Рішення № 14951983, 11.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р.

Справа № №5004/355/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк

до відповідача: колективного підприємства "Промбуд-6", м. Луцьк

про стягнення 827755 грн. 36 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сидун О.С. – юрисконсульт (дов. №5232-19 від 14.12.2010р.)

від відповідача: не з’явились

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з колективного підприємства "Промбуд-6" 783532,33 грн., в тому числі 490785,58 грн. непогашеного кредиту, 129447,90 грн. несплачених процентів, 16063,18 грн. пені та 147235,67 грн. штрафу за кредитним договором №0807/08-612-2 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 08.07.2008р.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2010р. провадження у справі №03/92-50 за позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до колективного підприємства "Промбуд-6" про стягнення 783532,33 грн. (суддя Сініцина Л.М.) було зупинено до набрання законної сили рішенням Луцького міськрайонного суду у справі №2-9464/10.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2010р., залишеною без змін згідно постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2011р., ухвалу господарського суду Волинської області від 01.11.2010р. у справі №03/92-50 було скасовано, а матеріали зазначеної справи передано в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2011р. матеріали справи було прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в судовому засіданні, зобов’язано сторін представити суду ряд документів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення спору по суті, а також визнано обов'язковою явку в судове засідання повноважних представників сторін. У зв’язку з невиконанням відповідачем вимог суду (неподання витребуваних документів та ненаправлення в судове засідання повноважного представника) ухвалою суду від 14.03.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 14.03.2011 р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, подав клопотання №919-19 від 14.03.2011р. про уточнення позовних вимог (а.с. 91) в якому просив стягнути з ПП "Промбуд-6" 827755,36 грн., в тому числі 490785,58 грн. заборгованості по кредитному договору №0807/08-612-2 від 08.07.2008р., 178123,07 грн. збільшеної суми неоплачених процентів по кредиту за період з травня 2009р. по лютий 2010р., 11611,04 грн. зменшеної суми пені за прострочення повернення відсотків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 147235,67 грн. штрафу в розмірі 30% від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Зазначене клопотання позивача у відповідності до ухвали суду від 15.03.2011р. було прийнято до уваги та задоволено, у зв’язку з чим спір господарським судом в даному випадку розглядається виходячи з нової ціни позову.

В судовому засіданні 28.03.2011р. представник позивача пред’явлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об’ємі з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поклавши при цьому на відповідача обов’язок відшкодування ПАТ "Західінкомбанк" понесених останнім у зв’язку з поданням позову до суду витрат.

За клопотанням представника КП "Промбуд-6", що пов’язувалось із необхідністю витребування від позивача додаткових документів, ухвалою суду від 28.03.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача пред’явлений до відповідача позов підтримав в розмірі уточнених згідно заяви від 14.03.2011р. №919-19 позовних вимог, просить суд задовольнити останні на загальну суму 827755,36 грн., а також покласти на відповідача обов’язок відшкодування ПАТ "Західінкомбанк" понесених товариством у зв’язку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

В письмових поясненнях від 08.04.2011р., підписаних представником КП "Промбуд-6" Овчаровим А.В. останнім засвідчується, що позивач безпідставно, необґрунтовано та передчасно вважає, що між ПАТ "Західінкомбанк" та КП "Промбуд-6" було укладено кредитний договір №0807/08-612-2 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 08.07.2008р., таке твердження не відповідає матеріалам справи. Відповідно до п. 3.2.11 кредитного договору сторонами було погоджено, що позичальник надає письмове доручення (розпорядження) на самостійне закриття дебетового сальдо на рахунок. Письмове доручення (розпорядження) позичальника на списання коштів є невід’ємною частиною даного договору. Доручення діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань згідно даного договору і не може бути відкликане позичальником. Без надання такого доручення даний договір вважається недійсним.

Враховуючи ту обставину, що у відповідності до п. 3.2.10 кредитного договору КП "Промбуд-6" не видавало банку доручення (розпорядження) на списання коштів, представник відповідача у поясненні засвідчує, що кредитний договір №0807/08-612-2 про надання короткострокового кредиту (овердрафту) від 08.07.2008р. є недійсним. Одночасно з цим представником сторони засвідчується на здійснення позивачем хибних розрахунків штрафних санкцій (пені).

Окрім зазначених пояснень відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 28.03.2011р. про відкладення розгляду справи не було представлено витребуваних судом документів, компетентного представника в судове засідання КП "Промбуд-6" не направило.

08 квітня 2011 року в канцелярію господарського суду було здано клопотання за підписом представника КП "Промбуд-6" Овчарова А.В. в котрому останній у зв’язку з негайним відрядженням для участі в судовому засіданні в Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області, що унеможливлює його участь в судовому засіданні господарського суду Волинської області 11.04.2011р. в якості представника відповідача, просить суд відкласти розгляд справи.

