Постанова № 14930143, 06.04.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Справа № 2а-661/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

представника позивача - Перекіцей А.С.

представників відповідача - Логожевської М.Б., Сибірської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області №118

до відповідача: Долинського районного регіонального контрольно-ревізійного відділу

про визнання недійсною вимоги ДРР КРВ №350-14-01/401 від 23.07.2010 р.в частині повернення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011 року Долинський виправний центр (№118) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області звернувся з адміністративним позовом до Долинського районного регіонального контрольно-ревізійного відділу про визнання недійсною п.4 вимоги №350-14-01/401 від 23.07.2010 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний пункт вимоги є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Суду пояснили, що оскаржувана вимога винесена в звязку із виявленими порушеннями під час проведення перевірки позивача 09.07.2010 року. Під час перевірки виявлено, що в 2008-2009 роках та 1 кварталі 2010 року обслуговуючому персоналу позивача згідно Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 року за №98, здійснювалось нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу, який не пройшов державну реєстрацію, що призвело до переплати заробітної плати в сумі 4431,24 грн., та до зайвого нарахування та перерахування внесків до державних цільових фондів в сумі 1604,11 грн. Вважають, що позивач при нарахуванні надбавок за безперервну роботу працівникам неправомірно керувався вищевказаною Інструкцією, так як вона суперечить постанові Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 року за №1298. Крім того, аналогічні умови виплати затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби в Україні, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу» від 11.11.2005 року за №184.

Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

09.07.2010 року Долинським районним регіональним контрольно-ревізійним відділом було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Долинського виправного центру №118 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.

В силу ч.2 вказаної норми державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

За результатами ревізії складено акт від 09.07.2010 року за №350-21/09.

Ревізією дотримання законодавства при встановленні, нарахуванні та виплаті працівникам виправного центру, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, посадових окладів, тарифних ставок, надбавок, доплат, допомог, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат встановлено, що в 2008-2009 роках та І кварталі 2010 року обслуговуючому персоналу (водіям) згідно Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 року за №98, здійснювалось нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу, яка не пройшла державну реєстрацію, внаслідок чого переплата заробітної плати зазначеним працівникам склала 4431,24 грн. (ОСОБА_5 3624,67 грн., ОСОБА_6 806,57 грн.) на яку відповідно зайво нараховано та перераховано внесків до державних цільових фондів в сумі 1604,11 грн.

На підставі акту ревізії від 09.07.2010 року за №350-21/09 відповідачем винесено вимогу №350-14-01/401 від 23.07.2010 року.

Відповідно до змісту даної вимоги відповідачем предявлено позивачу вимоги, щодо усунення виявлених порушень і недоліків, а саме в пункті 4 зазначено: «провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи , винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 4431,24 грн., у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП та перерахувати в державний бюджет на розрахунковий рахунок 31117090700155, МФО 836014, код ЗКПО 20568642, код платежу 21080500 «Інші надходження»; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1604,11 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів)».

В силу ч. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Суд вважає позовні вимоги позивач обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Долинський виправний центр управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (№118), затвердженого начальником управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області підполковником внутрішньої служби С.І. Підручним 12.10.2006 року, установа є органом управління кримінально-виконавчої системи в Івано-Франківської області, який забезпечує проведення у життя державної політики у сфері виконання кримінальних покарань і підпорядковується управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області.

Пунктом 2 даного Положення встановлено, що установа в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області та Державного департаменту України з питань виконання покарань (а.с.23).

Як встановлено судом, позивачем в 2008-2009 роках та І кварталі 2010 року, обслуговуючому персоналу (водіям) здійснювалось нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу згідно Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи. Вказана Інструкція затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 року за №98.

Пунктом 2 даного Наказу зобовязано начальників управлінь (самостійних відділів) Державного департаменту з питань виконання покарань, управлінь (відділів, відділення) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, керівникам установ, організацій та навчальних закладів, підлеглих Департаменту, забезпечити повне та неухильне виконання встановленого порядку обчислення і виплати робітникам і службовцям процентної надбавки за безперервну роботу відповідно до цієї Інструкції (а.с.29).

Наказом голови Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.05.2010 року за №175, скасовано наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 року №98 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи», який доведений до позивача 01.06.2010 року (а.с.39).

В контексті вищевикладеного, суд зазначає, що позивач в силу вимог вищевказаних актів, зобовязаний був керуватись Інструкцією про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 року за №98, в тому числі й протягом періоду за який проводилась ревізія (2008-2009 роки, І квартал 2010 року).

Посилання представників відповідача на ту обставину, що Наказ №98 від 24.05.2000 року не пройшов державну реєстрацію не заслуговують на увагу, так як для позивача Накази Департаменту є обовязковими для виконання. Більше того, ні позивач, ні відповідач не наділені повноваженнями надавати правову оцінку актам Департаменту. Тому, висновки щодо неможливості застосування позивачем Інструкції без її державної реєстрації, викладені відповідачем в Акті ревізії та оскаржуваній вимозі є безпідставними.

Суд, зазначає, що в силу дії Наказу №98 від 24.05.2000 року та затвердженої ним інструкції, до часу йогоскасування (25.05.2010 року), позивач не був обмежений в можливості застосування положень вказаної Інструкції, більше того, він був зобовязаний застосовувати вказану Інструкцію (п.2 Наказу №98 від 24.05.2000 року).

З цих же підстав суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що позивач при нарахуванні та виплаті надбавок повинен був керуватись наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби в Україні, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу» від 11.11.2005 року за №184. Крім того, вказаним Наказом не скасовано Наказ №98 від 24.05.2000 року, тобто застосування одного Наказу було можливе в питаннях неврегульованих іншим (як у випадку нарахування та виплат надбавок водіям позивача).

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність винесення п.4 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 3,40 грн., підтверджується квитанцією №1200011 від 16.02.2011 року.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, вважає, що позов підлягає задоволенню, а права позивача потребують судового захисту шляхом визнання протиправним п.4 вимоги Долинського районного регіонального контрольно-ревізійного відділу за №350-14-01/401 від 23.07.2010 року про усунення порушень виявлених ревізією до Долинського виправного центру (№118) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним п.4 вимоги Долинського районного регіональлного контрольно-ревізійного відділу № 350-14-01/401 від 23.07.2010 року про усунення порушень виявлених ревізією в частині повернення та перерахунку до Державного бюджету зайво нарахованих та виплачених коштів в сумі 4431,24 грн., та в частині перерахуку та повернення зайво сплачених коштів до державних цільових фондів в сумі 1604,11 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:(підпис)Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 11.04.2011 року.