Постанова № 14930731, 12.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2011 року 15:00 № 2а-16888/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

до Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція у Вінницькій області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2010р. №0000962301/0

за участю представників сторін

від позивача: Лісніцька Ж.А. - за довіреністю;

Чернишова О.В. за довіреністю;

від відповідача: Каспрук Ю.М. - за довіреністю.

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 0000962301/0 від 15 листопада 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення рішення є не обґрунтованим і суперечить чинному законодавству України, оскільки у Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області не було правових підстав для розрахунку податкового зобовязання Позивачу у розмірі одного відсотка від грошової оцінки належної Позивачу земельної ділянки та на підставі цього визначити Позивачу суму податкового зобовязання з земельного податку, так як, Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-Західна залізниця»було правомірно обчислено земельний податок у відповідності до положень Закону України «Про плату за землю».

Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень вказав на правомірність дій контролюючого органу щодо визначення Позивачу зобовязань, нарахованих за наслідками проведеної перевірки.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Жмеринською обєднаною державною податковою інспекцією у Вінницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка Жмеринської дистанції колії Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року, за наслідками якої складено Акт від 09.11.2010 року № 1295/23/01070072.

Так, перевіркою було встановлено порушення ч. 1, ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», а саме занижено плату за землю в період, що перевірявся, що призвело до заниження плати за землю на загальну суму 9556,74 грн.

На підставі Акту перевірки від 09.11.2010 року № 1295/23/01070072 Жмеринська обєднана державна податкова інспекція у Вінницькій області винесла податкове повідомлення-рішення № 0000962301/0, яким встановлено суму податкового зобовязання у загальному розмір 14335,11 грн. (основний платіж 9556,74 грн. та штрафні санкції 4778,37 грн.).

Відповідач у своїх запереченнях вказує на правомірність дій контролюючого органу щодо визначення Позивачу зобовязань, нарахованих за наслідками проведеної перевірки, оскільки, на його думку, землями залізниці є не всі землі залізничного транспорту, а лише ті ділянки, які наданні залізниці та прилягають до залізничного полотна, входять до смуги відведення і використовуються залізницею для виконання покладених на неї завдань, тобто виключно для перевезення пасажирів та вантажів, а не для обслуговування власних потреб залізниці, у звязку з чим Відповідач вважає, що Позивач зобовязаний був розраховувати розмір земельного податку відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»тобто застосовувати ставку податку у розмірі одного відсотка від грошової оцінки.

Проте, наведене твердження Відповідача суд вважає помилковим виходячи з наступних підстав.

Закон України «Про залізничний транспорт»визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт»- землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

Частиною 1 ст. 67 Земельного кодексу України визначено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Статтею 68 Земельного кодексу України передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

До того ж, ст. 23 Закону України «Про транспорт»встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Таким чином, положеннями Земельного кодексу України з урахуванням законів України «Про транспорт»і «Про залізничний транспорт»передбачено, що всі землі , якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, а тому землями залізниць слід вважати всі земельні, надані для використання за цільовим призначенням відповідно до видів діяльності залізниці та її підрозділів.

Закон України «Про плату за землю»визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 20 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю»- об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВН 002788 від 17.12.1998 року, виданого Жмеринському відділку Південно Західної залізниці згідно рішення Жмеринської міської ради 16 сесії 24 скликання від 30.03.04 року № 264 «Про вилучення та надання земельних ділянок, затвердження землеустрою», земельні ділянки, якими користується ВП Жмеринська дистанція колії ДТГО ПЗЗ перебувають у постійному користуванні Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця».

Відповідно до Положення, затвердженого наказом начальника Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»№ 467-11 від 11.09.2006 року Жмеринська дистанція колії є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця».

Згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Тобто, підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, який містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»- податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Таким чином, земельні ділянки, що прилягають до залізничного полотна і входять до смуги відведення залізниць, оподатковуються згідно з чинним законодавством як землі залізничного транспорту (крім земель, наданих залізниці) у межах населених пунктів згідно з ч. 1 та 2 ст. 7, а за межами відповідно до ст. 8 Закону України «Про плату за землю», не зважаючи на розподіл цих земель за категоріями.

Земельні ділянки, що не включені до смуги відведення і на яких розташовані інші обєкти залізничного транспорту (житловий фонд, обєкти соціально-культурної сфери, адміністративні будівлі та інші споруди), плата справляється у встановлених розмірах на загальних підставах згідно з положеннями закону України «Про плату за землю».

Зокрема, податок за земельні ділянки, надані залізницям як статутним територіально-галузевим обєднанням, що при централізованому управлінні здійснюють перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі, в межах населених пунктів справляється у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

До того ж, суд звертає увагу на те, що Державна податкова адміністрація України у листі від 12.07.1999 року № 10106/7/18-1617 «Про оподаткування земель залізничного транспорту»розяснює, що податок на земельні ділянки, надані залізницям, як статутним територіально-галузевим обєднанням, що при централізованому управління здійснюють основну діяльність, в межах населених пунктів справляється у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Відповідач, заперечуючи проти позову посилався на рішення 20 сесії міської ради 4 скликання від 11.11.2004 року № 339 «Про територіальні межі здійснення місцевого самоврядування та використання земель різних категорій», згідно якого територія міста розділена на категорії за основним цільовим призначенням.

Цей розподіл було деталізовано щодо категорії земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення з виділенням категорій «землі залізничного транспорту»та «інші землі транспорту»рішенням виконкому міської ради № 337 від 21.12.2006 року «Про внесення доповнень до рішення виконкому № 229 від 26.09.2006 року «Про введення в дію грошової оцінки земель міста Жмеринки», яке затверджене рішенням 6 сесії міської ради 5 скликання від 09.02.2007 року № 170. Зазначене рішення прийняте на підставі проекту грошової оцінки земель міста Жмеринки, що пройшов державну експертизу у Держкомземі України і введено в дію з 01.10.2006 року.

Головним Управлінням Держкомзему у Вінницькій області від 05.08.2010 року № 01-04-36/3667 та відділу Держкомзему у місті Жмеринка № 02-8/340 від 14.07.2010 року та додатками до них, зазначено, що відповідно до розподілу земель, згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем) за відокремленим підрозділом Жмеринська дистанція колії Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»рядок 67: графа 47 (під залізницями) 23,3956 га, графа 49 (інші землі) 3,2727 га. У рядку 67 форми № 6-зем ураховуються дані про залізничний транспорт: підприємства та організації пасажирського та вантажного залізничного транспорту (землі під залізничними станціями, вокзалами, депо, колійними господарствами, прирейкові склади тощо), та, що значені в додатку № 5 (група 60.1), крім підїзних шляхів та внутрішніх залізниць підприємств. У графі 47- дані про землі під залізницями: землі, які використовуються для державних залізниць. У графі 49 (інші землі) сюди включені землі промисловості, житлової та громадської забудови, сільськогосподарські угіддя та інші землі транспорту.

Згідно даних рішень та відповідно до листів Головного Управління Держкомзему у Вінницькій області, Відповідач в акті про результати перевірки зробив висновок, що землі за відокремленим підрозділом Жмеринська дистанція колії Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»є іншими землями транспорту, а тому, Позивач був зобовязаний при обчислені та сплаті земельного податку застосовувати ставку у розмірі 1% від грошової оцінки земель.

Проте, таку думку суд вважає помилковою, так, як встановлено судом вище, положеннями Земельного кодексу України з урахуванням законів України «Про транспорт»і «Про залізничний транспорт»передбачено, що всі землі , якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, а тому землями залізниць слід вважати всі земельні, надані для використання за цільовим призначенням відповідно до видів діяльності залізниці та її підрозділів.

До того ж, на думку суду Жмеринська міська рада здійснила розподіл земель без повного урахування положень Земельного кодексу України.

Керуючись вищевикладеним суд не встановив факту порушення Позивачем податкового законодавства та погоджується з правомірністю нарахування та сплатою земельного податку Позивачем у пільговому розмірі 25 % відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»на 2010 рік за земельну ділянку ВП Жмеринська Дистанція колії ДТГО ПЗз.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обовязок щодо доведення перед судом правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні Позивач на розподілі судових витрат, у відповідності з нормами ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не наполягав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов задоволити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 0000962301/0 від 15 листопада 2010 року.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко