фактично здійснених операціях на підставі договорів купівлі-продажу майна та активів приймання-передачі майна у сторін у позивача всі наявні, проте не досліджувались під час перевірки.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили щодо їх задоволення.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали та зазначили, що рішення податкового органу прийнято в межах повноважень, відповідно до порушень виявлених в ході перевірки. Зазначали, що позивач не мав права перебувати на спеціальному режимі оподаткування, як сільськогосподарське підприємство, в зв'язку з відсутністю у останнього питомої ваги 75% вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг), за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів. Крім того вказували, що під час перевірки не була взята до уваги операція з купівлі-продажу незавершеного виробництва, укладеного між позивачем та ТОВ "Горизонт-5", оскільки відповідно до норм Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути лише річ матеріального світу, до яких не відноситься незавершене виробництво (повний цикл закінчених посівів сільськогосподарських культур).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Крижопільською МДПІ проведена виїзна документальна позапланова перевірка ФГ “Каіл” з питань додержання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, при проведенні правових відносин з платником податків ТОВ «Горизонт-5».

За наслідками перевірки складено Акт № 09/3530-25495528 від 31.01.2011 року, яким встановлено порушення вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7, пункту 81.2, п.81.7 та абзацу 3 п.п.81.15.1 статті 81 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період: квітень-травень 2009 року на загальну суму 1325637 грн., з них: за квітень 2009 року на суму 1240134 грн., травень 2009 року на суму 85503 грн.

- завищено податок на додану вартість, який в поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні с/г підприємства (позитивне значення р. 18.1 Декларації по ПДВ (скорочена)) в сумі 1207418 грн., а саме: квітень 2009 року - на суму 1147666 грн., травень 2009 року - 59752 грн.;

- занижено податок на додану вартість, який включається до валових витрат платника (від'ємне значення р. 18.2 Декларації по ПДВ (скорочена)) в сумі 118219 грн., а саме за квітень 2009 року на суму 92468 грн., за травень 2009 року - 25751 грн. (а.с.7- 15).

За результатами проведеної перевірки 17.02.2011 року Крижопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013530/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 1325637 грн. (а.с.16).

Судом також встановлено, що 26 січня 2009 року між ФГ "Кайл" (продавець) та ТОВ "Горизонт-5" укладено договір купівлі-продажу № 26 незавершеного сільськогосподарського виробництва, загальна ціна договору склала 744805,45 грн., в т.ч. ПДВ 1240134,24 грн. На виконання цього договору ТОВ "Горизонт-5" видана податкова накладна № 13 від 30.04.2009 року.

22 травня 2009 року між ФГ "Каіл" (продавець) та ТОВ "Горизонт-5" укладено договір купівлі-продажу № 28 незавершеного сільськогосподарського виробництва, загальна ціна договору склала 513019,07 грн., в т.ч. ПДВ 85503,18 грн. На виконання цього договору ТОВ "Горизонт-5" видана податкова накладна № 17 від 30.05.2009 року.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 8-1.1 та 8-1.2 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) (закон чинний на момент виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 8-1.6 статті 8-1 Закону визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підставою для вилучення зі складу декларації з податку на додану вартість №1 (скорочена) - за результатами операцій з поставки вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних та орендованих виробничих потужностях, стали операції з реалізації незавершеного сільськогосподарського виробництва в квітні - травні 2009 року TOB «Горизонт 5»в сумі 1 325 637,00 грн. Наслідком такого вилучення стало збільшення перевіркою податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість №2 (повна) - за результатами операцій з поставки товарів (послуг), що були придбані у інших суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб) на аналогічну суму.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу. Пунктом 8-1.15. статті 8-1 Закону дано визначення термінів. Зокрема, «для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

8-1.15.1. виробничі фактори:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях».

Постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 21.01.2009 року затверджено перелік видів діяльності, на які поширюються вимоги статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», серед яких міститься також діяльність з вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі.

З огляду на викладене позивачем цілком правомірно було включено до складу декларації з податку на додану вартість №1 (скорочена) - за результатами операцій з поставки вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних та орендованих виробничих потужностях податок на додану вартість з реалізації посівів зернових в сумі 1352 637,00 грн.

Також суд ставиться критично до посилання відповідача, що реалізація незавершеного сільськогосподарського виробництва здійснюватися не може, в силу положень Цивільного кодексу України, скільки предметом договору купівлі може бути лише речі матеріального світу, до яких незавершене сільськогосподарське виробництво не належить.

Згідно зі статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України передбачено, що під майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Поняття речі викладено в статті 179 Цивільного кодексу України, згідно з якою річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі договорів купівлі-продажу майна (посівів) та актів приймання-передачі майна у сторін виникли цивільно-правові обов'язки, за якими продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв та оплатив майно - незавершене виробництво.

Відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" продавцем була належним чином оформлена податкова накладна на продаж майна, яке за своїм статусом є сільськогосподарським, а сума податку на додану вартість була правомірно віднесене до складу податкової декларації №1 (скорочена).

Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач прийнявши податкове повідомлення-рішення, яким збільшив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визнав факт здійснення операції з купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000013530/0 від 17.02.2011 року не відповідає вимогам Закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачами не доведено належними засобами доказування правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000013530/0 від 17.02.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Фермерського господарства «Каіл»3,40 грн., сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяДончик Віталій Володимирович