Рішення № 14954124, 28.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

28 березня 2011 року справа № 5020-3/226 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю

„Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”,

ідентифікаційний код 20742212

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 18)

доФонду комунального майна Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 04055587

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 24872845

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

про спонукання виконати певні дії,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”) Лісник В.Г., директор, протокол №91 від 23.04.2009;

відповідач (Фонд комунального майна СМР) Позняков С.О., головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність б/н від 05.01.2011;

третя особа (Севастопольська міська Рада) Позняков С.О., представник, довіреність №03-15/561 від 23.02.2011.

Обставини справи:

24.12.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі відповідач) про зобовязання відповідача підготувати проект рішення Севастопольської міської Ради про включення нежитлового приміщення загальною площею 400,9 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, до переліку обєктів, що підлягають приватизації позивачем способом викупу, і передати цей проект на розгляд Севастопольській міській Раді протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили; зобовязання відповідача здійснити приватизацію зазначеного приміщення та укласти із позивачем договір купівлі-продажу цього обєкта.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у встановленому законом порядку придбав цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства „Магазин №54”, а тому, відповідно до пункту 5 Указу Президента України від 30.12.1994 №827/94 „Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні”, має право на викуп приміщення, в якому розташований обєкт приватизації.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.12.2010 порушено провадження у справі №5020-3/226, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Севастопольську міську Раду.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги щодо зобовязання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю „Гевс ЛТД” договір купівлі-продажу (викупу) вбудованого нежитлового приміщення площею 400,9 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, на певних умовах (із додаванням проекту відповідного договору) /арк. с. 76-80/.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин; а в судовому засіданні 24.03.2011 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 28.03.2011.

Після перерви розгляд справи був продовжений.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на позов /арк. с. 48/, в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. Заперечення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради ґрунтуються на тому, що власником майна Севастопольською міською Радою визначена категорія приміщень, які не підлягають приватизації, зокрема, це нежитлові приміщення, які розміщуються на першому поверсі і вище в будівлях, що розташовані у центрі міста (вулиці Велика Морська, Леніна, пр. Нахімова), та на площах.

У доповненні до відзиву відповідач також зазначає, що не є власником комунального майна, а тому, за відсутності відповідного рішення Севастопольської міської Ради, позбавлений можливості укласти з позивачем договір купівлі-продажу спірного обєкта. Крім того відповідач зауважує, що наданий позивачем проект договору купівлі-продажу, а саме його пункти 1.2, 2.1 і 3.1, суперечать вимогам Закону України „Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” /арк. с. 128-129/.

Третя особа повністю підтримала правову позицію відповідача та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.1996 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (Покупець) укладений договір №245/40к купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу ДКП „Магазин №54”, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18 /арк. с. 12-15/. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (реєстровий №4369 від 22.08.1996) та зареєстрований у Севастопольській міській державній адміністрації за №126/96-у від 17.09.1996.

За умовами Договору №245/40к від 06.08.1996 право власності на майно, яке є обєктом приватизації, переходить до Покупця з моменту підписання підсумкового протоколу засідання конкурсної комісії. Спірний обєкт проданий за вказаним договором за 2436000000,00 крб.

03.08.2006 ТОВ „ВКФ „Гевс ЛТД” звернулося до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із заявою (вх. 4105 від 11.08.2006; реєстраційний №9 від 14.08.2006) про включення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Леніна, 18 до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу /арк. с. 16/.

Листом №1564 від 14.08.2006 /арк. с. 17/ Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про те, що будинок по вул. Леніна, 18 у м. Севастополі перебуває на державному обліку як памятка архітектури місцевого значення, а отже питання про включення вбудованого нежитлового приміщення, розташованого у будинку 18 по вул.Леніна в м. Севастополі до переліку обєктів, що підлягають приватизації буде розглянуто після зняття обмежень, діючих у звязку з прийняттям Закону України „Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини” від 01.02.2005 №2391-IV /арк. с. 17/.

Через прийняття Закону України „Про перелік памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації” від 23.09.2008 №574-IV, Закон України „Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини” втратив чинність з 17.10.2008.

Водночас, будинок №18 по вул. Леніна у м. Севастополі не увійшов до переліку обєктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Зважаючи на викладене, позивач листом №171 від 10.11.2009 звернувся до відповідача із заявою про внесення до Севастопольської міської Ради відповідного подання щодо включення вбудованого нежитлового приміщення магазину №54, загальною площею 400,9 м2, розташованого в будинку №18 по вул. Леніна в м. Севастополі, до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу /арк. с. 34/.

Утім, відповідач листом №5230 від 16.12.2009 відмовив позивачеві в розгляді питання про включення зазначеного приміщення до переліку обєктів, що підлягають приватизації, посилаючись на наявність прямої заборони Севастопольської міської Ради на приватизацію, накладеної рішенням Севастопольської міської Ради №1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень і змін до рішення міської Ради №359 від 11.12.2002 „Про затвердження переліку обєктів культурної спадщини і обєктів, соціально значущих для міста (в тому числі нежитлових приміщень, що ними займаються), які належать до комунальної власності, приватизація яких не допускається” /арк. с. 35/.

Наведене стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовязку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.

Стаття 1 Закону України „Про приватизацію державного майна” визначає приватизацію державного майна як відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними (ч. 7 ст. 7 Закону України „Про приватизацію державного майна”).

Рішенням Севастопольської міської Ради №339 від 12.11.2002 (зі змінами, внесеними рішенням Севастопольської міської Ради №9128 від 26.01.2010) затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 10.26-10.27 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує виконання програми приватизації; є органом приватизації по обєктах права комунальної власності від імені та за дорученням Ради; укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання /арк. с. 50-57/.

Як встановлено судом, позивач на підставі договору купівлі-продажу №245/40к від 06.08.1996, укладеного в процесі приватизації, набув право власності на майно цілісного майнового комплексу ДКП „Магазин №54”, яке знаходилося у вбудованому нежитловому приміщенні за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18.

Пунктом 5 Указу Президента України „Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” передбачено, що приміщення, у яких розташовані приватизовані до набрання чинності цим Указом обєкти малої приватизації, та приміщення, зазначені у статті 4 цього Указу, викуповуються власником приватизованого обєкта малої приватизації.

Отже, позивач як власник приватизованого обєкта малої приватизації цілісного майнового комплексу ДКП „Магазин №54” набув право викупу на приміщення, в якому цей обєкт розташовувався.

03.08.2006 позивач з дотриманням наведених норм чинного законодавства про приватизацію звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення нежитлового вбудованого приміщення в будинку №18 по вул. Леніна в м. Севастополі до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу /арк. с. 16/.

Натомість, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про те, що будівля за адресою вул. Леніна, 18 у м. Севастополі включена до реєстру нерухомих памяток обєктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю та занесена до Державного реєстру нерухомих памяток України під №3.2.6/45-Св-2.12.1 /арк. с. 17/, у звязку з чим розгляд питання щодо приватизації запитуваного приміщення є неможливим до зняття обмежень, які діють через прийняття Закону України „Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини”.

Таким чином, на час звернення позивача до органу приватизації із відповідною заявою існувала пряма заборона закону на приватизацію спірного обєкта.

Судом встановлено, що Закон України „Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини” втратив чинність 17.10.2008, у звязку з прийняттям Закону України „Про перелік памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації” від 23.09.2008 №574-IV.

Як убачається з Переліку памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, спірне приміщення до цього переліку не увійшло.

Отже, з 17.10.2008 були зняті будь-які обмеження на приватизацію нежитлового приміщення, загальною площею 400,9 м2, що розташовано за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них обєктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований обєкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Водночас, згідно зі статтею 6 Указу Президента України „Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” приватизація приміщень, у яких розташовані обєкти малої приватизації, може бути заборонена лише у випадках, коли такі приміщення або їх окремі частини становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Таким чином, оскільки спірне приміщення не включено до Переліку памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України „Про перелік памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”, відмова Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у розгляді питання про включення спірного обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації, є необґрунтованою.

Посилання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на рішення Севастопольської міської Ради №1926 від 13.05.2007 „Про внесення доповнень і змін до рішення міської Ради №359 от 11.12.2002 „Про затвердження Переліку обєктів культурної спадщини і обєктів, соціально значущих для міста (в тому числі нежилих приміщень, що зайняті ними), які належать до комунальної власності, приватизація яких не допускається” як на підставу для відмови у розгляді питання про включення спірного обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації, суд також вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Дослідивши зміст зазначеного рішення суд дійшов висновку, що у частині абзаців другого і третього частини третьої воно суперечить положенням статті 6 Указу Президента України „Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні”, а тому не застосовується судом при вирішенні даного спору.

