Постанова № 14940246, 21.03.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа 3-997/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВДАІ по обслуговуванню Бориспільського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст. 122 КУпАП, -

по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

в с т а н о в и в :

20.02.2011 року, о 20.42 год. на 61 км автодороги "Бориспіль-Дніпропетровськ", водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Мітсубісі", т/н НОМЕР_1, при обмеженні швидкості 90 км/год. рухався зі швидкістю 142 км/год., чим перевищив швидкість на 52 км. Швидкість руху встановлювалась приладом «Беркут 0801087»в присутності свідків.

На виклик до суду ОСОБА_1 не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотань про перенесення розгляду справи не надійшло. В поясненнях наданих в протоколі свою вину визнав та зазначив, що порушив ненавмисно.

Ознайомившись з адміністративним матеріалом, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1 крім особистого його визнання правопорушником, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АІ1№141964, згідно якого встановлено факт перевищення ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом швидкості руху, що було зафіксовано відповідним приладом для визначення швидкості руху. До змісту протоколу правопорушник зауважень не мав.

ОСОБА_1 надав власні пояснення в протоколі про адміністративне порушення, в яких вину визнав.

Підстав для визнання даного доказу недопустимим у суду відсутні.

Таким чином ОСОБА_1 допустив порушення правил дорожнього руху, а саме п. 12.6 Правил, що виразилось у перевищенні допустимої швидкості руху за межами населених пунктів.

У звязку з цим суд приходить до висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.

При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєного. Вчинення правопорушення з необережності не є помякшуючою відповідальність обставиною.

Вказані обставини також враховані судом при призначенні адміністративного стягнення правопорушнику.

На підставі вище викладеного вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

З адміністративних матеріалів не вбачається наявність підстав для застосування іншого виду стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.122 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєні правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) грн. 00 коп., який слід стягнути на користь держави України (одержувач: Держбюджет м. Бориспіль; Код ЗКПО: 23570059; Банк одержувача: УДК у Київській області м. Київ; МФО: 821018; КБК 21081100; р/р №31112106700004).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: С.М.Вознюк