Рішення № 14938905, 10.11.2010, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-7480/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі: Головуючого - судді Лисенко Л.І., при секретарі - Галютіній С. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, вказавши, що 15.10.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2РЕ0ОІ0000000690, на підставі якого відповідачеві наданий кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 170 437,00 гривень на строк з 15.10.2007 року до 15.10.2027 року із зобов'язанням щомісячно сплачувати 2270,58 гривень для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, винагородою. Відповідач не виконував зобов'язання по договору внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 186 469,19 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача. Для забезпечення виконання зобов'язання ПриватБанк і відповідач 15.10.2007 року уклали іпотечний договір, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 43,80 кв.м., житловою площею 29,00 кв.м., якиа розташована за адресою: АДРЕСА_1. у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача.

В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає і просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.224 ЦПК України.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2РЕ0ОІ0000000690, на підставі якого відповідачеві наданий кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 170 437,00 гривень на наступні цілі: на поліпшення якості окремої квартири.

Згідно до п.1.3 Кредитного договору Позичальнику наданий кредит на строк з 15.10.2007р. до 15 жовтня 2027р. включно з наступними зобов'язаннями: сплачувати відсотки за користування Кредитом у розмірі 15 % річних. Відповідно до п 2.4 Відповідач щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтитними платежами в сумі не менше 2270,58 гривень.

Відповідно до п.п.6.2 Кредитного договору при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню Кредиту, передбачених п.п.1.1, 2.4 Кредитного договору, Позичальник повинен сплачувати Банку відсотки за користування Кредитом у подвійному розмірі нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Згідно п.6.4 Кредитного договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.1.1, 2.4 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплачувати Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менш 1 грн. за кожен день прострочки.

Враховуючи ту обставину, що відповідач порушив взяті зобов'язання та вимоги умов п. п.1.1, 2.4, 6.4, Кредитного договору, а саме: не виконуються в обумовлені строки зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагороди (комісії), передбачені Кредитним договором з грудня 2008 р., позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Станом на 28.07.2010 р. у відповідача виникла заборгованість за Кредитним договором в сумі 186 469,19 грн. (сто вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 19 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом - 167 340, 50 грн., - заборгованості за відсотками - 17 714,12 грн., - заборгованості по пені - 1414, 57 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором (п.3.1) виступає іпотека розташована за адресою: АДРЕСА_1

До того ж, 15.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір. Згідно з п.п.1.1 договору іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 43,80 кв.м., житловою площею 29,00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва ЯЯЯ № 476615 про право власності на нерухоме майно виданого Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради від 18.08.2005 року, що підтверджується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 15472950, виданого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 03 серпня 2007 року, реєстраційний номер 11777739.

Згідно зі статями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення умов кредитного договору та ст.526 Цивільного кодексу України, Відповідач свої зобов'язання виконав частково. Істотним є таке порушення стороною договору, коли в внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст..1054 України кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення части позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Щодо вимог про виселення відповідача зі спірної квартири, то примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.З ст.109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст. З ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Таким чином, вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки законні і обгрунтовані.

Підлягають відшкодуванню і витрати, понесені позивачем по оплаті держмита в сумі 1700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням і 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Керуючись ст.ст.525,526,1054 ЦК України, ст.ст.33,38,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10,60,88,212,213 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмыры 186469,19 грн. (сто вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят дев»ять грн.. 19 коп.), звернути стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру, загальною площею 43,80 кв.м., жилою площею 29,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», кошти отримані від реалізації предмета іпотеки спрямувати на р/р 64993919400001 в ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на р/р 64993919400001 в ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Лисенко Л. І.