Постанова № 14930126, 28.03.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р. Справа № 2а-787/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Хоми О.В.

представника позивача Скорбача Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Рогатинському районі до закритого акціонерного товариства «Аква-сервіс» про стягнення заборгованості з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2808,58 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2011 року Державна податкова інспекція в Рогатинському районі (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Аква-Сервіс»про стягнення заборгованості 16685,58 гривень.

Представник позивача подав письмову заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути податковий борг по орендній палаті за земельні ділянки державної і комунальної власності з відповідача в сумі 2808,58 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не сплачені в повному обсязі податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 16685,58 гривень, з яких 13877 гривень стягнуті за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області, а 2808, 58 гривень залишаються несплаченими.

Відповідач в судове засідання не зявився повторно без поважних причин та без повідомленням ним про причини неприбуття, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач 08.11.2002 року зареєстрований Рогатинською районною державною адміністрацією, як юридична особа та взятий на облік Державною податковою інспекцією в Рогатинському районі як платник податків 13.12.2002 року.

Відповідач є орендарем земельної ділянки на підставі договору оренди землі, площею 0,7972 га за № 315 від 01.10.2008 року, укладеного між відповідачем та Рогатинською міською радою щодо оренди земельної ділянки комунальної форми власності та зареєстрованого належним чином.

Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів (обовязкові платежі) належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Закон України «Про плату за землю» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 14 Закону «Про оренду землі» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно статті 27 Закон України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Судом встановлено, що відповідач подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності 2010 рік, в яких ним самостійно розраховано розмір орендну плату за вказану земельну ділянку комунальної форми власності.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на відповідача покладено обовязок своєчасно та в повному розмірі сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Згідно пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Положенням підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобовязання відповідача визначені ним в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, та які ним в повному обсязі не сплачені за 2010 рік є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.

Пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

У звязку не сплатою відповідачем податкового боргу, відповідачу надсилалась перша податкового вимога № 1/83 та друга податкового вимога № 2/111.

31.05.2010 року Державною податковою інспекцією в Рогатинському району складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) за №342/153/19400015. На підставі акта від 31.05.2010 року податковою службою винесено податкове повідомлення рішення за №0003451500/0 від 31.05.2010 року, яким відповідачу нараховано штрафні санкції на суму 170,00 гривень, яке ним отримано 31.05.2010 року, про що свідчить підпис директора товариства «Аква сервіс»на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 22).

Крім того судом встановлено, що 29.10.2010 року податковою інспекцією складено податкове повідомлення - рішення №0007011500/0, яким відповідачу нараховано штрафні санкції в розмірі 2134,33 гривень. Податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 29.10.2010 року, що підтверджується підписом директора на корінці податкового повідомлення рішення (а.с 18).

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобовязання визначених податковими повідомленнями - рішеннями за №0003451500/0 від 31.05.2010 року та №0007011500/0 від 29.10.2010 року, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції із орендної плати за землю в розмірі 170,00 грн. та 2134,33 грн. є узгодженими.

Таким чином, допущені порушення відповідачем вимог статті 67 Конституції України, Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” призвели до виникнення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності. Допущення відповідачем зазначених вище порушень доведено дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: податковими деклараціями, податковими повідомленнями рішеннями, довідкою Державної податкової інспекції в Рогатинському районі та іншими матеріалами справи.

Крім того, вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду Івано-Франківської області № Пз -9/101 від 07.12.2010 року про стягнення із закритого акціонерного товариства «Аква-Сервіс»заборгованості з орендної плати за землю в сумі 13877 гривень, на підставі якого видано виконавчий лист № ВП № 24410335 від 11.02.2011 року.

Відповідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, сума несплаченої податкової заборгованості по орендній платі за землю за період з 01.10.2010 року до 31.12.2010 року становить 2808,08 гривень. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обовязку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Аква-сервіс” (індекс 77000, вул. Галицька, 102, м. Рогатин, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19400015) в доход місцевого бюджету податковий борг з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.10.2010 року до 31.12.2010 року, застосованих штрафних санкцій в розмірі 2808 (двох тисяч восьмиста восьми) гривень 58 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 04.04.2011 року.