Рішення № 14953591, 18.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11 Справа № 5/28пд/2011

За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля», м. Первомайськ Луганської області

про розірвання договору та стягнення 1471781,12 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Долгопола М.Е., довіреність № 40-01 від 21.12.2011;

від відповідача - Сафонов Д.О., довіреність № 236/12 від 25.03.2011.

Суть спору: Регіональне відділення фонду державного майна України по Луганській області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про розірвання договору оренди державного майна від 17.12.2003 № 001688/09, укладеного між сторонами, а також стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованості по орендній платі у сумі 1 471 781,12 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №125/12 від 15.02.2011р. заборгованість по орендній платі у сумі 1 471 781,12 грн. визнав в повному обсязі, але заперечив проти доцільності розірвання договору оренди державного майна від 17.12.2003 № 001688/09, оскільки через наявність нових інвесторів планується збільшення обсягів виробництва та відновлення платоспроможності підприємства.

21.03.2011 року відповідач подав заяву б/н та дати про розстрочення суми заборгованості з орендної плати, у якій просить розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості по орендній платі на 5 років з погашенням заборгованості щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним рівними частинами згідно наданого графіку.

Ухвалою суду від 22.03.2011 на підставі клопотання відповідача в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України був продовжений строк розгляду даного спору на 15 днів до 17.04.2011р.

В судовому засіданні 22.03.2011 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 14.04.2011р. до 14 год. 00 хв.

Після оголошеної перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

При цьому, 14.04.2011 року позивачем подана заява №10-01-01773 від 13.04.2011, в якій користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, він відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору оренди державного майна від 17.12.2003 № 001688/09. В заяві позивач зазначив про те, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову.

Подана заява не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом.

В свою чергу відповідач, 14.04.2011 року подав заяву б/н та дати, якою уточнив прохання щодо розстрочки та просить розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості по орендній платі на 3 роки з погашенням заборгованості щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним рівними частинами згідно наданого графіку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд -

в с т а н о в и в:

17.12.2003 року між сторонами у справі було укладено договір оренди державного майна № 001688/09 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Шахта Марія Глибока»(далі - майно), що розташований за адресою: Луганська область, м. Первомайськ, вул. Жукова, 15.

Склад і вартість майна визначені згідно акту оцінки, затвердженого наказом регіонального відділення ФДМУ по Луганській області № 644 від 24.11.2003 протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.09.2003. Вартість цього майна становить 25566,667 тис. грн.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання –передачі від 17.12.2003 року, який підписаний обома сторонами без заперечень.

Відповідно до пункту 3.1 договору, у редакції договору № 4 від 25.09.2008 року про внесення змін до договору оренди державного майна № 001688/09 від 17.12.2003, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку –серпень 2008 року 329888,67 грн. в місяць без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

За умовами п. 3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Перераховувати орендну плату відповідач (орендар) зобов’язався своєчасно та в повному обсязі в Державний бюджет України щомісячно, не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним (п. п. 3.3, 5.3 договору).

За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки майно відноситься до державної власності, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 5 ст. 762 ЦК України та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Втім, відповідач, в порушення зазначених норм права та умов договору оренди, свої обов'язки щодо сплати орендних платежів виконував не належним чином, внаслідок чого за період з вересня по грудень 2010 року утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 1471781 грн. 12 коп., яка і заявлена до стягнення.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобов’язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов’язання (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором № 001688/09 від 17.12.2003 підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу по сплаті орендних платежів в сумі 1471781 грн. 12 коп.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди державного майна від 17.12.2003 № 001688/09, укладеного між сторонами у справі, то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від них.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від їх сплати.

21.03.2011 року відповідач подав заяву б/н та дати про розстрочення суми заборгованості з орендної плати, у якій, виходячи з заяви про уточнення розстрочки б/н та дати, яка подана 14.04.2011 року, просить розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості по орендній платі на 3 роки з погашенням заборгованості щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним рівними частинами згідно наданого графіку. В обґрунтування поданої заяви відповідач послався на тяжкий фінансовий стан, в зв’язку з чим, він не має можливості за один раз сплатити позивачу стягувану суму, надавши у підтвердження викладеного звіти про фінансові результати за 2010р., баланс підприємства станом на 31.12.2010р. та інше.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов’язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 2 роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.96).

З огляду на викладене та враховуючи, що фінансовий стан відповідача на даний час у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню рішення суду у даній справі, а надання розстрочки виконання судового рішення надасть можливість реального отримання грошових коштів частками з певним інтервалом у часі, суд дійшов висновку про можливість надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду.

Втім, розстрочка виконання рішення суду на строк, зазначений у заяві відповідача, є недоцільною, оскільки у випадку тривалого невиконання рішення господарського суду будуть порушені майнові інтереси позивача у справі.

За таких обставин, заява відповідача підлягає задоволенню частково шляхом надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі строком на двадцять чотири місяці із здійсненням платежів рівними частками починаючи з травня 2011р. у розмірі 61324 грн. 21 коп. (перший платіж –до 10.05.2011; кожний черговий платіж –до 10 числа кожного поточного місяця) та здійсненням двадцять четвертого платежу 10.04.2013р. у розмірі 61324 грн. 29 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля», м. Первомайськ Луганської області, вул. Жукова, 15, код ЄДРПОУ 32458462, на користь Державного бюджету України на р/р 31118092700054 ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24053509, заборгованість з орендної плати у сумі 1471781 грн. 12 коп., видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля», м. Первомайськ Луганської області, вул. Жукова, 15, код ЄДРПОУ 32458462:

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 14717 грн. 81 коп., видати наказ.

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

4. В частині розірвання договору оренди державного майна від 17.12.2003 №001688/09 провадження у справі припинити.

5. Розстрочити виконання даного рішення строком на двадцять чотири місяці із здійсненням платежів рівними частками починаючи з травня 2011р. у розмірі 61324 грн. 21 коп. (перший платіж –до 10.05.2011; кожний черговий платіж –до 10 числа кожного поточного місяця) та здійсненням двадцять четвертого платежу 10.04.2013р. у розмірі 61324 грн. 29 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2011р.

Суддя Т.В. Васильченко