Вирок № 14950958, 25.01.2011, Печерський районний суд міста Києва

12.04.2011 9:54:07

Справа № 1-70/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Білоцерківець О. А.

секретаряОрловій М.І,

за участі прокурораБондура Д.В.

адвоката ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого водієм у Всеукраїнській громадській організації «Український союз промисловців та підприємців», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6, 24.09.2010 р., приблизно о 19 год., керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген Пасат», н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Лейпцизька в м. Києві, зі сторони вул. Цитадельна, в напрямку вул. Московська, підїхавши до регульованого перехрестя вул. Московська вул. Лейпцизька, порушив правила безпеки дорожнього руху повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8, який переходив проїзну частину по пішохідному переходу справа наліво відносно руху вказаного автомобіля «Фольксваген Пасат», і скоїв наїзд на останнього, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1783\Е від 25.10.2010 р. ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритого перелому верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків.

Дані наслідки сталися в результаті порушення водієм ОСОБА_6 п. 16.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого: «на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає…»; п. 4.16 (а) Правил дорожнього руху України, згідно якого : «Пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора».

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину в інкримінованому стороною обвинувачення діянні визнав, надав показання відповідно до змісту предявленого обвинувачення. Що дійсно він, керуючи службовим автомобілем «Фольксваген», порушив правила дорожнього руху, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, просив суворо не карати, зазначив, що все сталося з необережності. В подальшому обіцяв бути уважнішим та обережнішим.

В судовому засіданні за згодою учасників процесу відповідною постановою суду визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілого, свідків та інших письмових доказів в повному обсязі в частині обставин вчинення ДТП, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

З урахуванням показань підсудного, відсутності будь-яких суперечностей по справі, суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, докази вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, є допустимими, достатніми та такими, що не суперечать один одному.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність предявленого підсудному обвинувачення.

Діяння, вчинене ОСОБА_6, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч. 1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд керується вимогами ст.50, 65 КК України.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудного, запобігання вчинення інших злочинів, суд враховує тяжкість скоєного, особу підсудного, який раніше не судимий, вчинив злочин з необережності, виключно позитивно характеризується за місцем роботи.

У відповідності до ст. 66 КК України, обставиною, що помякшує покарання, є щире каяття.

У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного, немає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному необхідно призначити у виді обмеження волі в межах санкції статті та зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком у відповідності до ст. 75 КК України.

Разом з тим, з урахуванням того, що підсудний ОСОБА_6 працює водієм, суд не вважає за необхідне призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст.81 КПК України.

В частині розміру заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_8 суд вважає за необхідне дослідити обставини справи в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦПК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_6 під час скоєння ДТП керував службовим автомобілем «Фольксваген», що належить Всеукраїнській громадській організації «Український союз промисловців та підприємців», на якій останній працює водієм.

Судом при вирішенні позовної заяви до уваги беруться положення ст. 30 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ст.15-1 ЦПК України обставини, що стосуються цивільних справ, зясовуються на засадах змагальності.

Таким чином, саме на цивільного позивача у справі чи його представника покладається обовязок надати докази на підтвердження завданої шкоди.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

З урахуванням наданих цивільним позивачем доказів по справі суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, а саме: в розмірі, що підтверджується відповідними, наданими суду чеками на купівлю ліків. Р азом з тим, суд не може взяти до уваги довідки щодо вартості проходження лікування в санаторіях «Пуща Озерна» та «Теплиця», оскільки цивільним позивачем не надано доказів щодо понесення витрат на лікування у вказаних санаторіях, відтак позов в частині стягнення коштів на лікування в санаторіях задоволенню не підлягає.

У відповідності з п. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Тому, залежно від характеру правопорушення, фактичних обставин скоєння дорожньо-транспортної події, ступеня вини підсудного, його майнового стану, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого у звязку із завданою травмою, значним погіршенням можливостей позивача, порушенням життєвих звязків, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців та підприємців» на користь потерпілого ОСОБА_8 - 20 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд,,

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців та підприємців» на користь ОСОБА_8 4460 грн. 10 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази:

-автомобіль «Фольксваген», н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, повернути власнику Всеукраїнській громадській організації «Український союз промисловців та підприємців».

Стягнути з ОСОБА_6 на користь

НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві Р\Р 31253272210699 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285, вартість проведеної експертизи в розмірі 1114 грн. 56 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.

Суддя О. А. Білоцерківець