Постанова № 14954451, 08.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р. Справа № 5021/38/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Білецька А.М., суддя Погребняк В.Я. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

ПКОВ “Верхувен Холдінг Уден Б.В.” - Писаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”, м. Уден, Нідерланди (вх. № 1287 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.01.11 р. по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю “В.І.Технолоджіс”, м. Київ у справі № 5021/38/2011

за позовом ТОВ "В.І.Технолоджіс" м. Київ

до ТОВ "ТВТранс" м. Суми

про видачу виконавчого документа на рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2010 року по справі № 2-2012/10, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27 січня 2011 року по справі № 5021/38/2011 (суддя Миропольський С.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “В.І.Технолоджіс” щодо виправлення помилки в наказі господарського суду Сумської області від 13.01.2011 року № 5021/38/2011 задоволено. Наказ № 5021/38/2011 від 13.01.2011 року визнано таким, що не підлягає виконанню. Видано новий наказ із зазначенням адрес стягувача та боржника: стягувач –товариство з обмеженою відповідальністю “В.І. Технолоджіс”: 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, 5, оф. 20; боржник –товариство з обмеженою відповідальністю “ТВ-Транс”: 40024, м. Суми, вул. Сумсько-Київських Дивізій, 24).

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”, м. Уден, Нідерланди звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого було порушено права та законні інтереси Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”. Просить ухвалу господарського суду Сумської області від 27 січня 2011 року по справі № 5021/38/2011 щодо видачі наказу на рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2011 року по справі № 2-2012/10 скасувати, відмовити у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2010 року по справі № 2-2012/10.

В судовому засіданні представник апелянта по справі, Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”, м. Уден, Нідерланди, вимоги апеляційної скарги уточнив, та просив суд також скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 13 січня 2011 року по справі № 5021/38/2011 щодо видачі наказу на рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2010 року по справі № 2-2012/10, оскільки ця ухвала є первісною, відносно ухвали господарського суду Сумської області від 27 січня 2011 року по зазначеній справі. Надав через канцелярію суду додаткові пояснення на обґрунтування апеляційної скарги.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.Технолоджіс», надав відзив на апеляційну скаргу та зазначив, що ст. 106 ГПК України не передбачає оскарження ухвали господарського суду про видачу виконавчого документа. Також, оскарження даної ухвали не передбачено і Законом України «Про третейські суди». Звертає увагу, що апеляційна скарга Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Верху вен Холдінг Уден Б.В.»подана не на ухвалу про видачу виконавчого документу від 13 січня 2011 року по справі № 5021/38/2011, а на ухвалу про виправлення помилки у виконавчому документі від 27 січня 2011 року. Таким чином, на думку позивача, чинним законодавством не передбачено процесуальної можливості перегляду в апеляційному порядку ухвали про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду. Вважає, що для цього, і Господарським процесуальним кодексом України і Законом України «Про третейські суди»встановлено порядок оскарження рішення третейського суду, із скасуванням якого і виданий на підставі нього наказ, господарський суд визнає таким, що не підлягає виконанню. Оскаржувана ухвала є ухвалою про виправлення помилки у виконавчому документі, а не ухвалою про видачу виконавчого документа, а тому доводи апеляційної скарги повинні стосуватися саме частини виправлення помилок, а не клопотань про фактичний перегляд рішення.

З цих же підстав, позивач звернувся із клопотанням про припинення провадження у справі, у відповідності з ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач надав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його неможливістю забезпечити участь свого представника у призначене судове засідання в зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі.

Колегія суддів залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки процесуальними нормами передбачені скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду; явку сторін в призначене судове засідання не визнано обов’язковою; представництво сторін в суді не обмежено певним колом осіб, тобто відповідач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни відповідачем також не представлено.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі, докази його належного повідомлення про час та місце судового засідання знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2010 року Окружним спеціалізованим постійно діючим третейським судом Сумської області по справі № 2 -2012/2010 винесено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Технолоджіс»задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ –ТРАНС»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Технолоджіс»заборгованість по договору № 7 від 07 квітня 2010 року про повну передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на програмний продукт «Склад»в сумі 81066000,00 гривень.

