Рішення № 14954201, 14.04.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2011 р.Справа № 15/5025/447/11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до Приватного підприємства "Ларго" м. Хмельницький

про стягнення 136 890,62 грн. з яких 86283,80грн. - заборгованість за фактично поставлений товар, 8263,32грн. -3% річних, 30676,47 грн. - інфляційні, 11 667,03грн. - пеня

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Присяжнюк М. П. за довіреність №01 від 01.02.11р. (в судовому засіданні 04.04.2011р.)

В судовому засіданні згідно ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача 136890,62 грн. в т.ч. 86283,80грн. основного боргу, 8263,32 грн. 3% річних, 30676,47 грн. інфляційних та 11667,03 грн. пені за фактично поставлений товар відповідно до контракту №363 від 13.05.2003р.

Представник повноважного представника в судове засідання не направив, однак на адресу суду 31.03.2011р. надіслав заяву про розгляд справи без участі представника за доданими до позовної заяви документами.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, письмової позиції з приводу поданого позову не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції від 04.04.2011р.., які додані до матеріалів справи. Крім того, ухвалою суду від 04.04.2011р. розгляд справи за усним клопотанням відповідача було відкладено на іншу дату для надання можливості підготувати письмову позицію з приводу заявленого позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України, оскільки відповідачу було надано можливість скористатись своїми правами як сторони по справі згідно ст.22 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

13.05.2003р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (сторона 1) та приватним підприємством "Ларго" (сторона 2) укладено контракт згідно п.п.1.1 якого сторона 1 зобов'язується систематично поставляти товарними партіями та передавати у відповідальне володіння ( в тому числі і передачу третім особам (зі всіма правами, наданими стороні 2 цим контрактом), стороні 2 товар, а сторона 2 зобов'язується приймати його в строки і по ціні, встановленим даним контрактом. Товар передається стороною 1 стороні 2 товарними партіями, найменування, кількість, дата, ціна та асортимент товару визначаються в накладних, які є невід'ємною частиною цього контракту. Якість товару повинна відповідати стандартам встановленим для конкретного виду товару (п.п.1.2., 1.3).

Строк поставки товару погоджується по кожній конкретній партії товару. Розрахунки сторони 2 із стороною 1 здійснюються по мірі реалізації товару, але не пізніше 30 днів з моменту поставки конкретної партії товару, форма розрахунків - готівковий та безготівковий розрахунок. Товарна партія вважається поставленою з дати вказаної в накладній (п.3 контракту).

Підпунктом 4.3. сторони передбачили відповідальність сторони 2 за несвоєчасну або неповну оплату товару стороні 1 у вигляді пені в розмірі 0,5% недоплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем на виконання умов договору відповідно до видаткових накладних №№ РК-000396 від 24.09.2007р., РК-000429 від 06.11.2007р., РК-516 від 12.05.2008р., РК-593 від 22.09.2008р., РК-621 від 17.11.2008р. передано, а відповідачем через Проломову О.В. по довіреностях ЯНД №566937 від 24.09.2007р., ЯОК №569003 від 09.11.2007р., ЯОК №569165 від 12.05.2008р., ЯОК №569221 від 24.09.2008р., ЯОК №569255 від 19.11.2008р. отримано товар на суму 104691,60грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково. 30.08.2010р. ПП"Ларго" на адресу позивача було направлено листа відповідно до якого відповідач зобов'язувався погасити заборгованість в сумі 101283,80грн. до 01.12.2010р.

На час розгляду справи у відповідача наявна заборгованість в сумі 86283,80грн.

За несвоєчасну сплату отриманої продукції позивачем, відповідно до п.п.4.3. договору нараховані відповідачу 11667,03грн. пені. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8263,32грн. 3% річних та 30676,47грн. інфляційних нарахувань за період з 30.05.2007р. по 27.02.2011р.

Враховуючи несплату відповідачем 86283,80грн. боргу за отриманий товар, 11667,03грн. пені, 8263,32грн. 3% річних та 30676,47грн. інфляційних нарахувань в добровільному порядку, позивачем пред'явлено позов до суду про примусове стягнення вказаних сум.

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені його представником пояснення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГКУ).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу відповідно до умов якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст..655 ЦК України).

Як вбачається з наявних у справі доказів, а саме накладних №№ РК-000396 від 24.09.2007р., РК-000429 від 06.11.2007р., РК-516 від 12.05.2008р., РК-593 від 22.09.2008р., РК-621 від 17.11.2008р. позивач поставив, а покупець на підставі довіреностей ЯНД №566937 від 24.09.2007р., ЯОК №569003 від 09.11.2007р., ЯОК №569165 від 12.05.2008р., ЯОК №569221 від 24.09.2008р., ЯОК №569255 від 19.11.2008р. отримав продукцію на загальну суму 104691,60грн.

Відповідач свої зобов'язання в частині оплати отриманого товару виконав частково. У відповідача наявна заборгованість в сумі 86283,80грн.

Згідно ст.525, ст.526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.3. договору сторони передбачили відповідальність покупця за порушення строку оплати продукції у вигляді пені в розмірі 0,5% від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При розгляді заявлених до стягнення позивачем 11667,03грн. пені, 8263,32грн. 3% річних та 30676,47грн. інфляційних нарахувань судом враховується наступне.

Як вбачається із наданого до матеріалів справи розрахунку, позивачем визначено датою прострочення зобов'язання по розрахунках за отриманий товар 30.05.2007р., хоча відповідно до видаткової накладної № РК - 000396 перша поставка товару була здійснена 24.09.2007р., а тому із врахуванням п.п.3.2. контракту №363 від 13.05.2003р. нарахування пені, інфляційних та 3% річних слід проводити з 24.09.2007р.

Враховуючи викладене судом проведено перерахунок заявлених до стягнення пені, інфляційних та 3% річних відповідно до якого правомірним є стягнення 8036,06грн. 3% річних, 30676,47грн. інфляційних та пені в сумі 10 445,66грн. В частині стягнення 3% річних в сумі 227,26грн. та пені в сумі 1221,37грн. слід відмовити.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 86283,80грн. основної заборгованості, 8036,06грн. 3% річних, 30676,47грн. інфляційних та 10 445,66грн. пені.

Витрати по оплаті судових витрат необхідно покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, ст.ст.82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Ларго" про стягнення 136890,62 грн. з яких 86283,80грн. - заборгованість за фактично поставлений товар, 8263,32грн. - 3% річних, 30676,47 грн. - інфляційних, 11667,03грн. - пені задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ларго" (м.Хмельницький, вул. Інститутська, 15/5, код ЄДРПОУ 30318756) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.н. НОМЕР_1) 86 283,80грн. (вісімдесят шість тисяч двісті вісімдесят три гривні 80коп.) основного боргу, 8036,06грн. (вісім тисяч тридцять шість гривень 06коп.) 3% річних, 30 676,47грн. (тридцять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 47коп.) інфляційних, 10 445,66грн. (десять тисяч чотириста сорок п'ять гривень 66коп.) пені, 1354,42грн. (одну тисячу триста п'ятдесят чотири гривні 42коп.) державного мита та 232,51грн. (двісті тридцять дві гривні 51коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В стягненні 227,26грн. 3% річних та 1221,37грн. пені відмовити.

СуддяМ.Є. Муха

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.04.2011р.

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.