Постанова № 14930584, 14.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1175/2011

09 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю:

прокурора Зубенка В.С. (за посвідченням),

представника позивача Чумак В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Золотоніського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Золотоніський міжрайонний прокурор Черкаської області звернувся з позовною заявою до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Золотоніського міськрайонного центру зайнятості, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 отримані кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3550 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», внаслідок чого незаконно одержав допомогу по безробіттю на суму 3550 грн.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3550 грн. на користь Золотоніського міськрайонного центру зайнятості, з мотивів порушення відповідачем вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зазначивши при цьому, що ОСОБА_2 як застрахована особа, зареєстрований в установленому законом порядку як безробітний, зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, а саме ті, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний приховав факт свого працевлаштування. За цей період відповідачу була виплачена допомога по безробіттю. А тому, вказані обставини є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення з відповідача внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання, з моменту виникнення таких обставин.

23.03.2011 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява, згідно якої відповідач повідомляє, що з позовними вимогами не згідний, даний позов не визнає повністю, зазначивши, що він письмово повідомляв про своє тимчасове працевлаштування Золотоніський міськрайонний центр зайнятості.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 звернувся до Золотоніського міськрайонного центру зайнятості і за його заявою від 16.12.2009 року йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як застрахованій особі.

В своїй заяві від 16.12.2009 року про надання статусу безробітного відповідач вказав, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Перевіркою достовірності даних ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за N 232/16248 та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 було встановлено, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до Золотоніського кооперативного універмагу на період опалювального сезону згідно наказу №35 від 30.11.2009 року з 01.12.2009 року та звільнений згідно розпорядження №6 від 23.03.2010 року з 25.03.2010 року, про що було складено акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків від 03.08.2010 року №2353/2520.

Наказом Золотоніського міськрайонного центру зайнятості від 20.08.2010 року № НТ100820 на підставі п.п.8 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю, у звязку призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Суд також бере до уваги вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.12.2010 року по кримінальній справі №1-311\2010 рік про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.190 ч.1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_2, у звязку з тим, що він умисно заволодів державними коштами шляхом обману в розмірі 3598 грн. 38 коп. внаслідок надання Золотоніському міськрайонному центрі зайнятості неправдивих відомостей, визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було приховано факт свого працевлаштування в період перебування на обліку в Золотоніському міськрайонному центрі зайнятості.

За період з 16.12.2009 року по 20.08.2010 року відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в сумі 3598 грн. 38 коп.

Згідно наказу Золотоніського міськрайонного центру зайнятості «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю»від 20.08.2010 року № 100820 відповідача зобовязано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3598 грн. 38 коп.

Станом на 17.01.2011 року відповідачем самостійно повернуто 48 грн. 38 коп., що підтверджується довідкою від 17.01.2011 року №91.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача становить 3550 грн.

Суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР та Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-III, та «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за N 232/16248

Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.

Зокрема ст.6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.

Стаття 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803 (далі Закон № 803), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно статті 2 Закону № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.12.2010 року по кримінальній справі №1-311\2010 рік про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.190 ч.1 Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 (19700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Золотоніського міськрайонного центру зайнятості (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 52, код 21368394) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3550 (три тисячі пятсот пятдесят) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький