Постанова № 14930352, 13.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1707/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Новікової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автодизель-сервіс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2011 року позивач ТОВ "Кременчук-Автодизель-сервіс"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2011 року № 0000401502/0/264 та першої податкової вимоги Кременчуцької ОДПІ від 01 березня 2011 року № 303/331 (позовні вимоги в редакції від 06 березня 2011 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад 2010 року, що є наслідком порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковою накладною, що видана для документального оформлення операцій за договором поставки, контрагентом, який має ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ТОВ "Кременчук-Автодизель-сервіс" та його контрагентом ПП "Нафта-Капітал" останній був існуючим субєктом господарювання (перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснював свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеною ПП "Нафта-Капітал", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договору поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ТОВ "Кременчук-Автодизель-сервіс". Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та віднесено до складу податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальника ПП "Нафта-Капітал", який не має технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також має інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Кременчук-Автодизель-сервіс" 31 липня 1996 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 24393027) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 19 січня 2011 року по 31 січня 2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача.

За результатами перевірки 31 січня 2011 року складено акт № 352/15-322/24393027, в якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту та відповідно занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад 2010 року на суму 24548,40 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 31 січня 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2011 року №0000401502/0/264, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 24548,40 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 6137,10 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 01 листопада 2010 року між позивачем (Покупець) та ПП "Нафта-Капітал" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 8/11/10, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити запасні частини до вантажних та легкових автомобілів та обладнання до них.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, ПП "Нафта-Капітал" поставлено позивачу 54 найменування товару згідно видаткової накладної від 01 листопада 2010 року № 101 (копія якої наявна в матеріалах справи) на загальну суму 147290,0 грн., а також виписано податкову накладну від 01 листопада 2010 року № 101 (копія наявна в матеріалах справи).

Судом також встановлено, що оплата товара здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "Нафта-Капітал".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 25 листопада 2010 року №210 на суму 49500,00 грн., від 26 листопада 2010 року № 212 на суму 48120,00 грн., від 30 листопада 2010 року № 213 на суму 49670,00 грн. дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 01 листопада 2010 року №8/11/10 в частині належної оплати товару.

Дослідивши податкову накладну від 01 листопада 2010 року № 101, видану ПП "Нафта-Капітал" для документального оформлення виконаної угоди, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначеного документу відсутні.

Таким чином, вказана податкова накладна оформлена належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно податкової накладної від 01 листопада 2010 року № 101 позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що товар, придбаний у ПП "Нафто-Капітал" забирався самовивозом. Згідно пояснення директора ТОВ "Кременчук-автодизель-сервіс" доставка запчастин до складу покупця здійснювалась автотранспортом ТОВ "Кременчук-автодизель-сервіс". Даний факт не заперечувався сторонами в судовому засідання.

Як пояснив представник позивача, товар перевозився автомобілем НОМЕР_1, DAEWOO LANOS TF69Y, яким товариство користується для перевезення вантажів на підставі договору позички від 07 квітня 2006 року, що підтверджується договором позички.

Факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товару № 186 від 01 листопада 2010 року та актом приймання-передачі товарів від 01 листопада 2011 року.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбаний за вищевказаним договором товар у господарській діяльності. Даний товар був проданий іншим підприємствам, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено, що ПП "Нафта-Капітал" на момент укладення та виконання умов договору, а також формування податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: накладною від 01 листопада 2010 року № 101, видатковою накладною від 01 листопада 2010 року № 101, податковою накладною від 01 листопада 2010 року № 101, договором поставки товару від 01 листопада 2010 року № 8/11/10, платіжними дорученнями № 212 від 26 листопада 2010 року, № 210 від 25 листопада 2010 року, № 213 від 30 листопада 2010 року, довіреністю на отримання товару № 186 від 01 листопада 2010 року, актом приймання-передачі товарів від 01 листопада 2010 року, договором позички від 07 квітня 2006 року, подорожнім листом службового легкового автомобіля № 207 від 01 листопада 2010 року, вищезазначена угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання даного правочину фіктивним - відсутні.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на той факт, що у ПП "Нафта-Капітал" відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, судом оцінюються негативно з мотивів безпідставності та недоведеності. Суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в підпункті 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі дані.

Суд відзначає, що на момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, ТОВ "Кременчук-Автодизель-сервіс" та ПП "Нафта-Капітал" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, оформленої ПП "Нафта-Капітал", є правомірним.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо фіктивності договорів між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" та як наслідок - твердження Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від ПП "Нафта-Капітал" на виконання договору поставки товару.

Посилання відповідача на той факт, що оскільки ПП "Нафта-Капітал" не сплачений податок на додану вартість, в зв'язку з цим позивач не мав права формувати податковий кредит, суд оцінює критично.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 цього ж Закону платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

З огляду на наведені законодавчі приписи суд зазначає, що несплата ПДВ продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Відповідальності за взаємовідносини постачальника ПП "Нафта-Капітал" з бюджетом ТОВ "Кременчук-Автодизель-сервіс" не несе.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкової накладної від ПП "Нафта-Капітал" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цим документом, позивач правомірно сформував податковий кредит за листопад 2010 року та без порушень чинного законодавства розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автодизель-сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 14 лютого 2011 року №0000401502/0/264.

Визнати протиправним та скасувати першу податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 01 березня 2011 року №303/331.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автодизель-сервіс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Автодизель-сервіс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

СуддяА.О. Чеснокова