Рішення № 14953396, 11.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 17/021-11

За позовом Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Експрес-Банк”

до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”

про стягнення 248794,44грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Колесніков О.С. (дов. № юр.-348 від 06.07.2010р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Дніпропетровська філія Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Експрес-Банк” (далі позивач) звернулася з позовом до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (далі відповідач) про стягнення 248794,44грн. заборгованості, з яких: 195929,06грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту, 2954,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків та 49910,45грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за генеральним договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2011р. порушено провадження у справі № 17/021-11, розгляд справи призначено на 28.03.2011р.

28.03.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшов уточнений розрахунок суми заборгованості (а.с. 34-40, т. 2), згідно якого останній зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 238249,84грн. заборгованості, з яких: 187845,96грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту, 2637,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків та 47765,95грн. пені, який прийнятий судом.

Ухвалою господарського суду Київської області розгляд справи відкладено на 11.04.2011р.

В судовому засіданні 11.04.2011р. представник позивача повністю підтримав позов з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання 28.03.2011р. та 11.04.2011р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2006р. між Акціонерним товариством „Українська пожежно-страхова компанія” (Страховик) та Дніпропетровською філією Акціонерного банку „Експрес-Банк” (Страхувальник), єдиним правонаступником якого, відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Експрес-Банк” (а.с. 4-29, т. 2) є Публічне акціонерне товариство „Акціонерний банк „Експрес-Банк” було укладено генеральний договір страхування споживчих кредитів № 40, згідно якого страховик зобовязався провести добровільне страхування ризику страхувальника від неповернення кредиту та при настанні страхового випадку виплатити страхувальнику страхове відшкодування в межах страхової суми за кожним кредитним договором, а страхувальник сплачувати страхові платежі у розмірах і терміни, передбачені в пунктах 1.6., 1.7. договору страхування.

Обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, повязані з ризиком виникнення збитків, внаслідок повного або часткового неповернення позичальником кредиту, нарахованих за користування кредитом на умовах страхувальника з урахуванням умов договору. Страховим випадком згідно генерального договору є: - непогашення (несплата) позичальником чергових (місячних) платежів за кредитним договором та відсотків за його користування протягом більше 2-х місяців підряд згідно графіку щомісячного погашення кредиту відповідно до умов кредитного договору; - неповне погашення позичальником кредиту та/або відсотків по ньому після закінчення строку дії кредитного договору. Після настання страхового випадку встановлюється період очікування на протязі одного календарного місяця впродовж якого страховиком приймаються заходи, спрямовані на погашення заборгованості позичальником. На підставі договору страховик бере на себе зобовязання при настанні страхового випадку виплатити страхувальнику страхове відшкодування в межах страхової суми за кожним кредитним договором. Всі розрахунки по договору проводяться в національній валюті України (п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.5. договору).

Згідно п.п. 1.7., 1.8. договору страховий платіж страхувальник сплачує один раз на місяць (до 8-го числа наступного місяця) шляхом перерахування коштів на рахунок страховика згідно реєстру виданих за звітний місяць (Додаток № 1), який підписується та завіряється печатками сторін. Після підписання кожний реєстр стає невідємною частиною договору. Страхова сума це грошова сума, яку страховик зобовязаний відшкодувати страхувальникові при настанні страхового випадку. При укладенні договору страхування страхова сума визнається сумою кредитних коштів за кредитним договором, яка залишилася непогашеною на момент настання страхового випадку, а також відсотків за користування кредитом (але не більше 10000грн.). Розрахунок проводиться на підставі конкретних кредитних угод. Страхова сума не може перевищувати фактичну суму заборгованості та відсотків по ньому.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.3.1., 2.3.4 договору страхувальник має право: вимагати від страховика сплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку; оскаржити відмову страховика у виплаті страхового відшкодування в судовому порядку.

