Рішення № 14953042, 22.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 14/243-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Шевцова Ю. В. (довіреність № 92 від 10.01.2011 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства „Тасман” Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2005”, м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, смт Згурівка, Вишгородський район

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство „Тасман” Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2005” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 177 500, 00 грн. заборгованості, 67500, 00 грн. штрафу, 38957, 36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 24 592, 36 грн. інфляційних збитків, 8 695, 48 грн. 3 % річних шляхом звернення стягнення на устаткування для сушіння зернових культур (зернова сушка) SUKUP TE2022E з комплектом зернових сит, що належать на праві власності відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2010 р. порушено провадження у справі № 14/243-10 за позовом Тасман” Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2005” до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 12.01.2011 р.

12.01.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.01.2011 р.

26.01.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.02.2011 р.

09.02.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.02.2011 р.

16.02.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 14.02.2011 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 177 500, 00 грн. заборгованості, 67500, 00 грн. штрафу, 38957, 36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 24 592, 36 грн. інфляційних збитків, 8 695, 48 грн. 3 % річних.

Заява б/н від 14.02.2011 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

22.02.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 42/2009/АС, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець забовязується прийняти та сплатити продукцію, іменовану у подальшому товар у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та додатками до нього, які є невідємною частиною договору, які іменуються специфікаціями.

Згідно п. 2.1. договору кількість, асортимент та ціна товару на кожну окрему партію зазначається у відповідній специфікації. Специфікація складається у письмовій формі, підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін і є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору ціни на товар встановлюється у специфікаціях, які є невідємною частиною договору. Якщо сторони протягом терміну дії договору додатково передбачать строки поставки товару на наступні періоди, то разом із тим будуть встановлені ціни.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що при здійсненні розрахунків по договору, покупець сплачує попередньо 100 % від загальної вартості товару на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку, якщо інше не передбачено у специфікаціях.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що покупець одержує товар після підписання з постачальником цього договору в термін, зазначений у специфікаціях. Право власності на товар переходить до покупця відповідно до умов поставки, що зазначені у специфікаціях.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання покупцем своїх зобовязань за цим договором.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано специфікацію на товар, що постачається Підприємством „Тасман” ТОВ „Маріс-2005” на адресу СПД ОСОБА_3 додаток № 1 до договору, згідно п. 1 якого продавець зобовязується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити аміачну селітру ДСТУ 2-85 у кількості 150, 00 тонн загальною вартістю 337500, 00 грн.

Згідно п. 5 додатку № 1 від 24.02.2009 р. до договору поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р. оплата товару здійснюється на нижченаведених умовах:

- 100 % оплата партії товару наданого покупцю продавцем в термін до 01.07.2009 р. включно.

У випадку не дотримання терміну оплати за товар покупець сплачує на рахунок продавця штраф у розмірі 20 % від фактичної суми заборгованості. Сплата штрафу не звільняє покупця від виконання основних зобовязань по даному договору.

На виконання умов договору позивачем у березні 2009 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 337 500, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 040309/002 від 04.03.2009 р. на суму 337 500, 00 грн., наявною у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 160 000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 177 500, 00 грн., що підтверджується договором поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р., видатковою накладною № 040309/002 від 04.03.2009 р. на суму 337 500, 00 грн., відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 177 500, 00 грн. за договором поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р., за прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару всього у розмірі 67500, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5. додатку № 1 від 24.02.2009 р. до договору поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р. передбачено, що оплата товару здійснюється на нижченаведених умовах:

- 100 % оплата партії товару наданого покупцю продавцем в термін до 01.07.2009 р. включно.

У випадку не дотримання терміну оплати за товар покупець сплачує на рахунок продавця штраф у розмірі 20 % від фактичної суми заборгованості. Сплата штрафу не звільняє покупця від виконання основних зобовязань по даному договору.

Розрахунок штрафу від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу за договором у розмірі 67500, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 02.07.2009 р. по 22.11.2010 р. у розмірі 38957, 36 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 536 цього ж кодексу передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Оскільки, позивачем та відповідачем при укладенні договору поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р. проценти за користування чужими грошовими коштами не узгоджувались, не передбачались та не встановлювались, то безпідставним є їх нарахування позивачем за прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 02.07.2009 р. по 22.11.2010 р. всього на загальну суму 24 592, 36 грн. та 8 695, 48 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

02.07.2009 - 09.08.20093375000.999-337.50337162.50

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

10.08.2009 - 01.10.20093175001.0061905.00319405.00

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

02.10.2009 - 05.10.20092875001.0092587.50290087.50

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

06.10.2009 - 15.10.20092575001.0092317.50259817.50

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

16.10.2009 - 20.10.20092325001.0000.00232500.00

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

21.10.2009 - 08.11.20092025001.0000.00202500.00

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

09.11.2009 - 31.10.20101775001.10117927.50195427.50

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості за договором поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р. у вищевказані періоди становить 24 400, 00 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 24 400, 00 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

33750002.07.2009 - 09.08.2009393 %1081.85

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

31750010.08.2009 - 01.10.2009533 %1383.08

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

28750002.10.2009 - 05.10.200943 %94.52

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

25750006.10.2009 - 15.10.2009103 %211.64

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

23250016.10.2009 - 20.10.200953 %95.55

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

20250021.10.2009 - 08.11.2009193 %316.23

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

17750009.11.2009 - 22.11.20103793 %5529.25

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми заборгованості за договором поставки № 42/2009/АС від 24.02.2009 р. у вищевказані періоди становить 8 712, 12 грн.

Оскільки, розмір 3 % річних від суми заборгованості, на які претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 8 695, 48 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах суми позову та в межах судових витрат.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У звязку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов до висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства „Тасман” Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2005” (ідентифікаційний код 31725274) 177 500 (сто сямдесят сім тисяч пятсот) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості, 67500 (шістдесят сім тисяч пятсот) грн. 00 (нуль) коп. штрафу, 24 400 (двадцять чотири тисячі чотириста) грн. 00 (нуль) коп. інфляційних збитків, 8 695 (вісім тисяч шістсот девяносто пять) грн. 48 (сорок вісім) коп. 3 % річних та судові витрати 2 780 (дві тисячі сімсот вісімдесят) грн. 95 (девяносто пять) коп. державного мита і 207 (двісті сім) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Відмовити в задоволенні заяви Підприємства „Тасман” Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2005” про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 07/12-01 від 07.12.2010 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

11 квітня 2011 р.