Рішення № 14952640, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/7614.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд»

до Приватного підприємства Архітектурна майстерня «Г.Хорхот»

про розірвання договору та повернення коштів 340576, 00 грн

Суддя Курдельчук І.Д

Представники сторін:

від позивача: Желєзний В.В. - директор, Зюбін Л.Д. - дов. № 12 від 26.01.2011 р., Шульган Д.Ю. - дов. № б/н від 22.11.2010 р., Легейда Г.А. - дов. № 62 від 14.04.2011 р.,

від відповідача: Хорхот Г.О. директор, Чапенко І.Л. - дов. № 8 від б/д, Журавель В.І. - дов. № 7 від б/д, Крупчан В.Д. - дов. №5 від 17.03.2010 р.,

в судовому засіданні 14.04.11, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КийБуд»(Позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства Архітектурна майстерня «Г.Хорхот»(Відповідач) про розірвання договору №9-04-РД від 10 жовтня 2007 року та повернення коштів 340576.00 грн. Позов мотивований тим, що Відповідач за договором №9-04-РД від 10 жовтня 2007р. на виконання проектно-вишукувальних робіт житлового будинку, тривалий час не виконує договірні зобовязання щодо здійснення повного обсягу робіт та передачі Позивачу розробленої проектно-кошторисної документації.

Позовні вимоги мотивовано тим, відповідач не виконав і не надав Проектно-кошторисну документацію на будівництво житлового будинку на бульварі І. Лепсе 7-9 у Соломянському районі м. Києва. Стадія “Робоча документація” в обсязі архітектурно-будівельної частини та генерального плану, у звязку з чим позивач просить розірвати договір та повернути сплачений аванс.

15.02.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 13/76, розгляд справи призначено на 23.02.10 року.

В судове засідання призначене на 23.02.10р. зявились представники Позивача, проте вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконали частково. Представник Відповідача в судове засідання не зявився, проте направив до Господарського суду міста Києва телеграму, у якій просив відкласти розгляд справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи був відкладений на 17.03.10р.

17.03.10р. в судове засідання зявилися представники сторін, надавши суду документи та пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Через канцелярію суду і в судовому засіданні 14.04.10р. сторони надали додаткові документи. В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, Відповідач заперечив проти позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи був відкладений на 12.05.10р.

В судове засідання, призначене на 12.05.10р., зявилися представники Позивача та Відповідача, однак Відповідачем вимоги попередніх ухвал Господарського суду міста Києва не були виконані. Сторонами було подане клопотання про продовження строку вирішення спору. Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи був відкладений на 19.05.10р.

19.05.10р. зявилися представники сторін. Представник Відповідача надав пояснення по справі. Суд оголосив перерву до 20.05.10р.

В судове засідання 20.05.10р. зявилися представники Позивача та Відповідача, однак Відповідачем вимоги попередніх ухвал Господарського суду міста Києва не були виконані. Сторонами було заявлено письмове клопотання про продовження терміну розгляду справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи був відкладений на 01.06.10р.

01.06.10р. зявилися представники сторін. Через канцелярію господарського суду від Позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли пояснення по справі. Суд оголосив перерву до 10.06.10р.

10.06.10р. Суд оголосив перерву до 15.06.10р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.10 року провадження у справі №13/76 зупинилося у звязку з призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизи.

21.03.2011 року до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №5569/10-15 від 01.03.2011 року по справі №13/76.

У висновку КНДІСЕ №5569/10-15 від 01.03.2011 зазначено, що виготовлення Проектно-кошторисної документації на будівництво житлового будинку на бульварі І. Лепсе 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, Стадія «Робоча документація»в обсязі архітектурно-будівельної частини та генерального плану лише на основі документів стадії «Проект», без надання замовником затвердженого у встановленому порядку завдання на проектування та всіх інших вихідних даних, необхідних виконавцю для виконання робіт з урахуванням ДБН та досліджених матеріалів справи є можливою так як, стадія «Проект»є погодженою у встановленому порядку, що підтверджується додатково наданими документами, а саме позитивним висновком комплексної державної експертизи проекту будівництва житлового будинку на бульварі Івана Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, від 17 липня 2007 року та розпорядженням № 1374 Солом'янської районної державної адміністрації від 18.07.2007 року.

Ухвалою суду від 28.03.2011 року провадження у справі №13/76 було поновлено та призначено на 06.04.11р.

06.04.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Заперечуючи проти позову відповідача зазначав, що повернення сплаченого авансу можливе лише у випадку невиконання умов договору з вини відповідача. Відповідно до п. 4.1 договору замовник мав надати виконавцю затверджені у встановленому порядку завдання на проектування та всі інші вихідні данні, необхідні виконавцю для виконання робіт. Однак Позивач не надав зазначені документи, посилаючись на можливість виготовлення документів на стадії “Робоча документація” на основі документів на стадії “Проект”.

Крім того, відповідач зазначив, що частина наданих ним 22.02.11 на виконання вимоги від 23.11.10 експерта документів не врахована.

У звязку з необхідністю встановлення обставин проведення експертизи в судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.11 викликано судового експерта ОСОБА_1 з метою надання пояснень по суті проведеної ним експертизи у справі № 13/76.

В судове засідання 14.04.11 викликаний судовий експерт ОСОБА_1 не зявився поважних причин неявки суду не повідомив, проте надіслав додатково подані відповідачем документи, зазначивши, що вони враховані при складанні висновку.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2005 року Приватне підприємство Архітектурна майстерня «Г.Хорхот»(Відповідач/Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «КийБуд»(Позивач/Замовник) уклали Договір №9-04-П на розробку проектно-кошторисної документації на будівництво багатоповерхового житлового будинку по вулиці І.Лепсе, 7-9 у Соломянському районі м. Києва, стадія «Проект».

10 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КийБуд»(Позивач/Замовник) та Приватним підприємством Архітектурна майстерня «Г.Хорхот»(Відповідач/Виконавець) було укладено договір №9-04-РД (Договір) на виконання проектно-вишукувальних робіт житлового будинку на бульварі І.Лепсе, 7-9 у Соломянському районі м. Києва.

Відповідно до п.1.1. Договору, Відповідач взяв на себе зобовязання здійснити за завданням Позивача розробку проектно-кошторисної документації на будівництво житлового будинку на бульварі І.Лепсе, 7-9 у Соломянському районі м. Києва, стадія «Робоча документація»в обсязі архітектурно-будівельної частини та генерального плану, а Позивач зобовязався прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.2.2 Договору, договірна ціна робіт складає 452200.00грн.

Згідно з п.3.1.1. Договору, Замовник (Позивач) зобовязався здійснити авансовий платіж на підставі рахунка, який надав Виконавець (Відповідач), у сумі 163660.00грн., що становить 36.1919% від загальної вартості робіт. Позивачем було перераховано грошові кошти Відповідачу 340000.00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №№1762, 2303, 2226, 86, 104.

На виконання умов Договору, Відповідач частково виконав роботи, відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №1/9-04 від 15.01.09р. Вартість яких складала 100000.00грн. Відтоді, жодних виконаних робіт Відповідачем в рамках Договору №9-04-РД не було здано, будь-якого іншого Акту здачі-приймання виконаних робіт сторонами не погоджено та не підписано.

Статтею 901 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України, визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозиції про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що договір №9-04-РД від 10 жовтня 2007р. містить умови щодо права сторін по ньому розірвати укладений договір, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

Оцінка порушення договору, як істотного, має здійснюватися відповідно до критерію, що визначений ч.2.ст.651 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, оціночне поняття істотності порушення договору розкривається оціночним поняттям «значної міри»позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.9.3. Договору, у випадку, якщо Виконавець протягом пяти робочих днів з дати підписання договору та одержання авансу не приступить до виконання робіт, чи буде виконувати роботи так повільно, що стане очевидно, що роботи не будуть виконані в термін. Замовник має право відмовитися від даного договору, направивши Виконавцю письмове повідомлення.

Позивач 29 вересня 2009 року надсилав Відповідачу вимогу про належне виконання договірних зобовязань.

27 листопада 2009 року Позивач знову звернувся до Відповідача з вимогою протягом семи календарних днів з дня отримання цієї вимоги закінчити виконання повного обсягу робіт та здійснити передачу проектно-кошторисної документації, відповідно до вимог договору.

Як стверджує Позивач, Відповідач на ці пропозиції належно не відреагував, умови Договору №9-04-РД не виконав.

28 жовтня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією про повернення коштів на загальну суму 240000.00грн. в рамках договору №9-04-РД.

07 грудня 2009 року на адресу Відповідача, Позивач надіслав повідомлення-вимогу про відмову від договору та повернення грошових коштів, однак і ця вимога була залишена Відповідачем без належної уваги, оскільки роботи не були виконані і передані Позивачу згідно з актом виконаних робіт та відповідно до умов договору.

Як встановлено судом, після 15 січня 2009 року Відповідач не передавав Позивачу по Акту жодних виконаних робіт, що є тривалим проміжком у часі і безпідставним невиконанням робіт по суті без вагомих та належних на те причин.

Як наслідок, Відповідач істотно порушив договірні умови та значною мірою позбавив Позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Належних доказів правомірного припинення робіт за договором Відповідач суду не надав.

Проте, Відповідач не погоджується з позовними вимогами та посилається на відсутність його вини на порушення зобовязання, яке було передбачено умовами договору. У запереченнях проти позову Відповідач зазначає, що 15.01.09р. ним була здана Позивачу частина виконаних робіт по Акту №1-9/04. До липня 2009 року роботи по Договору були припинені. 09 липня 2009 року Відповідач передав Позивачу доповідну записку, в якій були зазначені вимоги Відповідача щодо поновлення ним робіт, однак, Позивач ці вимоги не виконав, що унеможливлювало подальші роботи Відповідача.

Суд вважає, що вимоги Відповідача, викладені в листі від 09 липня 2009 року не ґрунтуються на вимогах законодавства і умовах договору. Цьому підтвердженням є Висновок судової будівельно-технічної експертизи №5569/10-15 від 01 березня 2011 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Так, у висновку КНДІСЕ №5569/10-15 від 01.03.2011 зазначено, що виготовлення Проектно-кошторисної документації на будівництво житлового будинку на бульварі І. Лепсе 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, Стадія «Робоча документація»в обсязі архітектурно-будівельної частини та генерального плану лише на основі документів стадії «Проект», без надання замовником затвердженого у встановленому порядку завдання на проектування та всіх інших вихідних даних, необхідних виконавцю для виконання робіт з урахуванням ДБН та досліджених матеріалів справи є можливою так як, стадія «Проект»є погодженою у встановленому порядку, що підтверджується додатково наданими документами, а саме позитивним висновком комплексної державної експертизи проекту будівництва житлового будинку на бульварі Івана Лепсе, 7-9 у Солом'янському районі м. Києва, від 17 липня 2007 року та розпорядженням № 1374 Солом'янської районної державної адміністрації від 18.07.2007 року.

Враховуючи те, що право Позивача на розірвання договору передбачено п.9.1. і 9.3. Договору, статтею 907 Цивільного кодексу України; доказів надання Відповідачем послуг в повному обсязі по Договору не надано, суд приходить до висновку, що Відповідачем порушені договірні зобовязання, а тому вимога Позивача про розірвання Договору є правомірною та обґрунтованою.

Зважаючи на розірвання судом договору, підстава, за якою Відповідачем були отримані грошові кошти, відпала, виходячи з чого у Відповідача виник обовязок повернути одержані грошові кошти.

Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Заявлена вимога щодо визнання недійсним акту №1/9-04 приймання виконаних підрядних робіт обґрунтована позивачем тим, що він так і не отримав ту документацію на розраховував.

Як встановлено господарським судом і підтверджено сторонами документ, який мав бути переданий за спірним актом, належним чином не виконаний і знаходиться у відповідача. Такий оригінал представлявся господарському суд як доказ, проте у звязку із заявою відповідача про його авторські права на нього, копії виготовлені не були і оригінал до справи не долучений.

Отже, первинні документи на доказ дійсності складання акту №1/9-04 приймання виконаних підрядних робіт суду не надані, що виключає підстави вважати такий акт належним доказом виконання зобовязань за договором.

Проте, передбачена вказаною нормою матеріального права можливість визнання судом недійсним акту, не свідчить про наявність права на звернення до господарського суду з окремим позовом про визнання його недійсним.

Так, господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Із змісту статті 12 ГПК України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пп.2,3 ч.1 ст.12 ГПК України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Отже, встановлення такого факту, як недійсність акту приймання-передачі підрядних робіт, може бути господарським судом здійснено у спорі, пов'язаним з виконанням договору підряду.

Отже, заявлена вимога щодо визнання недійсним акту №1/9-04 приймання виконаних підрядних робіт, не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки за своїми ознаками не відноситься до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів. Акт приймання-передачі будівельних робіт є лише документом, який підтверджує виконання договору підряду. Проте факт виконання визначених у цьому акті підрядних робіт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

Таким чином, акт №1/9-04 приймання виконаних підрядних робіт складений 15.01.09. може бути використаний у даній справі лише в якості доказу виконання або не виконання зобов'язання за договором підряду, і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

Позовні вимоги про скасування акту №1/9-04 здачі-прийняття виконаних робіт складеного 15.01.2009р. не можуть бути предметом розгляду господарським судом, а відтак провадження у спарві в цій частині підлягає припиненню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення 340 000 (триста сорок тисяч) грн. 00 коп. є правомірною та обґрунтованою.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договору №9-04-РД від 10 жовтня 2007 року та стягнення коштів 340 000 (триста сорок тисяч) грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 42, 43, 47, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту №1/9-04 здачі-прийняття виконаних робіт складеного 15.01.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю «КийБуд»(03061, м.Київ, бульвар Лепсе, 7в, п. 94, код ЄДРПОУ 23509976) та Приватним підприємством архітектурна майстерня «Г.Хорхот»(01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 21499848).

2. Позов задовольнити.

3. Розірвати договір №9-04-РД на виконання проектно-вишукувальних робіт житлового будинку на бульварі І.Лепсе 7-9 у Соломянському районі м. Києва укладений 10 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КийБуд»(03061, м.Київ, бульвар Лепсе, 7в, п. 94, код ЄДРПОУ 23509976) та Приватним підприємством архітектурна майстерня «Г.Хорхот»(01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 21499848).

4. Стягнути з Приватного підприємства архітектурна майстерня «Г.Хорхот»(01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 21499848) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд»(03061, м.Київ, бульвар Лепсе, 7в, п. 94, код ЄДРПОУ 23509976) 340 000 (триста сорок тисяч) грн. 00 коп.; а також 3 485 (три тисячі чотириста вісімдесят пять)грн.00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Курдельчук І.Д.

дата складення 18.04.11