Пунктами 2.4., 2.4.1., 2.4.2., 2.4.6., 2.4.7. договору сторонами погоджено, що страхувальник зобовязаний: в строк не пізніше 08 числа поточного місяця надавати страховикові для звірки і обліку належним чином, завірений страхувальником реєстр по кредитних договорах укладених у звітному періоді (з 1 числа по 30 (31) число попереднього місяця), що страхуються за договором; сплачувати страхові платежі у розмірах і терміни, передбачені в пунктах 1.6., 1.7. договору страхування; при настанні страхового випадку, на протязі 10 робочих днів (за винятком вихідних та святкових днів), офіційно повідомити страховика про затримку виконання зобовязань позичальником по конкретному кредитному договору (неповернення суми кредиту та/або несплата відсотків за користування кредитом протягом більше 2 календарних днів згідно графіку щомісячного погашення кредиту); після закінчення періоду очікування та невиконання позичальником умов кредитного договору протягом 10 робочих днів подати заяву до страховика про сплату страхового відшкодування.

Страховик зобовязаний: скласти страховий акт протягом 3-х робочих днів після отримання від страхувальника всіх необхідних документів згідно п. 3.1. та п. 3.4. договору; в повній мірі, і відповідно до визначених умов, провести виплату страхового відшкодування; при порушені терміну виплати страхового відшкодування сплачувати страхувальникові неустойку (пеню), розмір якої визначений п. 6.1. договору (п.п. 2.6., 2.6.2., 2.6.3., 2.6.4. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору після настання страхового випадку (несплати позичальником чергових платежів протягом 2 місяців підряд згідно графіку щомісячного погашення кредиту та/або нарахованих за цей період відсотків, повне або часткове непогашення кредиту після закінчення терміну дії кредитного договору), страхувальник зобовязаний негайно але в будь-якому разі не пізніше 10 днів (за винятком вихідних та святкових днів), про цей випадок направляє страховику письмове повідомлення. Після отримання повідомлення, страховик приймає заходи, які спрямовані на погашення заборгованості за кредитом та відсотками по ньому особисто позичальником на протязі періоду очікування. Після закінчення місячного періоду очікування та невиконання позичальником умов кредитного договору страхувальник на протязі 10 робочих днів подає письмову заяву про настання страхового випадку. Для виплати страхового відшкодування страхувальник додає до заяви наступні документи, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку: копію договору страхування кредитів; копію конкретного кредитного договору; копії листування між страхувальником та позичальником, яке має відношення до страхового випадку; виписку з позичкового рахунку та рахунку відсотків позичальника. Розмір страхового відшкодування це заборгованість позичальника по кредитній угоді, в розмірі суми кредиту та відсотків за користування кредитом на підставі умов конкретного договору, на дату виплати страхового відшкодування (у розмір страхового відшкодування не входить пеня, штрафні санкції та підвищені відсотки за прострочення). Після отримання заяви страхувальника про страховий випадок, страховик зобовязаний: а) зясувати обставини страхового випадку та впродовж 3-х робочих днів скласти та підписати страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розмір збитку; б) зробити розрахунок суми страхового відшкодування; виплатити страхувальнику страхове відшкодування в 3-х денний термін після складання страхового акту (за винятком вихідних та святкових днів).

Відповідно до п. 4.1. договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, коли: 1) страхувальником вчинений умисний злочин, що призвів до страхового випадку; 2) страхувальник повідомив страховику свідомо неправдиві відомості про обєкт страхування; 3) страхувальник не повідомив страховика в строки, визначені згідно договору страхування про настання страхового випадку без поважних на це причин, або створив страховикові перешкоди у визначені конкретних обставин, характеру та розміру збитків; 4) страхувальник не виконав своїх обовязків по договору страхування; 5) страхувальник отримав повне відшкодування збитків за договором страхування в особи, винної у їх заподіянні; 6) в інших випадках, передбачених договором страхування згідно з чинним законодавством.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що договір страхування кредитів набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до закінчення строку дії кредитних договорів, які внесені в реєстр виданих кредитів.

Як вбачається з погоджених сторонами реєстрів виданих кредитів за липень-серпень 2007 року (а.с. 29-39, т. 1), відповідач зобовязався виплатити позивачеві страхове відшкодування у разі настання страхових випадків (непогашення (несплата) позичальником чергових (місячних) платежів за кредитним договором та відсотків за його користування протягом більше 2-х місяців підряд згідно графіку щомісячного погашення кредиту відповідно до умов кредитного договору та/або неповне погашення позичальником кредиту та/або відсотків по ньому після закінчення строку дії кредитного договору), зокрема за наступними позичальниками: ОСОБА_1 за кредитним договором № 71192/11/к/КР від 31.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_2 за кредитним договором № 70669/11/к/КР від 07.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_3 за кредитним договором № 71168/11/к/КР від 30.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_4 за кредитним договором № 70254/11/к/КР від 06.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_5 за кредитним договором № 70254/11/к/КР/11 від 20.07.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_6 за кредитним договором № 70978/11/к/КР/11 від 21.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_7 за кредитним договором № 70764/11/к/КР/11 від 10.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_8 за кредитним договором № 70000/11/к/КР/11 від 09.07.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_9 за кредитним договором № 70524/11/к/КР/11 від 02.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_10 за кредитним договором № 70888/11/к/КР від 16.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_11 за кредитним договором № 70062/11/к/КР від 11.07.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_12 за кредитним договором № 70009/11/к/КР від 09.07.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_13 за кредитним договором № 70373/11/к/КР/11 від 25.07.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_14 за кредитним договором № 70446/11/к/КР від 27.07.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_15 за кредитним договором № 66773/11/к/КР від 18.07.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_21 за кредитним договором № 71084/11/ к/КР від 28.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_16 за кредитним договором № 70530/11/к/КР від 02.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_17 за кредитним договором № 70978/11/к/КР від 21.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_18 за кредитним договором № 70820/11/к/КР від 15.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_19 за кредитним договором № 71128/11/к/КР від 29.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_19 за кредитним договором № 71128/11/к/КР від 29.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.; ОСОБА_20 за кредитним договором № 71089/11/к/КР від 28.08.2007р. на суму кредиту 10000грн.

Позивач належним чином виконував свої зобовязання за генеральним договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р. щодо сплати щомісячних страхових платежів, що підтверджується відсутністю з боку відповідача претензії про порушення позивачем умов договору.

Суд встановив, що на момент судового розгляду справи, у позичальників перед позивачем виник наступний борг: ОСОБА_1 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_2 (9 583грн. заборгованості по кредиту та 417грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_3 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_5 (9030,07грн. заборгованості по кредиту та 969,93грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_6 (9166грн. заборгованості по кредиту та 834грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_7 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_8 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_9 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_10 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_11 (9 583грн. заборгованості по кредиту та 417грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_12 (9066,77грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_13 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_14 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_15 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_21 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_16 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_17 (8456,32грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_18 (7908,52грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_19 (5469,28грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_20 (10000грн. заборгованості по кредиту), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 111-194, т. 1, а.с. 32, т. 2) та довідкою про суми заборгованості станом на 18.03.2011р. (а.с. 33), підписаною керуючим та головним бухгалтером Дніпропетровської філії АБ „Експрес-Банк”, а також скріпленою печаткою філії. Відтак, суд дійшов висновку, що позичальниками ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20 не сплачувалися чергові платежі за користування кредитом протягом 2-х місяців підряд, внаслідок чого борг вказаних позичальників перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 187845,96грн. заборгованості по кредиту (10000грн. + 9583грн. + 10000грн. + 9030,07грн. + 9166грн. + 10000грн. + 10000грн. + 10000грн. + 10000грн. + 9583грн. + 9066,77грн. + 10000грн. + 10000грн. + 9583грн. + 10000грн. + 10000грн. + 8456,32грн. + 7908,52грн. + 5469,28грн. + 10000грн.) та 2637,93грн. заборгованості по відсотках (417грн. + 969,93грн. + 834грн. + 417грн.).

Позивач, на виконання п.п. 2.4.6., 3.1. договору, направив на адресу відповідача повідомлення про настання окремих страхових випадків (за позичальниками ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20, які не сплачували чергові платежі та відсотки за користування кредитом протягом 2-х місяців підряд) за договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р. (а.с. 40, 43, 46, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, т. 1), що підтверджується реєстрами поштових відправлень (а.с. 53-86, т. 2).

Крім того, позивач, на виконання п. 2.4.7 договору, звернувся до відповідача із заявами про настання страхових випадків за договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р. (а.с. 41, 44, 47, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, т. 1), що підтверджується реєстрами поштових відправлень (а.с. 42, 45, 48, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, т. 1).

Листом № 5387 від 30.12.2009р. (а.с. 102-104, т. 1) відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, у звязку з ненастанням, на думку відповідача, страхового випадку (неповне погашення позичальником кредиту та/або відсотків по ньому після закінчення строку дії кредитного договору), оскільки кредитні договори продовжують дію, а відтак не настав страховий випадок.

04.02.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом № 02-278 від 04.02.2010р. (а.с. 105-107, т. 1), згідно якого позивач повторно просив відповідача виплатити страхове відшкодування, який залишено відповідачем без відповіді та задоволення з тих же підстав.

15.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 02-2218 від 15.10.2010р. (а.с. 107-108, т. 1), згідно якої позивач просив відповідача виплатити страхове відшкодування.

Як вбачається з листа АТ „Українська пожежно-страхова компанія” № 7522 від 24.11.2010р. (а.с. 110, т. 1) відповідач, розглянувши претензію позивача № 02-2218 від 15.10.2010р., повторно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Водночас судом встановлено, що на момент судового розгляду справи відповідач не виплатив позивачеві страхове відшкодування по наступним страховим випадкам (за позичальниками: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20, що підтверджується банківською випискою (а.с. 32, т. 2).

Суд встановив, що як вбачається з уточненого розрахунку суми заборгованості (а.с. 34-40, т. 2) до моменту звернення позивача до суду (18.03.2011р.) позичальниками ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19 сплачено в сумі 8083,10грн. боргу по кредиту та 317грн. відсотків по кредиту.

Предметом позову є вимога про стягнення 195929,06грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту, 2954,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків та 49910,45грн. пені.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. 2. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. 3. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (ст. 991 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування” (далі Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; 3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика (ст. 20 Закону).

Частиною першою ст. 25 Закону передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику (ст. 26 Закону).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позичальниками: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20 порушено, встановлений п.п. 1.3., 3.1. генерального договору страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р., 2-х місячний строк погашення заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом; позичальниками частково погашено борг по кредиту, внаслідок чого у окремих позичальників перед позивачем виник наступний борг: ОСОБА_1 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_2 (9 583грн. заборгованості по кредиту та 417грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_3 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_5 (9030,07грн. заборгованості по кредиту та 969,93грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_6 (9166грн. заборгованості по кредиту та 834грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_7 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_8 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_9 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_10 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_11 (9 583грн. заборгованості по кредиту та 417грн. заборгованості по відсотках), ОСОБА_12 (9066,77грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_13 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_14 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_15 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_21 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_16 (10000грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_17 (8456,32грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_18 (7908,52грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_19 (5469,28грн. заборгованості по кредиту), ОСОБА_20 (10000грн. заборгованості по кредиту), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 111-194, т. 1, а.с. 32, т. 2) та довідкою про суми заборгованості станом на 18.03.2011р. (а.с. 33), підписаною керуючим та головним бухгалтером Дніпропетровської філії АБ „Експрес-Банк”, а також скріпленою печаткою філії; всього борг вказаних позичальників перед позивачем склав 187845,96грн. заборгованості по кредитам (10000грн. + 9583грн. + 10000грн. + 9030,07грн. + 9166грн. + 10000грн. + 10000грн. + 10000грн. + 10000грн. + 9583грн. + 9066,77грн. + 10000грн. + 10000грн. + 9583грн. + 10000грн. + 10000грн. + 8456,32грн. + 7908,52грн. + 5469,28грн. + 10000грн.) та 2954,93грн. заборгованості по відсотках (417грн. + 969,93грн. + 834грн. + 417грн.).