Представник позивача в судовому засіданні з приводу клопотання представника відповідача заперечив (заява від 11.04.2011р. а.с. 147), просить суд розглянути справу по суті за наявними у ній матеріалами, а вищезазначені дії представника сторони розцінює як затягування судового розгляду справи.

Клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи судом відхилене як необґрунтоване. Положення ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Дії відповідача щодо подання необґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами та свідомим затягуванням розгляду справи, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Західінкомбанк", правонаступником прав та обов’язків котрого на даний час виступає публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", м. Луцьк та колективним підприємством "Промбуд-6", м. Луцьк було укладено кредитний договір про надання короткострокового кредиту (овердрафту) №0807/08-612-2, у відповідності до умов котрого банком було взято на себе зобов’язання щодо видачі позичальнику кредиту (овердрафту) понад його залишок на поточному рахунку в межах ліміту 500 000,00 грн. зі сплатою 20 відсотків річних та терміном користування до 07.07.2009р., або ж до першої письмової вимоги кредитної установи (п.п .1.1-1.4 договору, а.с. 10-11).

При зверненні до суду з відповідним позовом позивачем до матеріалів позовної заяви було долучено посвідчену ПАТ "Західінкомбанк" ксерокопію договору №0807/08-612-2 (а.с. 10-11), а в процесі судового розгляду справи до матеріалів останньої долучено нотаріально посвідчену копію цієї угоди (а.с. 103-104).

На виконання умов зазначеного договору позивачем було надано колективному підприємству "Промбуд-6" кредит на умовах овердрафту в сумі 500000 грн., що підтверджується реєстрами розрахункових документів для списання коштів з рахунку клієнта (а.с. 31-44), а також банківськими виписками про рух коштів (а.с. 120-146).

Згідно п. 3.2.3 договору від 08.07.2008р. проценти за користування овердрафтом сплачуються щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, виходячи з розрахунку 20% річних.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений між ТзОВ КБ "Західінкомбанк" (правонаступником котрого виступає ПАТ "Західінкомбанк") та КП "Промбуд-6" договір про надання короткострокового кредиту (овердрафту) №0807/08-612-2 від 08.07.2008 р. за своєю правовою природою виступає кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України ).

Кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 1056№ Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Судом встановлено, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання короткострокового кредиту (овердрафту) №0807/08-612-2 від 08.07.2008р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, колективним підприємством "Промбуд-6" взяті на себе згідно договору від 08.07.2008р. зобов’язання в частині повернення кредиту та сплаті відсотків (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) виконано не було, у зв’язку з чим останнє заборгувало кредитній установі 490785,58 грн. по оплаті кредиту, а також суму по сплаті відсотків по кредиту.

Враховуючи невиконання КП "Промбуд-6" взятих на себе зобов’язань в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування останніми в термін до 07 липня 2009 року, 09.07.2009р. у встановленому законодавством та визначеному укладеною між сторонами угодою порядку позивачем на адресу КП "Промбуд-6" було направлено претензію за №4040-к (а.с. 9) з вимогою проведення останнім належних розрахунків по погашенню кредитної заборгованості 490785,58 грн. та сплаті відсотків в розмірі 20% річних за користування кредитом. Доказом направлення зазначеної вимоги відповідачу виступає долучений до матеріалів справи (а.с. 9 на звороті) фіскальний чек відділення зв’язку від 09.07.2009р. №7657.

Зазначену вимогу у визначений законодавством строк було залишено КП "Промбуд-6" без відповіді та належного реагування, що й виступило підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання його умов відповідачу кредитних коштів, отримання їх колективним підприємством "Промбуд-6" та не проведення при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості по сплаті кредиту в сумі 490785,58 грн. та 178123,07 грн. по сплаті нарахованих за період з травня 2009 року по березень 2011 року відсотків за користування кредитними коштами (відсоткова ставка 20% річних), а всього 668908,65 грн.

Сума заборгованості по непогашеному кредиту та несплачених відсотках за користування останнім в загальному розмірі 668908,65 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, нарахування відповідної суми відсотків, їх розмір та підставність перевірені судом. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів чи сплату відсотків за користування коштами.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

В даному випадку сторони у п. 3.2.17 договору №0807/08-612-2 від 08.07.2008р. визначили, що у разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 30 процентів від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень. Договір №0807/08-612-2 від 08.07.2008р. недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 3.2.17, не визнавався. Відповідач зобов’язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобов’язанням.

