Постанова № 14928996, 24.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/1228/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Павліченко А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ясінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

в с т а н о в и в :

В березні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання недійсною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що головним державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Ясінською І.В. 04.03.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24900174, з виконання постанови АВ1 №037272 про стягнення штрафу в сумі 510 грн. з ОСОБА_1, виданої 19.01.2011 року ВДАІ м. Вінниці. Дану постанову Вишенського ВДВС Вінницького МУЮ від 04.03.2011 року позивач вважає незаконною та такою, що порушує його законні права, у звязку із тим, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №037272 від 19.01.2011 року винесена ІДПС роти ДПС м. Вінниці сержантом міліції Процюком М.В., була оскаржена ним у встановлений законом строк до Ленінського районного суду м. Вінниці, справа №2-а-1705/11 знаходиться на розгляді, а тому постанова АВ1 №037272 від 19.01.2011 року не набула законної сили і не може бути звернута до примусового виконання.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що головний державний виконавець Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Ясінська І.В. 04.03.2011 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24900174 на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення АВ1 №037272 від 19.01.2011 року, в якій наявна відмітка (штамп) про набрання 29.01.2011 року чинності даною постановою, а отже приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження діяла в межах та на підставі чинного законодавства України, підстав для скасування оскаржуваної позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач не вбачає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

19.01.2011 року ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці сержантом міліції Процюком М.В. винесена постанова серії АВ1 №037272 в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач подав позовну заяву до Ленінського районного суду м. Вінниці.

Відповідно до ст.298 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що позовну заяву про скасування постанови серії АВ1 №037272 від 19.01.2011 року в справі про адміністративне правопорушення, позивач подав до Ленінського районного суду 31.01.2011 року, тобто в передбачений законом строк (а.с.6-7).

04.03.2011 року головним державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Ясінською І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №24900174 від 04.03.2011 року (а.с.5), на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення АВ1 №037272 від 19.01.2011 року винесеної ВДАІ м. Вінниці (а.с. 16).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови.

Відповідно до ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу, а саме - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постановине пізніш як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Згідно ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Орган на якого покладено Державою повноваження по примусовому виконанню рішень суду та інших органів (посадових осіб) визначено частиною 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Ясінською І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №24900174 від 04.03.2011 року, на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення АВ1 №037272 від 19.01.2011 року винесеної ВДАІ м. Вінниці, яка оскаржується позивачем до Ленінського районного суду м. Вінниці у встановленому законом порядку, рішення по справі судом не прийнято, а тому дана постанова в справі про адміністративне правопорушення є такою, що не набрала законної сили і не може бути звернута до примусового виконання.

Доказів, щодо винесення та набрання законної сили рішення Ленінського районного суду м. Вінниці, у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу патрульної служби Державтоінспекції у м. Вінниці сержанта міліції Процюка Максима Валентиновича від 31.01.2011 року, про скасування постанови серії АВ1 №037272 в справі про адміністративне правопорушення від 19.01.2011 року, суду надано не було.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, повно та обєктивно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, суд приходить до висновку про те, що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №24900174 від 04.03.2011 року, на підставі постанови в справі про адміністративне правопорушення АВ1 №037272 від 19.01.2011 року винесеної ВДАІ м. Вінниці, яка не набрала законної сили у звязку із оскарженням у встановленому законом порядку, суттєво порушує встановлені Конституцією України та Законами України права та інтереси позивача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Позивач в позовних вимогах просить суд визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №24900174 від 04.03.2011 року, що в свою чергу не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.162 КАС України, тому суд, з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №24900174 від 04.03.2011 року протиправною та її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією про сплату державного мита за подання позову від 14.03.2011 року (а.с.2) документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області серії ВП № 24900174 від 04 березня 2011 року про стягнення штрафу в сумі 510 гривень з ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:Дончик Віталій Володимирович