Крім того, суд встановив, що позивач, на виконання п.п. 2.4.6., 3.1. генерального договору страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р., направив на адресу відповідача повідомлення про настання окремих страхових випадків (за позичальниками ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20) за договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р. (а.с. 40, 43, 46, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, т. 1), що підтверджується реєстрами поштових відправлень (а.с. 53-86, т. 2); позивач, на виконання п. 2.4.7 генерального договору страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р., звернувся до відповідача із заявами про настання страхових випадків за договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р. (а.с. 41, 44, 47, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, т. 1), що підтверджується реєстрами поштових відправлень (а.с. 42, 45, 48, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, т. 1); відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, що підтверджується листами відповідача (а.с. 102-104, 110, т. 1); відповідач борг зі сплати 187845,96грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту та 2637,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків перед позивачем не сплатив, що підтверджується банківською випискою (а.с. 32, т. 2).

Суд встановив, що як вбачається з уточненого розрахунку суми заборгованості (а.с. 34-40, т. 2) до моменту звернення позивача до суду (18.03.2011р.) позичальниками ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19 сплачено в сумі 8083,10грн. боргу по кредиту та 317грн. відсотків по кредиту.

Посилання відповідача, які містяться у листах АТ „Українська пожежно-страхова компанія” (а.с. 102,-104, 110, т. 1), щодо того, що АТ „Українська пожежно-страхова компанія” відмовила позивачеві у виплаті страхового відшкодування у звязку з тим, що страховий випадок за генеральним договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р. не настав, оскільки кредитні договори продовжували діяти на момент звернення позивача до відповідача з виплатою страхового відшкодування, спростовується змістом п. 1.3. договору (страховим випадком згідно генерального договору є: - непогашення (несплата) позичальником чергових (місячних) платежів за кредитним договором та відсотків за його користування протягом більше 2-х місяців підряд згідно графіку щомісячного погашення кредиту відповідно до умов кредитного договору; - неповне погашення позичальником кредиту та/або відсотків по ньому після закінчення строку дії кредитного договору) та встановленням судом факту порушення позичальниками: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19., ОСОБА_20 двохмісячного строку для погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, тобто настанням, встановленої, в п.п. 1.3., 3.1. генерального договору страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р., однієї з альтернативних умов для настання страхового випадку (несплата позичальником чергових платежів протягом 2-х місяців підряд згідно щомісячного погашення кредиту та/або нарахованих за цей період відсотків).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 187845,96грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту та 2637,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 195929,06грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту, 2954,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків підлягають частковому задоволенню в розмірі 187845,96грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту та 2637,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків, а вимоги про стягнення з відповідача 8083,10грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту та 317грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків не підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за генеральним договором страхування споживчих кредитів № 40 від 22.02.2006р., позивачем за період з 13.08.2009р. пл. 08.12.2010р. нарахована пеня в сумі 47765,95грн.: 2330,27грн. за період з 12.09.2009р. по 08.12.2010р.; 2436,99грн. за період з 24.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2330,27грн. за період з 12.09.2009р. по 08.12.2010р.; 2498,77грн. за період з 13.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2369,59грн. за період з 05.09.2009р. по 08.12.2010р.; 2459,45грн. за період з 30.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2498,77грн. за період з 13.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2448,22грн. за період з 22.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2403,29грн. за період з 30.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2498,77грн. за період з 13.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2364,98грн. за період з 13.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2448,22грн. за період з 13.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2448,22грн. за період з 22.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2497,62грн. за період з 13.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2330,27грн. за період з 12.09.2009р. по 08.12.2010р.; 2448,22грн. за період з 22.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2369,59грн. за період з 05.09.2009р. по 08.12.2010р.; 2076,56грн. за період з 20.08.2009р. по 08.12.2010р.; 2177,63грн. за період з 12.09.2009р. по 08.12.2010р.; 2330,27грн. за період з 12.09.2009р. по 08.12.2010р.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 ЦК України).

