КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2008 № 30/256
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі
За участю представників:
від прокурора Горшков І.М.,
від позивача не з’явився,
від відповідача 1 Лобановська С.М.,
від відповідача 2 Безносюк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комерційно–технічного центру у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні системи”
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2007
у справі № 30/256
за позовом Київської природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до 1. Деснянської районної у м. Києві ради
2. Комерційно – технічного центру у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні системи”
про визнання недійсним правочину
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання договору №134 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.04.2006, укладеного між відповідачами, недійсним, та про зобов’язання відповідача-1 повернути позивачу земельну ділянку, звільнивши її від будівель та споруд та привести у належний стан.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 у справі № 30/256 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) площею 100 кв.м, яка розташована в парку Дружби Народів у Деснянському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування майданчика з накриттям № 3 (зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди землі у Деснянській районній в м. Києві раді за № 134 від 19.04.2006), укладений між Деснянською районною в м. Києві радою з одного боку, та Комерційно-технічним центром у формі ТОВ “Охоронні системи” з другого боку. Зобов’язано Комерційно-технічний центр у формі ТОВ “Охоронні системи” повернути земельну ділянку площею 100 кв.м, яка розташована в парку Дружби Народів у Деснянському районі м. Києва Київській міській раді, звільнивши її від будівель та споруд та привівши у належний стан. Стягнуто з відповідачів на користь Київської міської ради по 42,50 грн. витрат зі сплаті державного мита та по 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, а позовну заяву залишити без задоволення. Відповідач-2 вважає, що рішення підлягає скасуванню з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач-2 посилається, зокрема, на те, що оспорюваний договір оренди № 134 від 19.04.2006 був укладений на 1 рік, відповідає усім загальним вимогам, додержання яких є необхідними для чинності правочину та містить всі істотні умови договору.
Відповідач-1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду по справі № 30/256 скасувати, а позовну заяву залишити без задоволення. У відзиві відповідач-1 зазначає, що між Деснянською районною у м. Києві радою та ТОВ “Охоронні системи” згідно положень ст. 33 Закону України “Про оренду землі” договори автоматично не поновлювалися, а укладалися інші на підставі відповідних рішень райради; оспорюваний договір відповідає вимогам ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України та містить істотні умови договору оренди.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції заперечував.
Позивач явки свого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідачів та прокурора, встановив наступне:
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, віднесено: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.
Статтею 11 Земельного кодексу України визначено, що повноваження районних у місті Києві рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Рішенням Київської міської ради № 164/885 від 08.06.2000 “Про передачу окремих повноважень районним у місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин” районним у місті Києві радам було передано повноваження щодо надання земельних ділянок в оренду під розміщення стаціонарних та пересувних малих архітектурних форм площею до 42 кв.м, а для сезонних майданчиків без права будь-якої забудови площею до 100 кв.м. біля закладів громадського харчування.
Згідно п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
19.04.2006 між Деснянською районною в місті Києві радою та Комерційно-технічним центром у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні системи” укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 134 (далі - договір), відповідно до умов якого Деснянська районна рада на підставі рішення від 03.03.2006 № 10 надала, а Комерційно-технічний центр у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні системи” прийняв в короткострокову оренду земельну ділянку загальною площею 100,00 кв. м, в тому числі за рахунок земель КО “Київзеленбуд”, згідно з планом землекористування, що додається.
Суд першої інстанції визнав недійсним на майбутнє зазначений договір на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України у зв’язку з відсутністю у договорі істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України “Про оренду землі”, а саме: умов і строків передачі земельної ділянки орендарю, не визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини, а також не зазначення у договорі оренди землі акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акту приймання-передачі об’єкта оренди.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи із нижчевикладеного.
Пунктом 1.2 договору від 19.04.2006 № 134 передбачено надання земельної ділянки в короткострокову оренду строком на 1 рік для обслуговування та експлуатації літнього майданчику з накриттям № 3 в парку Дружби Народів.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Як вбачається із оспорюваного договору, даний договір зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди землі у Деснянській районній у м. Києві раді 19.04.2006 за № 134.
Таким чином, договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 134 від 19.04.2006 припинив свою дію 19.04.2007.
Доказів поновлення оспорюваного договору у відповідності до чинного законодавства прокурором та позивачем не надано.
Натомість, матеріали справи містять рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 315/372 “Про передачу земельних ділянок Комерційно-технічному центру “Охоронні системи” у формі товариства з обмеженою відповідальністю для розміщення спортивно-оздоровчого центру з системою канатно-буксирувальних доріг в парку Дружби Народів у Деснянському районі м. Києва” та акти приймання-передачі земельної ділянки від 24.12.2007, складені між Київською міською радою та відповідачем-2 відповідно до договору оренди земельної ділянки № 62-6-00453 від 24.12.2007.
Прокурор із позовом звернувся 04.06.2007, тобто після закінчення строку дії договору.
Зважаючи на те, що договір оренди можливо визнати недійсним лише на майбутнє у зв’язку з неможливістю застосування реституції до такого виду договорів, і як встановлено вище оспорюваний договір припинив свою дію, колегія суддів дійшла висновку, що предмет спору по даній справі відсутній.
Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про визнання недійсним договору оренди № 134 від 19.04.2006 та зобов’язання відповідача-2 повернути земельну ділянку необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга Комерційно–технічного центру у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні системи” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 у справі № 30/256 –скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 3 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комерційно–технічного центру у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні системи” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 у справі № 30/256 скасувати.
3. Провадження по справі припинити.
4. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Комерційно–технічного центру у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні системи” (01001, м. Київ, вул. Басейна, 12, код ЄДРПОУ 23734644) 42,50 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.
5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 30/256 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.02.08 (відправлено)
Судове рішення № 1494549, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 07.02.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 30/256. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: