Рішення № 14954191, 15.04.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2011 р.Справа № 13/8/5022-401/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка", вул. Польова, 3, с.Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728

про cтягнення 14 741,20 грн. заборгованості.

За участю представника:

позивача: ОСОБА_1 - підприємець

відповідача: не з'явився.

Суть справи: Суб'єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка", с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 14 741,20 грн. заборгованості.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також повідомив суду, що станом на дату розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідач на вимогу суду участь повноважного представника в засіданнях не забезпечив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. У поданому суду 01.04.2011р. відзиві проти позову заперечив, посилаючись на нікчемність укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим вважає, що не зобов'язаний виконувати його умови. Також звертає увагу суду на те, що акти прийому-передачі наданих послуг не відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та пп.1.2, п.1, пп.2.1 п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Позивач у запереченнях на відзив від 08.04.2011р. проти доводів відповідача заперечив, вважає, що укладений сторонами договір відповідає вимогам чинного законодавства, і жодних ознак нікчемності не має. Стосовно невідповідності актів прийому-передачі наданих послуг вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначив, що такі акти містять підпис повноважного представника та відтиск печатки підприємства, що підтверджує факт надання таких послуг позивачем.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач мають право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів наділені, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №926128 від 11.03.2009 р., а тому наділений правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" (Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання послуг (без номера), у відповідності до умов якого Виконавець зобов'язався виготовляти із переданих Замовником матеріалів світильники згідно номенклатури (додаток №1 до договору) з обовязковим оформленням акту передавання матеріалів.

У розділі 4 договору сторони, зокрема, погодили, що оплата проводиться згідно наданих актів виконаних робіт; термін оплати протягом трьох календарних місяців з моменту отримання продукції.

Згідно п.п.5.2., 5.3. договору передбачено, що останній набирає сили з моменту підписання його сторонами; припинення дії договору відбувається за погодженням сторін.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як такі, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем у вересні 2010 року на виконання укладеного між сторонами договору були виконані роботи по виготовленню світильників, загальною вартістю 38941,20 грн., що підтверджується Актом №6/К виконаних робіт за вересень 2010р., підписаним представниками сторін та скріпленим відтиском печатки відповідача.

Оскільки 30.09.2010 р. договір про надання послуг від 01.04.2010 р. розірвано за згодою сторін, про що свідчить відмітка на поданому позивачем суду примірнику договору, проте ТОВ "Пуск і наладка" своєчасно і в повному обсязі не оплатило вартості виконаних позивачем робіт згідно договору, останній направив на адресу ТОВ "Пуск і наладка" вимогу від 10.01.2011р. про сплату боргу на загальну суму 173502,80 грн., яка отримана директором товариства 10.01.2011 р.

Як стверджує позивач, ТОВ "Пуск і наладка" частково розрахувалося за виконані згідно умов договору від 01.04.2010р. роботи, в тому числі і за роботи, виконані згідно акту №6/К за вересень 2010 р. в сумі 24200 грн. (в підтвердження чого долучив товарні чеки №20 від 31.01.2011р. та №21 від 08.02.2011р., копії платіжних доручень №65 від 08.02.2011р. та №86 від 17.02.2011р.), таким чином заборгувавши станом на дату розгляду справи 14741,20 грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання зобовязання не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обовязку щодо оплати за надані у вересні 2010 р. послуги в повному обсязі та у встановлений строк, не виконав, у звязку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка" перед позивачем станом на дату розгляду справи склала 14741,20 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не спростував факту надання позивачем послуг, який підтверджується Актом №6/К виконаних робіт за вересень 2010р., більше того підтвердив його доказами часткової сплати, а також не подав доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості, а тому позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка", с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 14 741,20 грн. заборгованості за надані послуги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та не спростовані відповідачем.

Заперечення відповідача щодо нікчемності укладеного між сторонами договору до уваги судом не беруться, у звязку із наступним.

- як зазначено в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2008 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, посилання відповідача на нікчемність укладеного договору від 01.04.2010 р. є безпідставними, більше того, при наявності направленої позивачем вимоги про сплату боргу.

Також необгрунтованими є посилання відповідача на невідповідність актів прийому-передачі наданих послуг вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки факт надання таких послуг позивачем у вересні 2010 р. товариством не спростовується, більше того підтверджується проведенням часткової оплати.

У відповідності до вимог ст.ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33, 34, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуск і наладка", вул. Польова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, код 22601817, на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід код НОМЕР_1: 14741 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сорок одну) грн. 20 коп. заборгованості, 147 (сто сорок сім) грн. 41 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного рішення 18 квітня 2011 р., через місцевий господарський суд.

СуддяС.Г. Стопник