Рішення № 14953992, 11.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2011 р.

Справа № 28/17-748-2011

За позовом Одеська міська рада;

3-тя особа позивача: Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради;

ддо відповідача Приватне підприємство "Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма "ОАЗІС-К"

про стягнення 362,2грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: Асташенкова О. І. –за дорученням;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: Морозова О. В. –за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: Одеська міська рада (далі - позивач) завернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” (далі –відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача по договору на дольову участь у землекористуванні земельної ділянки площею 28,65 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 24 заборгованість по оплаті за долю у землекористуванні у сумі 362 гривень 20 копійок.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позов підтримує та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських суддів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Представник третьої особи у судове засідання з’явився, позов підтримав.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи суд встановив:

Рішенням Одеської міської ради від 29.02.2000 року № 702-ХХІІІ „Про затвердження нової редакції додатка № 1 до рішення Одеської міської ради № 439-ХХІІІ від 09.12.1999 р. „ Про удосконалення регулювання земельних відношень” між Одеською міською радою ( далі –Міська рада ) та Приватним підприємством „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” ( далі –Землекористувач ) було укладено 17 квітня 2008 року Договір № 5064 на дольову участь у землекористуванні земельної ділянки площею 28,65 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 24 (далі –Договір), згідно якого Міська рада передала, а Землекористувач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 28,65 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 24.

18 лютого 2008 року між Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради та Приватним підприємством „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” було укладено Протокол узгодження, в якому сторони узгодили розмір орендної плати із розрахунку 6 відсотків від нормативної грошової оцінки дольової частки у землекористуванні, а також річну орендну плату за долю у землекористуванні площею 28,65 кв. М. у розмірі –3569 гривень 05 копійок.

За умовами Договору, Позивач визначив дольову участь у землекористуванні, а Відповідач здійснює оплату за користування 17/1000 частки земельної ділянки площею 1685,36 кв. м., що складає 28,65 кв. м., за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Єврейська, 24, відповідно до плану земельної ділянки.

Згідно п. 2.1 Договору, плата за долю у землекористуванні 28,65 кв. м. у вигляді орендної плати вноситься Відповідачем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі –3569 гривень 05 копійок на рік.

За умовами п. 2.3 Договору, щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які будуть невід’ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування „Грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міської ради”; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється міською радою.

Згідно п. 2.4 Договору, відповідач вносить плату за дольову участь у землекористуванні незалежно від результатів його господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 29 листопада 2010 року № 92238/9/24 з листопада місяця 2010 року Відповідач не здійснює оплату за користування земельною ділянкою площею 28,654 кв. м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 24, у зв’язку із чим у останнього станом на 26 листопада 2010 року виникла заборгованість по оплаті за долю у землекористуванні у сумі 362 гривень 20 копійок.

Відповідно до пункту д ст. 141 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2010 року № 2768-ІІІ та згідно із ч. 5 ст. 17 Закону 2535-ХІІ „Про плату за землю” (із змінами та доповненнями) систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.2 п. п. б) Договору на дольову участь у землекористуванні відповідач зобов’язаний своєчасно вносити плату за дольову участь у землекористуванні.

Враховуючи порушення Відповідачем порядку внесення плати за долю у землекористуванні земельною ділянкою Одеська міська рада звернулась з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порошенного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно п. „в” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Своєчасна сплата земельного податку або орендної плати є обов’язком землекористувачів, оскільки відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ст.. 2 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що виконання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Суб’єкти орендної плати за використання земельних ділянок несуть відповідальність за несплату або несвоєчасне внесення орендної плати, за приписами ст. 26 Закону України „Про плату за землю”.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 29 листопада 2010 року № 92238/9/24 з листопада місяця 2010 року Відповідач не здійснює оплату за користування земельною ділянкою площею 28,654 кв. м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 24, у зв’язку із чим у останнього станом на 26 листопада 2010 року виникла заборгованість по оплаті за долю у землекористуванні у сумі 362 гривень 20 копійок.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення заборгованості по оплаті за долю у землекористуванні земельною часткою з відповідача на користь позивача по Договору № 5064 на дольову участь у землекористуванні загальною площею 28,65 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 24, заборгованість у сумі 362 гривні 20 копійок, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 гривні 00 копійок та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” (65031, м. Одеса, вул.. Промислова, 31, код ЄДРПОУ 33312411, р/р 2600301352 в ОФ ВАТ „МКБ”, МФО 328209) на користь Одеської міської ради (65119, м. Одеса, пл. Думська, 1, УДК в Одеській області, МФО 828011 на рахунок одержувача –ВДК у місті Одесі, код бюджетної кваліфікації 13050200) заборгованість по оплаті за долю у землекористуванні у сумі 362 (триста шістдесят дві) гривні 20 копійок, витрати на оплату державного мита в сумі 102 (сто дві) гривні 00 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.

3. Видати Одеській міській раді (65119, м. Одеса, пл. Думська, 1) довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита в сумі 68 гривень.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2011 року.

Суддя Гуляк Г.І.