Постанова № 14929967, 09.02.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р. Справа № 2a-4129/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Кругла О.М.

за участю сторін:

представника позивача: Чеха М.В.,

представника відповідача: Кудли О.Й., Карбівського Л.В.,

прокурора: Савчук Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Відкрите акціонерне товариство "Шкіряник"

до відповідача:Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

за участі прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави на стороні відповідача

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2010р. № 0000172320/0, № 0000162320/0,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2010 року ВАТ “Шкіряник” звернулось до суду з позовом до Долинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172320/0 від 20.10.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та податкового повідомлення-рішення №0000162320/0 від 20.10.2010 р., яким визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість і за штрафними санкціями.

22.12.2010 року з метою захисту інтересів держави на підставі ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ч.2 ст.60 КАС України до участі у розгляді даної справи вступила прокуратура Івано-Франківської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідачем згідно оскаржуваних рішень безпідставно донараховано податкове зобов”язання по податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування. Вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття висновків, що викладені в акті перевірки. Операції з придбання позивачем товару пов»язані виключно із веденням господарської діяльності, доказів недійсності господарських операцій відповідачем не наведено, а тому відсутні правові підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування та нарахування податкових зобов»язань з податку на додану вартість. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, пояснили, що в результаті проведеної Долинською ОДПІ позапланової виїзної перевірки ВАТ «Шкіряник»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням проведених зустрічних перевірок по ланцюгу продажу з червня 2010 року по серпень 2010 року встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за липень та серпень 2010 року на 1525 787 грн., а також занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в розмірі 362281 грн. Крім того, вказали, що в результаті проведених заходів встановлено, що посадові особи позивача з метою штучного формування податкового кредиту та незаконного отримання відшкодування ПДВ з бюджету включали до складу податкового кредиту суми, сплачені по господарських операціях з контрагентами, стосовно яких виникають сумніви щодо джерела походження товару, його об»єму та обсягів поставки. Зазначили, що більшість контрагентів позивача не знаходяться за юридичними адресами, в ланцюгу проведення зустрічних перевірок не вдалося встановити їх місцезнаходження, провести перевірку господарської діяльності та встановити декларування доходів. Підприємства, що постачали товар позивачу, не сплачували до бюджету податок на додану вартість. В результаті виявлених порушень, викладених в акті перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та донараховано податкові зобов»язання і штрафні санкції. Просили в задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечила. Вважає податкові повідомлення-рішення Долинської ОДПІ від 20.10.2010 року правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

В результаті проведеної Долинською ОДПІ позапланової виїзної перевірки ВАТ "Шкіряник" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу продажу з червня 2010 року по серпень 2010 року складено акт від 18.10.2010 року №2749/234/22173327, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме: завищення суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року на 843 703 грн. та за серпень 2010 року на 682084 грн., а також завищено залишок від”ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) на 1169565 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 362281 грн. За наслідками перевірки Долинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 20.10.2010 року:

- № 0000172320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 843703грн. за липень 2010 року та на 682084 грн. за серпень 2010року;

- №0000162320/0, яким визначено податкове зобов»язання по податку на додану вартість в розмірі 362281 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 72 456 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що посадові особи позивача з метою штучного формування податкового кредиту та незаконного отримання відшкодування ПДВ з бюджету включали до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені по господарських операціях з контрагентами ТзОВ «Метвторпром», ТзОВ «Газторг України», ТзОВ «Югукрбізнес», ТзОВ «Луксор», ТзОВ «Ледер-Плюс», ТзОВ «Карпатська Агропромислова компанія», ТзОВ «Бігор», стосовно яких виникають сумніви щодо джерела походження товару, його об»єму та обсягів поставки, оскільки в ході проведення зустрічних перевірок по ланцюгу продажу не вдалося встановити місцезнаходження даних контрагентів позивача, провести перевірку їхньої господарської діяльності та встановити декларування доходів, так як останні не звітуються до органів ДПС.

