Постанова № 14929782, 06.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року Справа № 2а-0870/1545/11

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», м. Запоріжжя

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, м. Запоріжжя

про визнання неправомірними дій відповідача,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Захарченко В.Ф. дов. № 36 від 03.11.2010

від відповідача Крошка В.В. дов. б/н від 29.09.2010

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання неправомірними дій відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року.

Ухвалою суду від 21.03.2011 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/1545/11 та призначено до судового розгляду на 04.04.2011. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.04.2011.

У засіданні 06.04.2011 судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу “Камертон”.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що у поданій до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 18.08.2010 року через Центр обробки електронних звітів ДПА України податковій звітності: декларації з податку на додану вартість за липень 2010-реєстр. № 9003418078, розшифровках податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2010 року реєстр. № 9003419041, довідці щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2010 року реєстр. № 9003418783, реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010 року - № 00341267 зазначені всі обовязкові реквізити (тобто ті дані документу, які є необхідними та достатніми для ідентифікації виду, типу документу (назва), дати його складання, особи, яка його склала (її назва, ідентифікаційний код, місцезнаходження, код виду економічної діяльності), особи отримувача), вона підписана відповідними посадовими особами та скріплена печаткою Товариства.

Посилання податкового органу на пп. 4.2. п. 4 Порядку № 166, в якому вказано, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, не вказано, що їх неподача є підставою для невизнання декларації податковою звітністю.

Позивач вважає, що указані обставини не є підставою для невизнання декларації як податкової звітності та просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому суду запереченні. Пояснює, що декларація подана всупереч вимогам чинного законодавства, а саме із відсутністю обовязкового додатку до податкової декларації з податку на додану вартість № 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування”, передбаченого Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого ДПА України 30.05.1997 за № 166, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, ТДВ “СК “Мотор-Гарант”(код ЄДРПОУ 31154435) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 05.09.2000, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №203766. Основним видом діяльності позивача є послуги у сфері страхування (довідка з ЄДРПОУ від 23.06.2010 АА №260616).

18 серпня 2010 року товариство з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Мотор Гарант” через Центр обробки електронних звітів Державної податкової адміністрації України надано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову звітність, а саме:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (реєстраційний № 9003418078 від 18.08.2010);

- додаток № 5 „Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” (реєстраційний № 9003419041 від 18.08.2010);

- додаток № 2 „Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” (реєстраційний № 9003418783 від 18.08.2010).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, на підставі вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ від 21.12.2000 № 2181-III (із змінами та доповненнями), пункту 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827 (із змінами та доповненнями), та у звязку з відсутністю обовязкового додатку до податкової декларації з податку на додану вартість № 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування”, передбаченого Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого ДПА України 30.05.1997 за № 166 (із змінами та доповненнями), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054 (далі за текстом Порядок № 166), направлено ТДВ „СК „Мотор Гарант” повідомлення від 19.08.2010 № 8794/10/08-07 про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, як податкової звітності, в якому запропоновано надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.08.2010 № 10971495, отримано платником податків 25.08.2010).

Не погодившись із указаним листом, позивач здійснив його оскарження у адміністративному порядку до СДПІ, ДПА України у Запорізькій області та ДПА України, проте рішеннями указаних органів скарги позивача залишені без задоволення.

Вважаючи такі дії податкової неправомірними, позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (пп. 4.4.2 „І" п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181).

Відповідно до пункту 10.6 статті 10 Закону України „Про податок на додану вартість", форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 166, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Відповідно до пункту 3.3. Порядку №166, декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213) і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982 , із змінами та доповненнями) у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)).

Згідно з пунктом 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213) і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982 , із змінами та доповненнями), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Відповідно до підпунктів 5.12.1 та 5.12.2 пункту 5.12 цього Порядку не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи: особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Державною податковою адміністрацією України листом від 18.04.2008р. № 8109/7/16-1117 „Щодо актуальних питань з податку на додану вартість" роз'яснено, зокрема, що в додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість зазначено, що він подається платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону (заповнено рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У разі якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" визначено детальний перелік вимог до податкової звітності та підстави для невизнання податкової звітності податковим органом, а саме:

- відповідно до пункту 4.4, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

- відповідно до пункту 4.5, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи суд дійшов висновку, що позивачем порушений порядок заповнення Декларації, встановлений Порядком № 166, що, у відповідності до пп.4.1.2 п.4.1 Закону №2181 є підставою для невизнання такої декларації податковою звітністю.

Враховуючи зазначене суд вважає, що невизнання відповідачем декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року ТДВ “СК “Мотор-Гарант” є правомірним, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання неправомірними дій по невизнанню податкової звітності, а саме декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. та зобовязати відповідача визнати подану позивачем 18.08.2010р. податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року як заповнену та здану належним чином, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 18.04.2011.

Суддя(підпис) О.М. Нечипуренко