Рішення № 14953602, 11.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.11 Справа № 11/38/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ

про стягнення 8 796 374 грн. 77 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Багрівський А.А., дов. № 71 від 01.01.2011;

від відповідача - Шепіль Ю.М., дов. № 200 від 01.10.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 7 690 322 грн. 27 коп., за перетоки реактивної електричної енергії в сумі 196 551 грн. 57 коп., пеню за прострочення платежу в розмірі 578 907 грн. 30 коп., суму інфляційних нарахувань в розмірі 247 274 грн. 42 коп., 3 % річних в сумі 83 319 грн. 21 коп.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач письмовим відзивом № 21 від 11.04.2011 на позовну заяву позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію визнав у повному обсязі. Посилаючись на важке фінансове становище підприємства внаслідок великої кредиторської та дебіторської заборгованості відповідачем заявлене письмове клопотання про зменшення на 50 % розміру пені на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

01.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»(Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Алчевськ управління»(Споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 8143 (далі за текстом –договір), за умовами пункту 1 якого позивач прийняв на себе зобов’язання з постачання відповідачеві електричної енергії, а відповідач був зобов’язаний оплачувати позивачеві вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі у відповідності з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.

Згідно умов пункту 2.3 договору для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1-го числа відповідач був зобов’язаний згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»знімати покази розрахункових засобів обліку електричної енергії, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Звіт про використану електроенергію»та направляти уповноваженого представника до позивача для подання Акту про знаття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Згідно з пунктом 7.5 договору якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці складає 5000 кВт/год та більше, Споживач здійснює оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електричними установками Споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Порядок розрахунків за надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії встановлений Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між Електропередавальною організацією та її Споживачами, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2001 та затвердженою у Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 93/6381 (далі за текстом –Методика).

У відповідності з пунктом 6.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (у редакції Постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005) (далі за текстом –Правила) плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг зараховується на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації у відповідності до умов укладеного договору.

За результатами надання обумовлених договором послуг за період з серпня по листопад 2010 року позивачем відповідачеві надавалися відповідні рахунки для оплати спожитої активної електричної енергії № 8143/8/1 від 01.09.2010 на суму 2296086 грн. 76 коп., № 8143/9/1 від 04.10.2010 на суму 2197666 грн. 15 коп., № 8143/10/1 від 01.11.2010 на суму 2193402 грн. 74 коп., № 8143/11/1 від 02.12.2010 на суму 1953166 грн. 62 коп., всього на суму 8640322 грн. 27 коп. (а.с. 43-46).

На виконання умов договору у період з серпня по листопад 2010 позивачем відповідачеві також надавалися рахунки для оплати реактивної електричної енергії № 8143/8/3 від 01.09.2010 на суму 34946 грн. 64 коп., № 8143/9/3 від 04.10.2010 на суму 49496 грн. 45 коп., № 8143/10/3 від 01.11.2010 на суму 57970 грн. 04 коп., № 8143/11/3 від 02.12.2010 на суму 54138 грн. 44 коп., всього на суму 196551 грн. 57 коп. (а.с.47-51).

Вказані рахунки були отримані повноважним представником відповідача у справі.

Про факт надання позивачем у повному обсязі обумовлених договором послуг свідчать наявні у матеріалах справи акти про використану електричну енергію, складені, підписані та засвідчені відповідачем у справі, за серпень - грудень 2010 року включно (а.с. 52-69).

Виставлені позивачем рахунки відповідачем у повному обсязі сплачені не були, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 7690322 грн. 27 коп. та за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 196551 грн. 57 коп., що заявлені до стягнення позивачем за даним позовом.

Доказів повної або часткової сплати заборгованості за договором відповідачем під час судового розгляду справи надані не були.

Таким чином, факт виконання позивачем у справі зобов’язань за укладеним сторонами договором підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не заперечується.

У відповідності з умовами пункту 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем передбачених Додатком «Порядок розрахунків»терміну розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за недовраховану електроенергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.

На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з позивача пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та реактивної електроенергії з урахуванням дат виникнення боргу у розмірі 578907 грн. 30 коп., що підтверджено відповідним розрахунком. На суму пені позивачем відповідачеві був виписаний рахунок № 8143 від 01.03.2011.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 83319 грн. 21 коп. та інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 247274 грн. 42 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем у справі відзивом на позовну заяву позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію визнані у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору та поставки відповідачеві активної електричної енергії за період з серпня по листопад 2010 року на загальну суму 7690322 грн. 27 коп., а також факт наявності заборгованості відповідача з оплати реактивної електричної енергії у розмірі 196551 грн. 57 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обов’язок з оплати активної та реактивної електричної енергії відповідачем у повному обсязі виконаний не був.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 83319 грн. 21 коп. та інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 247274 грн. 42 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру пені на 50 % на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов’язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50 %, а саме на 289453 грн. 65 коп. Стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 289453 грн. 65 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення на 50 % суми пені, суд виходить з того, що відповідач має велику кредиторську та дебіторську заборгованість. Разом з цим відключення споживачів, що не у повному обсязі сплачують послуги з водопостачання, заборонено чинним законодавством. Відповідач є комунальним підприємством та надає послуги з водопостачання населенню, яке у випадку несплати наданих послуг звільнене від сплати пені за періоди заборгованості до 01.01.2011, що, у свою чергу, також призводить до фінансової нестабільності підприємства.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 7690322 грн. 27 коп., заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії в сумі 196551 грн. 57 коп., пені у розмірі 289453 грн. 65 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 247 274 грн. 42 коп., 3 % річних в сумі 83 319 грн. 21 коп. з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», кв. Пролетаріату Донбасу, 166, м. Луганськ, код 35554719, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», кв. Гайового, 35а, м. Луганськ, код 31443937, заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 7690322 грн. 27 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії в сумі 196551 грн. 57 коп., пеню у розмірі 289453 грн. 65 коп., інфляційні нарахування в розмірі 247 274 грн. 42 коп., 3 % річних в сумі 83 319 грн. 21 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 11.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення –18.04.2011.

Суддя М.О. Москаленко