Так, за наслідками перевірки правильності формування позивачем податкового кредиту за червень, липень, серпень 2010 року податковим органом виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів - ТзОВ «Метвторпром», ТзОВ «Газторг Україна», ТзОВ «Карпатська Агропромислова компанія», внаслідок чого ВАТ «Шкіряник»задекларовано податкового кредиту відповідно до вказаних періодів на 203045,34 грн., на 424483,43 грн., на 95052,80 грн. більше, ніж податкового зобов»язання, задекларованого даними підприємствами за ці місяці відповідно. Крім того, ТзОВ «Метвторпром»декларацію з ПДВ не подавало за червень, липень, серпень 2010 року, ТзОВ «Газторг Україна»- за травень, червень, липень, серпень 2010 року, ТзОВ «Карпатська Агропромислова компанія»- за червень 2010 року, ТзОВ «Югукрбізнес»- за липень, серпень 2010 року, .

При винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковий орган виходив з того, що ряд контрагентів позивача, які задіяні у першому ланцюгу постачання товарів відносяться до так званих «сумнівних»платників. Так, за результатами зустрічної перевірки ТзОВ "ЛУКСОР", залученого до схеми постачання природнього газу у першій ланці, ДПІ у Печерському районі м.Києва складено акт 20.09.2010р. №5206/23-1 1/31991982 про неможливість проведення перевірки, оскільки ТзОВ "ЛУКСОР" за юридичною адресою не знаходиться. ТзОВ "БІГОР", основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, насінням та кормів для тварин, згідно відповіді від 04.10.2010 № 2798/7/23-012 ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя за запитом Долинської ОДПІ було здійснено вихід на фактичну та юридичну адресу підприємства та було складено акт про відсутність останнього за місцем реєстрації. Крім того, остання декларація з ПДВ подана ТзОВ "БІГОР" за березень 2010р., згідно розрахунку комунального податку чисельність працюючих у даному товаристві становить 0 осіб. Стосовно ТзОВ "Ледер - Плюс", то декларації по податку на додану вартість за травень, червень 2010р. визнані недійсними, за липень та серпень 2010р. взагалі не подані, декларація по податку на прибуток подана лише за 1-й квартал 2010р., згідно розрахунку комунального податку чисельність працюючих у даному товаристві становить 1 особу. Щодо ТзОВ «ЮГУКРБІЗНЕС», то декларацію з ПДВ за червень 2010 року визнано недійсною, валовий дохід підприємства згідно декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року становить 210750грн., згідно розрахунків комунального податку кількість працюючих - 0 осіб.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регламентовано п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сум податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мас від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних (п.п. 7.7.5 п.7.7. ст.7 даного Закону)

Згідно із п.п.7.7.7 п.7.7. ст.7 вказаного Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В той же час, відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено судом, ВАТ «Шкіряник»протягом 2010 року укладав угоди щодо придбання різного роду товарів, в т.ч. з ПДВ та без ПДВ, зокрема щодо придбання шкіри ВРХ та природного газу.

Основними контрагентами позивача щодо придбання шкіри ВРХ були ТзОВ «Метвторпром», ТзОВ «Карпатська Агропромислова компанія», ТзОВ "БІГОР", ТзОВ "Ледер - Плюс", ТзОВ «ЮГУКРБІЗНЕС», стосовно придбання природного газу - ТзОВ "ЛУКСОР", ТзОВ «ГАЗТОРГ УКРАЇНА».

З урахуванням вказаних господарський операцій, які вплинули на формування податкового кредиту позивача, ВАТ «Шкіряник»подало до Долинської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно якого залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 1348089грн., частина залишку від'ємною значення, фактично сплачена отримувачем товарів попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 843 703 грн., а тому сума, що підлягає відшкодуванню, становить 843703 грн.

Згідно з поданою ВАТ «Шкіряник»до Долинської ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 682084 грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 682 084 гри., сума, що підлягає відшкодуванню, становить 682 084грн.

Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами подано договори на купівлю шкіри ВРХ та постачання природного газу, платіжні документи про оплату вартості вказаних товарів, податкові накладні, прийомно-здавальні акти, накладні (т.1 а.с.133-244, т.2 а.с.62-96, 197-232).

З огляду на наведене, суд зазначає, що наявність у позивача даних документів є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Оскільки для підтвердження факту отримання позивачем шкіри ВРХ, транспортування якої здійснювалось за рахунок контрагентів-продавців, суд витребовував товарно-транспортні накладні. Представником позивача надано товарно транспортні накладні тільки стосовно одного контрагента - ТзОВ "Ледер - Плюс", за замовленням якого перевезення здійснювалось двома автомобільними перевізниками - ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 (т.2 а.с.234-241).

При цьому згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.11.1 даних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (п. 11.5. Правил).

Час прибуття(вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил (п. 11.9. Правил).

В той же час при огляді всіх товарно-транспортних накладних, поданих представником позивача, встановлено, що у графі «підпис водія-експедитора»взагалі відсутні підписи, хоча згідно п.11.6 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно із додатком 20 до вказаних Правил перевезень шкури і хутрова сировина: невироблені шкури і шкурки домашніх, диких і морських тварин, напівфабрикати, відносяться до переліку продуктів та сировини, на які при транспортуванні у межах держави видається ветеринарне свідоцтво.

Відповідно до п.3.2 Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державний комітет ветеринарної медицини України N 85 від 13.04.2009р., при відправленні товарів чи при переміщенні тварин автомобільним транспортом ветеринарний документ передається водію (експедитору) як додаток до товарно-транспортних документів з подальшою передачею його одержувачу в пункті призначення. Однак, в порушення зазначеного в товарно-транспортних накладних відсутні відмітки про це у графі «з вантажем слідують документи».

З огляду на наведене, судом критично оцінюються ветеринарні свідоцтва, подані представником позивача у судовому засіданні (т.2 а.с.242-250, т.3 а.с.1-19). В той же час дані щодо ваги товару, зазначені у ветеринарних свідоцтвах та у товарно-транспортних накладних, не завжди співпадають.

Крім того, суд погоджується із правомірністю дій податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами - ТзОВ"Метвторпром", ТОВ «ГАЗТОРГ Україна», ТзОВ "ЛУКСОР», ТзОВ "Ледер - Плюс", ТзОВ "ЮГУКРБІЗНЕС", ТзОВ «Бігор», оскільки однією із обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. В ході проведення зустрічних перевірок вказаних контрагентів по ланцюгу постачання не вдалось підтвердити факт сплати ними ПДВ до бюджету.

Пунктом 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов"язана здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. При цьому, відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п.1.8 ст.1 цього Закону бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв"язку з надмірною сплатою податку.

Відповідно до вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв"язку з продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного кредиту . Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом .

В той же час, норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону, крім обов'язкових підстав виникнення платника права на податковий кредит з податку на додану вартість передбачає обов"язковість наявності ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних податків .

Таким чином, даним Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою. Право платника податку на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті по на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану в ціні товару.

Враховуючи наведене, а також сумнівність джерела походження товару, його обєму, обсягів поставки, «сумнівність»контрагентів позивача податковим органом було зменшено значення рядка 17 декларації з ПДВ на 150590 грн. т а відповідно збільшено значення рядка 18.1 та рядка 20 декларації з ПДВ за серпень 2010 року на 150590 грн. Вказане вплинуло на зменшення бюджетного відшкодування бюджетного відшкодування в розмірі 182084 грн. та потягнуло за собою збільшення рядка 27 декларації «Сума, яка підлягає сплаті в бюджет»в розмірі 362281 грн.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»N 2181-III від 21.12.2000р., чинному на момент спірних правовідносин, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи наведене, сума штрафних санкцій визначена відповідачем в розмірі 72456,20 грн. (т.2 а.с.34).

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0000172320/0 від 20.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в роозмірі 1525787 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000162320/0 від 20.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов»язання по податку на додану вартість в розмірі 362281 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі 72456 грн.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 14.02.2011 року.