Оскільки судом встановлена відсутність законодавчо визначеної заборони на приватизацію нежитлового приміщення, загальною площею 400,9 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, а, отже, підстав для відмови відповідачем позивачеві у включенні його до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” щодо зобовязання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підготувати проект рішення Севастопольської міської Ради про включення зазначеного приміщення до переліку обєктів, що підлягають приватизації позивачем способом викупу, і передати цей проект на розгляд Севастопольській міській Раді; зобовязання відповідача здійснити приватизацію зазначеного приміщення та укласти із позивачем договір купівлі-продажу цього обєкта є обґрунтованими.

Водночас, суд вважає слушними зауваження відповідача та третьої особи щодо невідповідності пунктів 1.2, 2.1 та 3.1 наданого позивачем проекту Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що підлягає продажу шляхом викупу, положенням статей 22 та 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Так, пунктом 1.2 Договору в редакції позивача визначено, що право власності на Обєкт приватизації переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

Проте, згідно з частиною першою статті 22 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” право володіння, користування і розпорядження обєктом приватизації (тобто право власності) переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного обєкта приватизації.

Також пунктом 2.1 запропонованої позивачем редакції Договору встановлено, що Покупець зобовязаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору сплатити суму ПДВ за придбаний Обєкт приватизації, а також певну суму коштів за сам Обєкт приватизації протягом 180 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на Обєкт приватизації. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу Обєкта приватизації.

Наведене положення також не відповідає вимогам Закону, а саме абзацу другому частини пятої статті 23 статті Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, відповідно до якого Покупець зобовязаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу обєкта.

Зміст пункту 3.1 Договору в редакції позивача так само не відповідає вимогам частини шостої статті 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, якою передбачено, що акт передачі приватизованого обєкта підписується уповноваженим представником органу приватизації і новим власником у триденний термін після сплати повної вартості придбаного обєкта приватизації.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне змінити редакцію пунктів 1.2, 2.1 та 3.1 Договору, привівши їх у відповідність із вимогами чинного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

На підставі висловленого, керуючись ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) підготувати проект рішення Севастопольської міської Ради про включення нежитлового приміщення загальною площею 400,9 м2, розташованого за адресою: вул. Леніна, 18, м. Севастополь, та яке входять до складу обєкта групи А цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства „Магазин №54”, приватизованого 1996 року шляхом продажу за конкурсом, до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” і передати цей проект на розгляд Севастопольській міській Раді протягом 10-ти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

3.Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) здійснити приватизацію вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 400,9 м2, розташованого за адресою: вул. Леніна, 18, м. Севастополь, шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний код 20742212).

4.Зобовязати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний код 20742212) договір купівлі-продажу (викупу), що підлягає продажу шляхом викупу вбудованого нежитлового приміщення площею 400,9 м2, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, на наступних умовах:

ДОГОВІР

купівлі-продажу нежитлового приміщення, що підлягає

продажу шляхом викупу

_______________

(місце укладання, число, місяць, рік (прописом)

Ми, що нижче підписалися,_____________

(назва та місцезнаходження органу приватизації)

в особі _____________,

(посада, прізвище, ім'я та по батькові)

яка діє на підставі______________

(назва документа)

(далі Продавець), з однієї сторони, та___________

______________,

(юридична особа, прізвище, ім'я та по батькові громадянина)

яка(е) зареєстрована(е)__________,

(орган реєстрації, дата та реєстраційний номер)

в особі _____________,

(посада, прізвище, ім'я та по батькові громадянина)

яка діє на підставі______________

(назва документа)

(далі Покупець), з іншої сторони, уклали цей Договір про нижчевикладене:

1. Мета та предмет цього Договору

1.1.Продавець зобовязується передати у власність Покупцю нежитлове приміщення, що входить до складу обєкта групи А цілісного майнового комплексу ДКП „Магазин № 54”, приватизованого шляхом продажу за конкурсом 1996 року, яке розташовується за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, а Покупець зобовязується прийняти Обєкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Перелік нерухомого майна, яке передається у власність Покупцю, є невідємним додатком до цього Договору.