05 січня 2011 року, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.Технолоджіс», звернувся з заявою про видачу виконавчого документа на підставі зазначеного рішення третейського суду.

Згідно ухвали від 13 січня 2011 року, господарського суду Сумської області (суддя Миропольський С.О.), по справі 5021/38/2011, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І. Технолоджіс»про видачу виконавчого документа задоволена. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ –ТРАНС»(м. Суми, код 25280457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Технолоджіс»( м. Київ, код 36154712) заборгованість по договору № 7 від 07.04.2010 року про повну передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на програмний продукт «Склад»в сумі 81066000,00 гривень. Ухвалено видати наказ на рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2010 року по справі № 2-2012/10 про стягнення заборгованості за договором № 7 про повну передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на програмний продукт «Склад»від 07.04.2010 року.

24 січня 2011 року представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І. Технолоджіс», звернувся до суду з заявою, в якій просив суд виправити помилку в наказі про примусове виконання рішення від 13 січня 2011 року № 5021/38/2011 року, вказавши адреси стягувача та боржника.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27 січня 2011 року по справі № 5021/38/2011 (суддя Миропольський С.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “В.І.Технолоджіс” щодо виправлення помилки в наказі господарського суду Сумської області від 13.01.2011 року № 5021/38/2011 задоволено. Наказ № 5021/38/2011 від 13.01.2011 року визнано таким, що не підлягає виконанню. Видано новий наказ із зазначенням адрес стягувача та боржника: стягувач –товариство з обмеженою відповідальністю “В.І. Технолоджіс”: 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, 5, оф. 20; боржник –товариство з обмеженою відповідальністю “ТВ-Транс”: 40024, м. Суми, вул. Сумсько-Київських Дивізій, 24).

Таким чином, підставою для винесення ухвали від 27 січня 2011 року про виправлення помилки в наказі господарського суду Сумської області від 13 січня 2011 року № 5021/38/2011, стала помилка в ухвалі цього ж суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду по зазначеній справі від 13 січня 2011 року. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник наводить доводи, які стосуються відсутності підстав у суду першої інстанції видавати виконавчий документ згідно рішення третейського суду.

Отже, предметом апеляційного перегляду є правомірність видачі господарським судом Сумської області наказу на виконання рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2011 року по справі № 2-2012/10.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Сумської області від 27 січня 2011 року про виправлення помилки в наказі господарського суду Сумської області від 13 січня 2011 року № 5021/38/2011, а також ухвала господарського суду Сумської області від 13 січня 2011 року про видачу виконавчого документа, підлягають скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду, суд виходив з того, що заява відповідає вимогам ст. 56 Закону України «Про третейські суди», якою передбачені підстави для видачі такого виконавчого документа.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди»(в редакції Закону, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних ухвал), компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам ст. 16-19 цього Закону.

Згідно ч.,3 ст.16 Закону України «Про третейські суди», склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Між тим, в рішенні третейського суду, яке містять матеріали справи, відсутні посилання на те, що кількісний та персональний склад третейського суду, визначений за правилами, встановленими регламентом окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області. Із матеріалів справи не вбачається, що цей регламент досліджувався судом першої інстанції.

На зазначену обставину, суд першої інстанції уваги не звернув.

Крім того, також суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підписи суддів в наданому рішенні окружного постійно діючого третейського суду Сумської області по справі № 2-2012/10 –не посвідчено нотаріально, як того вимагає ч.2 ст. 46 Закону України «Про третейські суди».

Також, в рішенні третейського суду не зазначено, яким саме пунктом договору № 7 про повну передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на програмний продукт «Склад»від 07.04.2010 року, передбачена третейська угода сторін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення щодо задоволення заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення окружного постійно діючого третейського суду Сумської області у справі № 2-2012/10 за позовам товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ –транс»про стягнення заборгованості за договором № 7 про повну передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на програмний продукт «Склад»від 07.04.2010 року, оскільки наявні підстави для відмови у видачі виконавчого документа, передбачені ч.6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди». Відповідно, ухвала господарського суду Сумської області від 13 січня 2011 року про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду підлягає скасуванню з вищезазначених підстав.

При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги заперечення позивача, викладені ним в клопотанні про припинення провадження у справі, зокрема, що ст. 106 ГПК УКраїни, та нормами Закону України "Про третейські суди" оскарження ухвал про видачу виконавчого документа не передбачено.

Так, статтею 106 ГПК України закріплено перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені окремо від рішення. При цьому, у зазначеному переліку не передбачено можливість оскарження ухвали про видачу виконавчого документа чи відмову у його видачі.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 106 ГПК України).

Ухвала про видачу виконавчого документа є процесуальним документом, яким завершується провадження у справі, і при цьому, вона не може бути оскаржена на підставі ч. 2 ст. 106 ГПК одночасно з рішенням суду, оскільки таке рішення компетентним судом не ухвалюється.

Таким чином відсутність можливості оскарження ухвали про видачу виконавчого документа окремо від рішення місцевого господарського суду або разом із ним, створює умови для порушення права на судовий захист осіб, чиї права можуть бути порушені такою ухвалою. Як вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”, м. Уден, Нідерланди і є такою особою, чиї права та законні інтереси у випадку відсутності можливості оскарження цієї ухвали можуть бути порушені.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що, у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

У рішеннях Європейського суду з прав людини в справах Garcia Manibardo проти Іспанії, Levages Prestations Services проти Франції наведена така правова позиція: "Суд повторює, що ст. 6 Конвенції не примушує держави-учасниці створювати апеляційні або касаційні суди. Проте, якщо такі суди існують, гарантії, передбачені ст. 6, повинні бути дотримані, зокрема особам, які вважають своє право порушеним, має бути забезпечене ефективне право доступу до правосуддя у рішеннях, що стосуються "їх цивільних прав і обов'язків".

У справах Waite проти Канади, Prince Hans-Adam II проти Ліхтенштейну, Levages Prestations Services проти Франції також зазначено, що право доступу до правосуддя, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати п. 1 ст. 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

Беручи до уваги, що Конвенція є міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого Верховна Рада України надала згідно з постановою від 17.07.1997 за № 475/97-ВР, за наведених обставин суди апеляційної інстанції при вирішені питання про прийняття апеляційних скарг на ухвали суду про видачу (відмову у видачі) виконавчого документа повинні керуватися саме нормами ст. 6 Конвенції, вищенаведеними рішеннями Європейського суду з прав людини та приймати апеляційні скарги до розгляду.

Крім того, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 56 Закону України "Про третейські суди" передбачене право на оскарження ухвали про відмову у видачі виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Цією ж нормою Закону визначено порядок і строки подачі апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду. Законом не встановлено порядку оскарження ухвали про видачу виконавчого документа, проте прямо й не передбачено заборони на оскарження такої ухвали.

З огляду на наведене та беручи до уваги, що норми Конституції є нормами прямої дії, суди апеляційної інстанції зобов'язані приймати до свого апеляційного провадження апеляційні скарги на ухвали суду про видачу (відмову у видачі) виконавчого документа за рішеннями третейських судів.

Наведена позиція також зазначена у листі Верховного Суду України від 11.09.2009 "Про практику застосування судами Закону України "Про третейські суди".

На підставі викладеного, надане позивачем клопотання про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, в порушення норм матеріального та процесуального права, не пересвідчився в наявності обставин, за якими Законом України «Про третейські суди»передбачено відмову в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, чим зумовив і безпідставне винесення ухвал від 13.01.2011 р. та від 27.01.2011 р. про видачу наказу на виконання рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2010 року по справі № 2-2012/10.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”, м. Уден, Нідерланди у зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувані ухвали винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції, ст. 56 Закону України «Про третейські суди», ст. ст. 43,90,99,101,102, п.2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “В.І.Технолоджіс” про припинення провадження у справі відмовити.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Верхувен Холдінг Уден Б.В.”, м. Уден, Нідерланди задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.2011 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 27.01.2011 р. у справі № 5021/38/2011 скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Технолоджіс», про видачу виконавчого документа на виконання рішення окружного спеціалізованого постійно діючого третейського суду Сумської області від 30.12.2010 року по справі № 2-2012/10 відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Погребняк В.Я.

Суддя Слободін М.М.