Рішення № 14953981, 06.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2011 р.

Справа № 26/17-650-2011

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

Від позивача: Ваврисюк А.А. за довіреністю від 09.03.2011р.;

Від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»;

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка-Трейд»;

про стягнення 68 513,18 грн., -

у с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт»в особі Одеської філії ( далі - ВАТ ) звернулось із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка-Трейд” ( далі –ТОВ) про стягнення 68513, 18 грн. посилаючись на наступне.

01.11.2009 року між сторонами у справі був укладений договір поставки продовольчих товарів № Ю-21/35, ( далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язувався поставляти та передавати у власність Відповідачу по його заявкам, а Відповідач - приймати та оплачувати продовольчий товар. Згідно з п. 5.1. Договору, ціна товару визначається на підставі специфікації (прайс-листа) наданого Позивачем і вважається погодженою в заявці (замовленні) Відповідача. Ціна по кожному найменуванню товару та на кожну його партію визначається на підставі прайс-листів Позивача і вказується в накладних на кожну партію товару (п. 5.2. Договору з урахуванням протоколу розбіжностей).

Відповідно до п. 5.4. Договору, загальною ціною Договору є сума всіх поставок, відповідно до накладних, оформлених належним чином.

Згідно з п. 5.5. Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей), оплата за товар проводиться не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів (по товарним позиціям ТМ «Наша Ряба»та птиця заморожена не пізніше трьох календарних днів) з моменту поставки товару. Дата поставки товару відображається в накладних, підписаних сторонами (п. 4.6. та п. 4.8. Договору). Відповідач зобов'язувався своєчасно здійснювати розрахунок за поставлений товар (п. 2.2.3. Договору).

Відповідно до належно оформлених сторонами чисельних ( доданих до позову) товарно-транспортних накладних, весь товар передбачений умовами Договору, повинен був бути оплачений в період з 14.05.2010р. по 12.06.2010р.

Товарно-транспортні накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, а тому є всі підстави для покладення на Відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Гарантійним листом від 13.06.2010р., Відповідача підтвердив свою заборгованість за відповідний період та зобов'язувався її погасити до 23.08.2010р.

Відповідно до Акту звірки, складеного між сторонами у справі по розрахункам за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. відповідач підтвердив суму своєї заборгованості в розмірі 42013,18 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1. Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей), у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,2 % від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до наведеного у позові розрахунку, загальний борг відповідача перед Позивачем станом на 11 лютого 2011 року (з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних), становить 68513,18 грн., а саме основний борг у сумі 42103,18 грн., пені у сумі 22694,53 грн., інфляційних у сумі 2820,68 грн., 3% річних у сумі 894,79 грн.

Під час розгляду справи 06.04.2011 р. позивач надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно о якого розмір пені складає не 22694,53 грн. як було первісно заявлено до стягнення, а 15538,89 грн. Інші заявлені до стягнення суми залишені без змін.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, тому господарський суд розглядає справу згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника ВАТ, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з наявних у справі доказів вищеприведені позивачем обставини повністю підвереджуються наданими позивачем доказами, які не викликають у суду сумніву.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України суду не доведено.

Перевіривши первісно приведений позивачем розрахунок сум стягнення суд приймає його до уваги частково в межах стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Наданий позивачем під час розгляду справи уточнений розрахунок пені суд приймає цілком до уваги оскільки він здійснений відповідно до п.6 ст. 232 ГК України.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справи доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка-Трейд (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,67, корп. А; код ЄДРПОУ 33387136, р/р 26007247771 в ВАТ «Морський транспортний банк», МФО 328168) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»(08800, Київська область, м.Миронівка, вул.Елеваторна,1, код ЄДРПОУ 25412361, р/р 26001003092200 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539 в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» ( 65085, м.Одеса, 1-й Амурський провулок 18 б, р/р 26001030001720 в ТОВ «Уні Кредит Банк Україна», МФО 300744) - суму основного боргу у розмірі – 42103 (сорок дві тисячі сто три) грн. 18 коп., пеню у розмірі 15538 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять вісім) грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн. 68 коп., 3% річних у розмірі 894 (вісімсот дев’яносто чотири) грн. 79 коп., державне мито в розмірі 613 (шістсот тринадцять) грн. 58 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 11 квітня 2011 року.