Рішення № 14953671, 18.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11 Справа № 9/26/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт", м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 2850 грн. 78 коп.

в присутності представників:

від позивача Остяк М.В., дов. № 03-19-264 від 13.12.10, Москаленко М.В., довіреність № 05-1-101 від 01.04.11,

від відповідача ОСОБА_4, дов. № 3038 від 08.12.10,

від 3-ї особи не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати. Внаслідок зміни розміру позовних вимог позивач просить стягнути за договором № 002858/09 від 29.12.06 в сумі 2674,47 грн., пені в сумі 88,36 грн., інфляційних збитків 23,33 грн., 3% річних 64,62 грн.

В судовому засіданні 18.04.11 представник позивача звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позову та стягнути з відповідача окрім вищевикладених заявлених сум:

- суму неодержаного прибутку в розмірі 2219,91 грн.,

- суму пошкодженого майна в розмірі 6623,30 грн.,

- штраф за порушення строків виконання зобовязання в розмірі 7% від суми боргу,

- суму неустойки в розмірі 3955,42 грн. за користування приміщенням за весь час прострочення.

Оскільки заява про збільшення розміру позову, якою фактично змінюється і предмет, і підстави, подана до суду після початку розгляду справи по суті, що не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, суд не приймає її до розгляду, тому розгляд справи відбувається за первісними вимогами.

Відповідач, підприємець ОСОБА_1, відзивом на позовну заяву, поданим у судовому засіданні 21.03.11 просить у задоволенні позову відмовити, оскільки за його розрахунком він не має заборгованості перед позивачем, що підтверджується довідкою РВ ФДМ України по Луганській області, копію якої надано до відзиву.

Згідно з цією довідкою відповідачем протягом дії договору (до 29.08.10) було сплачено загальну суму орендної плати у розмірі 56364,30 грн., з них до бюджету у відповідності з пп. 3.1.1 спірного договору оренди 39455,03 грн., що складає 70%, решта позивачу (балансоутримувачу) в сумі 16909,27, що складає 30%.

Відзивом на заяву про збільшення позовних вимог, поданим у судовому засіданні 04.04.11, відповідач просить у задоволенні позову відмовити та звернути увагу на те, що після закінчення договору оренди відповідачу не була надана можливість забрати обладнання та звільнити раніше орендоване приміщення, оскільки позивач відібрав ключі від нього. Лише 21 січня 2011 року відповідач здійснив демонтаж обладнання та звільнив спірне приміщення.

3-тя особа, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (далі Фонд), листом від 10.03.11 пояснив, що вказаний вище договір оренди був розірваний з 29.08.10 у звязку із закінченням терміну дії, про що відповідача було повідомлено письмово. Разом з тим, заборгованість за вказаним договором перед держбюджетом відсутня.

Доводи позивача, ДП "ІКМОПР", з урахуванням заяви про збільшення розміру позову, полягають у наступному.

За укладеним між Фондом та відповідачем договором оренди державного майна № 002858/09 від 29.12.06 РВ ФДМУ (орендодавець) передав в користування відповідачу (орендар) нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 188,3 кв. м., що розташовані на першому поверсі та в підвалі триповерхової адмінбудівлі, яка перебуває на балансі позивача, який є правонаступником ДП "Луганський інститут стругової виїмки вугілля".

Згідно з умовою пп. 3.1.1 договору оренди орендна плата перераховується у розмірі 70% від загальної суми місячної орендної плати до державного бюджету України, решта 30% - балансоутримувачу.

Внаслідок невиконання відповідачем грошового зобовязання на час звернення з цим позовом за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2674,47 грн.

Умовою п. 10.3 договору оренди сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання зобовязання з орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми.

Виходячи з цієї умови, позивачем нарахована пеня в розмірі 88,36 грн. та 3% річних 64,62 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні збитки у розмірі 23,33 грн. за час прострочення сплати орендних платежів.

Позивач письмово пояснив, що внаслідок закінчення строку дії договору оренди та наявної заборгованості з орендної плати він направляв листи з проханням погасити борг та звільнити раніше орендоване приміщення.

Щодо майна відповідача, то позивач прийняв заходів щодо його збереження шляхом опечатування приміщення в присутності представника правоохоронних органів. При цьому ключі від орендованого приміщення мали всі робітники відповідача і вони не відбиралися у них.

Позивач стверджує, що ніяких перешкод відповідачу в отриманні його майна не створювалось.

Позивач звертає увагу на те, що 17.11.10 сторонами був підписаний протокол робочої зустрічі, згідно з яким визнано заборгованість з орендної плати в сумі 10414,07 грн.

Оцінивши обставини справи, вислухавши представника позивача та враховуючи позицію 3-ї особи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням інфляції, 3% річних та пені.

Судом встановлено, що між Фондом та відповідачем було укладено договір оренди державного майна № 002858/09 від 29.12.06 (а.с. 11 15), за яким Фонд передав в користування відповідачу нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 188,3 кв. м., що розташовані на першому поверсі та в підвалі триповерхової адмінбудівлі, яка перебуває на балансі позивача, який є правонаступником ДП "Луганський інститут стругової виїмки вугілля".

Згідно з умовою пп. 3.1.1 договору оренди орендна плата перераховується у розмірі 70% від загальної суми місячної орендної плати до державного бюджету України, решта 30% - балансоутримувачу щомісячно, не пізніше 8-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

За правилом п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За правилом ч. 5 цієї статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та умов п.п. 3.1.1, 5.3 договору оренди орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Наявність заборгованості з орендної плати в сумі 2674,47 грн. підтверджується матеріалами справи.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що позивач створював перешкоди щодо вивезення обладнання відповідача та вчасного звільнення спірного приміщення внаслідок закінчення строку дії договору оренди, оскільки це не підтверджується належними доказами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів інфляційні втрати за період з січня по вересень 2010 року, враховуючи кожний звітний період, у загальному розмірі 23,33 грн. та 3% річних за період з 05.01.10 по 10.03.11 у загальному розмірі 64,62 грн. згідно з розрахунком (а.с. 43), з яким суд погоджується, оскільки ці суми відповідають фактичним обставинам.

Умовою п. 10.3 договору оренди сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання зобовязання з орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу від простроченої суми.

Виходячи з цієї умови, позивачем нарахована пеня в розмірі 88,36 грн. за період з 05.01.10 по 10.03.11, з чим суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, законодавець встановив імперативну норму, за якою пеня не може бути нарахована за термін, який перевищує 183 дні.

В наданому позивачем розрахунку (а.с. 43, зворотний бік) пеня за серпень 2010 розрахована за 186 днів, що не відповідає вимогам закону. Однак враховуючи, що за цей період заявлений позивачем розмір пені не перевищує розмір, який повинен складати 26,09 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ04.09.201006.03.2011183335,6926.09

вимога про стягнення пені в загальній сумі 88,36 грн. підлягає задоволенню.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб, тому позов слід задовольнити.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, підприємця ОСОБА_1, 93600, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, на користь позивача, ДП "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт", 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, 38, код 00159284, заборгованість з орендної плати за договором № 002858/09 від 29.12.06 в сумі 2674,47 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобовязання в сумі 88,36 грн., інфляційні збитки 23,33 грн. та 3% річних 64,62 грн., крім того, витрати зі сплати держмита 102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати 236,0 грн.

3. Повернути позивачу, ДП "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт", 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, 38, код 00159284, зайво сплачене державне мито у загальному розмірі 153,0 грн. за п/д № 792 від 14.03.11 на суму 102,0 грн. та № 779 від 02.02.11 на суму 51,0 грн. шляхом видалення вказаних платіжних документів з матеріалів справи.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 19.04.11.

Суддя А.Г.Ворожцов