1.2.Право власності на Обєкт приватизації переходить до Покупця з моменту сплати повної вартості придбаного обєкта приватизації.

1.3.Згідно з висновком субєкта оціночної діяльності про вартість Обєкта приватизації, який затверджений ____________,

(ким та коли затверджений)

ринкова вартість Обєкта приватизації без ПДВ становить _______гривень.

(сума цифрами та прописом)

На цю суму нараховується ПДВ у розмірі 20%, що становить _____гривень.

(сума цифрами та прописом)

1.4.Зазначений у цьому Договорі Обєкт приватизації з урахуванням ПДВ продано за______ гривень.

(сума цифрами та прописом)

При цьому сума ПДВ становить _________гривень.

(сума цифрами та прописом)

2. Порядок розрахунків за придбаний Обєкт приватизації

2.1.Покупець зобовязаний протягом 30 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору внести __________

(сума цифрами та прописом)

гривень за придбаний Обєкт приватизації. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу Обєкта приватизації.

2.2.Розрахунки за придбаний Обєкт приватизації здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок Продавця. Плата за Обєкт приватизації вноситься на підставі цього Договору.

2.3.Розрахунки за Обєкт приватизації здійснюються таким чином:

податок на додану вартість в сумі___________

(сума цифрами та прописом)

гривень перераховується з рахунку Покупця_______

(номер рахунку та найменування банківської установи)

на рахунок Продавця___________;

(номер рахунку та найменування банківської установи)

Кошти покупця в сумі __________,

(сума цифрами та прописом)

гривень перераховується з рахунку Покупця на рахунок Продавця ______________.

(номер рахунку та найменування банківської установи)

3. Передача Обєкта приватизації

3.1.Передача Обєкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в 3-денний строк після сплати повної вартості придбаного обєкта приватизації.

3.2.Передача Обєкта приватизації Продавцем і прийняття Обєкта приватизації Покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

4. Права та обовязки сторін

4.1.Кожна сторона зобовязується виконувати обовязки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обовязків.

4.2.Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.

5. Обовязки Покупця

5.1.Покупець зобовязаний:

-в установлений цим Договором строк сплатити податок на додану вартість;

-в установлений цим Договором строк сплатити вартість продажу Обєкта приватизації;

-в установлений цим Договором строк прийняти Обєкт приватизації;

-здійснити реєстрацію нерухомого майна, яке входить до складу Обєкта приватизації, у бюро технічної інвентаризації.

6. Обовязки Продавця

6.1.Продавець зобовязаний:

-передати Покупцю Обєкт приватизації в установлений в цьому Договорі строк;

-повідомляти Покупця у разі несвоєчасного внесення платежів за Обєкт приватизації;

-здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору.

7. Гарантії та претензії

Продавець гарантує, що Обєкт приватизації не входить до переліку обєктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим, не перебуває під арештом, судових справ щодо нього немає.

8. Ризик випадкової загибелі Обєкта приватизації

Ризик випадкової загибелі або псування Обєкта приватизації несе Покупець з моменту набуття права власності на Обєкт приватизації.

9. Форс-мажорні обставини

Сторони звільняються від відповідальності щодо виконання умов цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин. Сторона, яка не може виконати умови цього Договору через виникнення форс-мажорних обставин, повинна повідомити про це іншу сторону.

10. Вирішення спорів

Усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у звязку з тлумаченням розділів цього Договору, вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством.

11. Зміни умов цього Договору та його розірвання

11.1.Зміни умов цього Договору здійснюються за погодженням сторін згідно з законодавством України.

11.2.У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням господарського суду, а Обєкт приватизації повернутий у державну власність.

12. Витрати

Усі витрати, повязані з укладанням цього Договору, його нотаріальним посвідченням, реєстрацією та виконанням, бере на себе Покупець.

13. Додаткові вимоги

Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню, державній реєстрації та реєстрації у відповідній місцевій Раді депутатів у місячний строк з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Цей Договір складений у 3 примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Один примірник цього Договору зберігається у справах ________,

(назва органу нотаріату)

а інші видаються сторонам.

Повні юридичні адреси сторін:

ПродавецьПокупець

(підпис) (підпис) 5.Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, п/р 37188003000416 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний код 20742212) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн (вісімдесят пять грн 00 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.). Суддя (підпис) В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

18.04.2011.