Відповідно до п. 6.1. договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик сплачує в грошовій формі виключну пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від несплаченої страхової суми, а також у випадку затримки складання страхового акту.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 34-40, т. 2), суд обмежив період нарахування пені шістьмома місяцями від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 03.08.2009р. по 12.03.2010р. становить загалом 20538,73грн., зокрема: 1039,04грн. за період з 12.09.2009р. по 12.03.2010р.; 1039,04грн. за період з 24.08.2009р. по 24.02.2010р.; 1022,19грн. за період з 12.09.2009р. по 12.03.2010р.; 1039,04грн. за період з 13.08.2009р. по 13.02.2010р.; 1022,19грн. за період з 05.09.2009р. по 05.03.2010р.; 1039,04грн. за період з 30.08.2009р. по 02.03.2010р.; 1039,04грн. за період з 13.08.2009р. по 13.02.2010р.; 1039,04грн. за період з 22.08.2009р. по 22.02.2010р.; 1039,04грн. за період з 30.08.2009р. по 02.03.2010р.; 1039,04грн. за період з 13.08.2009р. по 13.02.2010р.; 1013,98грн. за період з 13.08.2009р. по 13.02.2010р.; 1039,04грн. за період з 22.08.2009р. по 22.02.2010р.; 1039,04грн. за період з 22.08.2009р. по 22.02.2010р.; 1039,04грн. за період з 13.08.2009р. по 13.02.2010р.; 1022,19грн. за період з 12.09.2009р. по 12.03.2010р.; 1039,04грн. за період з 22.08.2009р. по 22.02.2010р.; 1022,19грн. за період з 05.09.2009р. по 05.03.2010р.; 971,02грн. за період з 30.08.2009р. по 02.03.2010р.; 991,14грн. за період з 12.09.2009р. по 12.03.2010р.; 1022,19грн. за період з 12.09.2009р. по 12.03.2010р. Відтак, вимога про стягнення 47765,95грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 20538,73грн. пені.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 187845,96грн. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту, 2637,93грн. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків та 20538,73грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Як вбачається з уточненого розрахунку суми заборгованості (а.с. 34-40, т. 2), позивач в порядку ст. 22 ГПК України, відмовився від позовних вимог про стягнення з відповідача 2144,50грн. пені, нарахованої у звязку з несвоєчасною виплатою страхового відшкодування за позичальником ОСОБА_4

Господарський суд, розглянувши уточнений розрахунок суми заборгованості (а.с. 34-40, т. 2) та заслухавши пояснення представника позивача, прийняв відмову позивача від позовних вимог про стягнення з відповідача 2144,50грн. пені та на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження в цій частині позовних вимог.

Пунктом 3 частини 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” встановлено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Відтак, у випадку відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи або задоволення відповідачем позовних вимог після подання позову внесені з цієї справи судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) не повертаються.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (08500, Київська область, м. Фастів, площа Перемоги, буд. 1; код ЄДРПОУ 20602681) 2 144 (двох тисяч ста сорока чотирьох гривень) 50 коп. пені припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (08500, Київська область, м. Фастів, площа Перемоги, буд. 1; код ЄДРПОУ 20602681) на користь Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Експрес-Банк” (49070, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 17; код ЄДРПОУ 25724963) 187 845 (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот сорок пять гривень) 96 коп. страхового відшкодування по заборгованості з кредиту, 2 637 (дві тисячі шістсот тридцять сім гривень) 93 коп. страхового відшкодування по заборгованості з відсотків, 20 538 (двадцять тисяч пятсот тридцять вісім гривень) 73 коп. пені, 2110 (дві тисячі сто десять гривень) 23 коп. державного мита та 200 (двісті гривень) 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 15.04.2011р.