Ухвала суду № 1495022, 27.03.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

24 березня 2008 року

Справа № 2-27/4462-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Борисової Ю.В.,

Гоголя Ю.М.,

секретар судового засідання Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сейтумерова Рустема Айдеровича, довіреність № б/н від 01.03.2008, Приватної фірми "Мастер Геймс";

відповідача: не з'явився, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 21.01.2008 року у справі № 2-27/4462-2007А,

за позовом Приватної фірми "Мастер Геймс" (вул. Гаспрінського, 29, Сімферополь, 95017)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)

про визнання протиправними та скасування першої і другої податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2008 року у справі №2-27/4462-2007А (суддя Н.В. Воронцова) задоволено позов приватної фірми "Мастер Геймс" до Державної податкової інспекції в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування першої і другої податкових вимог.

Суд спонукав Державну податкову інспекцію в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим здійснити зміни до особового рахунку приватної фірми "Мастер Геймс" щодо зменшення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на суму 107316,00грн., на підставі уточнюючого розрахунку №16197 від 22.02.2007 податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на прибуток приватних підприємств за податковий період - 3 квартали 2006.

Суд визнав протиправним і скасував другу податкову вимогу Державної податкової інспекції в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим від 30.03.2007 №2/957.

Суд стягнув з Державного бюджету України на користь приватної фірми "Мастер Геймс" 03,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального справа.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2008 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Голика В.С., у зв'язку з хворобою, на суддю Гоголя Ю.М., та судді Ґонтаря В.І., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Борисову Ю.В.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги Державної податкової інспекції в місті Сімферополь від 19.02.2007 №1/488.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ним було узгоджено суму податкового боргу шляхом подачі уточнюючого розрахунку до відповідача 09.02.2007, тобто вважає, що десятиденний строк сплати боргу ним порушено не було. Інші підстави для направлення відповідачем податкових вимог не має. При цьому позивач вказує, що виїзна планова документальна перевірка позивача відповідно до направлення №332/23-7 від 16.02.2007 здійснювалася з 19.02.2007 по 02.03.2007. Таким чином, позивач вважає направлення на його адресу першої податкової вимоги незаконною.

Крім того, позивачем у справі було заявлено клопотання від 26.03.2007 про забезпечення позову, шляхом зупинення дії першої податкової вимоги Державної податкової інспекції в місті Сімферополь від 19.02.2007 №1/488. Також просив заборонити Державній податковій інспекції в місті Сімферополь проводити будь - які дії з виконання першої податкової вимог Державної податкової інспекції в місті Сімферополь від 19.02.2007 №1/488.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2007 дане клопотання було задоволено частково та заборонено державній податковій інспекції в місті Сімферополь вчиняти будь - які дії, направленні на погашення податкового боргу у розмірі 241674,46грн., який визначено першою податковою вимогою від 19.02.2007 №1/488 до розгляду справи по суті (в тому числі накладання на майно позивача податкової застави, накладання арештів на грошові кошти, майно або майнові права позивача).

Також, позивач заявою від 28.04.2007 збільшив позовні вимоги та просив суд також скасувати другу податкову вимогу Державної податкової інспекції в місті Сімферополь від 30.03.2007 №2/957. Вказане позивач обґрунтовував тим, що відповідачем було направлено на адресу позивача другу податкову вимогу від 30.03.2007 №2/957, відповідно до якої вбачається, що за позивачем станом на 30.03.2007 значиться податковий борг з податку на прибуток у розмірі 272815,46грн., а також пені у розмірі 33,54грн.

Дані уточнення було прийнято судом першої інстанції до уваги.

Позивачем було заявлено клопотання від 14.05.2007 про зупинення провадження у справі та призначення судово - економічної експертизи, оскільки для вирішення справи по суті необхідні спеціальні знання.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2007 було зупинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 провадження у справі було поновлено.

Заявою про доповнення підстав позову від 07.12.2007 позивач повідомив про те, що ним 22.02.2007 було направлено до відповідача наступні уточнюючі розрахунки: за податковий період 2005; за податковий період 3 квартали 2006; за податковий період 2006. Зазначені уточнюючі розрахунки були прийняті відповідачем лише до відома, але не були проведені в картці особового рахунку позивача, у зв'язку з чим у відповідача у вказаній картці виник податковий борг у розмірі 272815,46грн.

Позивач вважає, що підпункт 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" надає платнику податків право при самостійному виявленні помилок у показниках раніш податкових деклараціях надати уточнюючий розрахунок, при цьому обмежує строки подачі лише строками давності, визначеним статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами". При цьому позивач вказує на те, що пункт 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" не забороняє платнику податків надавати уточнюючий розрахунок після початку перевірки. Також вказав, що перевірка у відношенні позивача була розпочата 19.02.2007 та закінчена 19.03.2007. Сам акт перевірки був підписаний 26.03.2007. Тобто до 26.03.2007 позивач не міг дізнатися про висновки результатів перевірки та про можливі помилки при веденні бухгалтерського і податкового обліку.

Крім того, позивач клопотанням від 07.12.2007 просив викликати у судове засідання для дачі пояснень стосовно висновків експертизи №24 від 18.09.2007 експерта Пісареву І. Ю.

Суд першої інстанції задовольнив дане клопотання та викликав у судове засідання експерта Пісареву І. Ю.

Також, позивач заявою від 21.01.2008 уточнив позовні вимоги та просив суд спонукати Державну податкову інспекцію в місті Сімферополь здійснити зміни до особового рахунку приватної фірми "Мастер Геймс" щодо зменшення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на суму 107316,00грн. на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.02.2007 з податку на прибуток приватних підприємств за податковий період - 3 квартали 2006. Також проси суд визнати протиправною і скасувати другу податкову вимогу Державної податкової інспекції в місті Сімферополь від 30.03.2007 №2/957.

Суд першої інстанції прийняв до уваги уточнення позивача та позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на адресу позивача у справі надійшла перша податкова вимога Державної податкової інспекції в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим від 19.02.2007 №1/488, відповідно до якої, у відношенні позивача була визначена сума податкового боргу по узгодженим податковим зобов'язанням з податку на прибуток станом на 19.02.2007 у розмірі 241674,46грн., в тому числі основного платежу - 241640,92грн.

Також на адресу позивача було надіслано від відповідача другу податкову вимогу від 30.03.2007 №2/957, відповідно до якої, у відношенні позивача була визначена сума податкового боргу по узгодженим податковим зобов'язанням з податку на прибуток станом на 30.03.2007 у розмірі 272815,46грн., в тому числі основного платежу -272781,92грн.

Зазначені вимоги позивачем в адміністративному порядку, у відповідності до статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", не оскаржувалися.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням останніх уточнень, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий ( звітній ) період, що дорівнює календарному місяцю ( у тому числі при сплаті місячних авансових внесків ) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного ( податкового ) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як визначено підпунктом 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як зазначено підпунктом 6.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181, в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми-податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Судом першої інстанції встановлено, що перша податкова вимога від 19.02.2007 №1/488 була отримана позивачем 26.02.2007. Податкове зобов'язання, зазначене у вказаній вимозі, було самостійно розраховано позивачем у справі.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, враховуючи вказану вимогу, позивачем було надіслано до відповідача уточнюючи розрахунки №8570 від 09.02.2007 про донарахування податку на прибуток у розмірі 35177,00грн. і нараховані штрафні санкції у розмірі 1759,00грн., №8598 від 09.02.2007 про донарахування податку на прибуток у розмірі 118372,00грн. і штрафні санкції у розмірі 5919,00грн., №8599 від 09.02.2007 про донарахування податку на прибуток у розмірі 170316,00грн. і штрафні санкції у розмірі 5366,00грн. за наступні податкові періоди: за квартали 2005, за 2005, 1 півріччя 2006 , 3 квартали 2006 і 2006.

Дані уточнені розрахунки були прийняті відповідачем і проведені по картці особового рахунку по терміну 09.02.2007.

У зв'язку з виявленими помилками при заповненні вказаних уточнених розрахунків позивачем було знов надіслано уточнюючи розрахунки з податку на прибуток №16198 від 22.02.2007 відповідно до якого, було зменшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 18372,00грн., №16199 від 22.02.2007 відповідно до якого, було зменшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1562,00грн., №16197 від 22.02.2007 відповідно до якого, було зменшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 107316,00грн. за наступні податкові періоди: 2005, 3 квартали 2006 і 2006.

Також, як встановлено судом та підтверджено висновком №24 судово - економічної експертизи, відповідачем було прийнято та проведено по картці особового рахунку по терміну 22.02.2007 тільки уточнюючи розрахунки №16198 від 22.02.2007 та №16199 від 22.02.2007, але уточнюючий розрахунок №16197 від 22.02.2007 відповідно до якого, було зменшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 107316,00грн., відповідачем по картці особового рахунку проведено не було.

Відповідно до пункту 17. 2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

У даному випадку позивачем було виявлено завищення податкового зобов'язання. Проте, треба вказати, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" не заборонено саме такий випадок.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що в період з 19.02.2007 по 19.03.2007 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополь було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2005 по 30.09.2006.

За результатам перевірки було винесено акт №1971/23-7-20748947 від 26.03.2007.

Крім того, необхідно вказати, що відповідно до пункту 1.1 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно з пунктом 1.3 вказаного Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Матеріалами справи підтверджується, що у ході проведення перевірки, перевіряючими було встановлено порушення норм Закону України "Про податок на додану вартість", Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закону України "Про плату за землю" та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". При цьому необхідно вказати на той факт, що порушень норм Закону України "Про податок на прибуток", що призвели б до донарахування або зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, в ході проведення перевірки встановлено не було.

Отже, позивач правомірно діяв, надсилаючи уточнені розрахунки відповідно до положень пункту 17. 2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" 22.02.2007, тобто після початку проведення документальної перевірки, оскільки вказаними розрахунками було здійснено зменшення податкового зобов'язання, а не збільшення. Правомірність надання вказаних уточнених розрахунків після початку проведення перевірки підтверджується тим фактом, що вказані розрахунки були прийняті, крім №16197 від 22.02.2007, без заперечень та проведені по картці особового рахунку.

Таким чином, суд першої інстанції, правомірно на думку судової колегії, дійшов висновку про те, що відповідачем було протиправно сформовано та направлено на адресу позивача другу податкову вимогу від 30.03.2007 №2/957.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Згідно з частиною 2 статті. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При викладених обставинах судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2008 року у справі №2-27/4462-2007А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2008 року у справі №2-27/4462-2007А підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2008 року у справі №2-27/4462-2007А залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя О.А. Щепанська

Судді Ю.В. Борисова

Ю.М. Гоголь