Враховуючи викладені положення договору позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми кредитної заборгованості було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30% від простроченої суми, що становить 147235,67 грн.

Судом встановлено, що штраф в розмірі 147235,67 грн., що становить 30% від загальної простроченої суми заборгованості 490785,58 грн., нарахований у відповідності до фактичних обставин справи, положень чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, а відтак підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В даному випадку підписаним між сторонами договором №0807/08-612-2 від 08.07.2008р. (п.3.2.4) було визначено, що за порушення строків повернення та сплати грошових сум позичальник зобов’язується сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на період нарахування пені, від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки платежів. У відповідності до первинних розрахунків (а.с. 13) позивачем згідно п.3.2.4 договору від 08.07.2008р. при зверненні до суду було нараховано відповідачу 16063,18 грн. пені за період з 01.06.2009р. по 31.08.2010р. У відповідності до представлених господарському суду та прийнятих останнім згідно ухвали від 14.03.2011р. уточнених розрахунків (клопотання №919-19 від 14.03.2011р. з розрахунком – а.с. 91, 92) позивачем за період прострочки платежів з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. було нараховано відповідачу 11611,04 грн. пені за прострочку здійснення належних розрахунків по сплаті нарахованих у ці періоди згідно умов договору відсотків (відсоткова ставка 20%) за користування кредитними коштами, в тому числі:

- із простроченої суми відсотків по кредиту 129447,90 грн. з травня 2009 року по серпень 2010 року 9949,76 грн. пені за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р.;

- із простроченої суми відсотків по кредиту 8067,71 грн. вересня місяця 2010 року 620,11 грн. пені за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р.;

- із простроченої суми відсотків по кредиту 8336,63 грн. жовтня місяця 2010 року 424,83 грн. пені за період з 01.11.2010р. по 28.02.2011р.;

- із простроченої суми відсотків по кредиту 8067,71 грн. листопада місяця 2010 року 308,34 грн. пені за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р.;

- із простроченої суми відсотків по кредиту 8336,63 грн. грудня місяця 2010 року 208,87 грн. пені за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р.;

- із простроченої суми відсотків по кредиту 8336,63 грн. січня місяця 2011 року 99,13 грн. пені за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені 11611,04 грн. суд вважає, що останні підставні на суму 2199,28 грн., а в частині стягнення 9411,76 грн. пені в позові слід відмовити.

Викладене пов’язане з тими обставинами, що пеню на суму 9308,98 грн. позивачем було нараховано за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. з врахуванням суми заборгованості по несплачених відсотках по кредиту за період з травня 2009 року по серпень місяць 2010 року з порушенням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, частиною 6 котрою визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За таких обставин нарахування пені із заборгованостей періоду травня 2009 року по липень 2010 року є безпідставним, а до уваги судом береться лише пеня на суму 640,78 грн., обрахована із заборгованості серпня місяця 2010 року 8336,63 грн. за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р.

Разом з цим судом було встановлено помилковість нарахування позивачем пені в сумі 620,11 грн. за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. із суми заборгованості по відсотках 8067,71 грн. вересня місяця 2010 року. Так враховуючи фактичні обставини справи позивач наділений повноваженнями нараховувати відповідачу пеню із суми заборгованості по відсотках 8067,71 грн. вересня 2010 року за період з 01.10.2010р., а не за період з 01.09.2010р., як це було здійснено.

Враховуючи здійснені судом в цій частині перерахунки пені, підставною та такою, що підлягатиме до задоволенню виступатиме пеня на суму 517,33 грн., обрахована із боргу по сплаті відсотків вересня 2010 року 8067,71 грн. за період з 01.10.2010р. по 28.02.2011р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку відповідач не довів належними та допустимими доказами відповідно до положень статей 33, 34 ГПК України підставність обставин, котрі було покладено в основу заперечень представника КП "Промбуд-6" на пред’явлений позов.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не було надано суду жодних документів в обґрунтування своїх заперечень, зокрема, доказів щодо недійсності угоди, а також щодо визнання укладеного між сторонами кредитного договору про надання короткострокового кредиту (овердрафту) повністю або ж в певній його частині недійсним в судовому порядку.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи і не можуть бути взяті судом до уваги.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок колективного підприємства "Промбуд-6" пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 173, 193, 202, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 509, 525-527, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з колективного підприємства "Промбуд-6" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, код ЄДРПОУ 05460628) на користь публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м. Луцьк, пр. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 19233095) 490785,58 грн. кредитної заборгованості, 178123,07 грн. несплачених процентів по кредиту, 2199,28 грн. пені та 147235,67 грн. штрафу, а всього 818343,60 грн., 8183,43 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 233,32 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

11.04.11