Рішення № 14953287, 11.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 17/027-11

За позовом Київської обласної філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

до Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації

про стягнення 4 829,80грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Кабанець Н.М. (дов. № 96 від 25.01.2010р.);

від відповідача Ковальчук Н.М. (дов. від 31.03.2011р.).

Обставини справи:

Київська обласна філія Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (далі - позивач) звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 4 829,80грн. заборгованості, з яких: 4 619,70грн. основного боргу, 49,44грн. пені, 141,39грн. інфляційних втрат та 19,27грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг електрозв’язку № 276 від 26.09.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2011р. порушено провадження у справі № 17/027-11, розгляд справи призначено на 01.04.2011р.

В судовому засіданні 01.04.2011р. оголошено перерву до 11.04.2011р.

11.04.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшов уточнений розрахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат (вх. № 4905 від 11.04.2011р.), який прийнятий судом.

В судовому засіданні 01.04.2011р. представник позивача підтримав позов повністю. Представник відповідача визнав позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2008р. між Київською обласною філією Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та Управлінням праці та соціального захисту населення Бориспільської РДА (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв’язку № 276, за умовами якого підприємство зв’язку зобов’язалося надати споживачу послуги телефонного зв’язку, а споживач – своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати. Розрахунок за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п. 7.1. договору).

Суд встановив, що за період з 20.06.2009р. по 20.01.2011р. позивачем надано відповідачу телекомунікаційні послуги за договором про надання послуг електрозв’язку № 276 від 26.09.2008р. на загальну суму 8 210,95грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання п. 4.5. договору виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 8 210,95грн. (а.с. 30-56).

Відповідач за отримані за період з 20.06.2009р. по 20.01.2011р. телекомунікаційні послуги розрахувався частково на суму 3 591,25грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 74-76), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 4 619,70грн. (8 210,95грн. –3 591,25грн.), що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звіряння розрахунків за телекомунікаційні послуги станом на 01.02.2011р. від 06.04.2011р. (а.с. 58) та поясненнями представника відповідача.

Предметом позову є вимога про стягнення 4 829,80грн. заборгованості, з яких: 4 619,70грн. основного боргу, 49,44грн. пені, 141,39грн. інфляційних втрат та 19,27грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що, на виконання п.п. 2.1., 2.1.2. договору про надання послуг електрозв’язку № 276 від 26.09.2008р., позивач за період з 20.06.2009р. по 20.01.2011р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 8 210,95грн.; на виконання, п. 4.5. договору про надання послуг електрозв’язку № 276 від 26.09.2008р., позивач виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 8 210,95грн. (а.с. 30-56); відповідач, в порушення п. 4.5. договору про надання послуг електрозв’язку № 276 від 26.09.2008р., розрахувався частково на суму 3 591,25грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 74-76), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 4 619,70грн. (8 210,95грн. –3 591,25грн.), що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звіряння розрахунків за телекомунікаційні послуги станом на 01.02.2011р. від 06.04.2011р. (а.с. 58) та поясненнями представника відповідача.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 619,70грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором про надання послуг електрозв’язку № 276 від 26.09.2008р., позивачем за період з 21.06.2010р. по 20.03.2011р. нарахована пеня в сумі 49,44грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.8. договору сторонами погоджено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи положення вищезазначених норм та здійснений судом перерахунок пені, суд встановив, що позивачем арифметично вірно здійснено нарахування пені. Відтак, вимога про стягнення 49,44грн. пені підлягає задоволенню в розмірі 49,44грн. пені.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором про надання послуг електрозв’язку № 276 від 26.09.2008р., позивачем за період з 21.09.2010р. по 20.03.2011р. також нараховано 141,39грн. інфляційних втрат та 19,27грн. 3 % річних за період з 21.06.2010р. по 20.03.2011р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на здійснений судом перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що позивачем арифметично вірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 141,39грн. інфляційних втрат та 19,27грн. 3 % річних підлягає задоволенню в розмірі 141,39грн. інфляційних втрат та 19,27грн. 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 4 619,70грн. основного боргу, 49,44грн. пені, 141,39грн. інфляційних втрат та 19,27грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації (08302, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 4; код ЄДРПОУ 03193778) на користь Київської обласної філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (02098, м. Київ, Дарницький р-н., просп. Павла Тичини, буд. 6; код ЄДРПОУ 01184901) 4 619 (чотири тисячі шістсот дев’ятнадцять гривень) 70 коп. основного боргу, 49 (сорок дев’ять гривень) 44 коп. пені, 141 (сто сорок одну гривню) 39 коп. інфляційних втрат, 19 (дев’ятнадцять гривень) 27 коп. 3 % річних, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 12.04.2011р.