Постанова № 14928680, 11.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2011                                                                                           № 27/401

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гольцової Л.А.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників сторін

від позивача: Алексенко В.Ю., представник, довіреність № 1394 від 24.06.2010;

від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Експотрейд”

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2011

у справі № 27/401 (суддя Дідиченко М.А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний

банк України”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Експотрейд”

про стягнення 2464965,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” (далі – ВАТ „Державний ощадний банк України”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Експотрейд” (далі – ТОВ „Експотрейд”) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 25.12.2008 № 872 в сумі 2384955,62 грн., що складається із залишку простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2270000, 00 грн., пені по кредиту в сумі 114313, 30 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за користуванням кредитом в сумі 642, 32 грн.

          Позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 2464 965, 35 грн. заборгованості за договором від 25.12.2008 № 872, з яких залишок простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2270000, 00 грн., пеня за несвоєчасну оплату кредиту в сумі 194323, 03 грн. та пеня за несвоєчасну оплату процентів в сумі 642, 32 грн.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 у справі № 27/401 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 2270000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 189640,15 грн. пені за несвоєчасну оплату кредиту, 642,32 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом, державне мито в сумі 24603,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,55 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Експотрейд” подало апеляційну скаргу, в якій просить його змінити в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату кредиту в сумі 189640,15 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 2270000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 30000,00 грн. пені за несвоєчасну оплату кредиту, 642,32 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом, державне мито в сумі 23005,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,65 грн.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

          Зокрема, скаржник зазначає, що в рішенні суду відсутнє клопотання відповідача від 12.01.2011 про відкладення розгляду справи; внаслідок кризової ситуації в економіці України, відповідач не отримав запланованого доходу та вчасно не зміг виконати кредитні зобов’язання перед позивачем за спірним договором, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, є підстави для зменшення розміру пені за несвоєчасну оплату кредиту.

          ВАТ „Державний ощадний банк України” відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Експотрейд” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте представник товариства в засіданні суду 11.04.2011 проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Експотрейд” – без задоволення.

          В засідання суду 11.04.2011 ТОВ „Експотрейд” повноважних представників не направило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ „Експотрейд” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 18.03.2011, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.

          Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Крім того, про належне повідомлення ТОВ „Експотрейд” щодо прийняття апеляційної скарги ТОВ „Експотрейд” до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасність отримання представником товариства ухвали суду від 18.03.2011.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між ВАТ „Державний ощадний банк України” (Банк) та ТОВ „Експотрейд” (Позичальник) 25.12.2008 укладено договір кредитної лінії № 872, за умовами якого Банк зобов’язувався надати, а Позичальник зобов'язувався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит в розмірі, встановленому договором, та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 14.07.2009 (включно). Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в сумі 2500000, 00 грн.

Шляхом укладення між сторонами 23.04.2010 додаткового договору № 6 до договору №872, сторони погодили зміни ліміту кредитування, встановленого в п. 2.3.1 договору та затвердили відповідний графік.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти).

          Проценти за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 24 % річних, яка може бути змінена в порядку, передбаченому договором (п. 2.7.1 договору).

Згідно з п. 2.7.2 договору, з урахуванням змін, внесених додатковим договором від 25.09.2009 № 3, проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання строку, зазначеного в п. 2.2 договору. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до його розрахунку не включається.

У відповідності до п. 2.7.3 договору, з урахуванням положень додаткового договору № 6, нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником кредиту (або його частини) проценти повинні бути сплачені Позичальником не пізніше 25 числа звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту –одночасно з погашенням кредиту.

          На виконання умов договору № 872, позивач надав відповідачу кредит в сумі 2499519,49 грн., проте відповідач, в передбачені договором строки, кредит повернув не в повному обсязі, а також несвоєчасно сплачував проценти за користування кредитом, наслідком чого є заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору № 872 в сумі 2270000,00 грн.

          Позивач листами від 17.05.2010 № 32-4/871-22, від 19.05.2010 № 32-4/871-23, від 01.06.2010 № 32-5/871-25 звертався до відповідача з проханням повернути частинами кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, але зазначені листи відповідачем залишились без належного та відповідного реагування.

          Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 2270000,00 грн. за договором № 872, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 19.05.2010 по 30.01.2011 в сумі 194323,03 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 19.05.2010 по 31.08.2010 в сумі 642,32 грн.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених договором.

За порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню суми кредиту, комісійних винагород та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом Позичальник зобов’язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.1.1 договору).

          Перевіряючи правильність нарахування пені за несвоєчасну оплату кредиту за період з 19.05.2010 по 30.01.2011 та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за цей же період, місцевий господарський суд керувався нормами ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України і дійшов правильного висновку, що відповідно до перерахунку суду розмір пені за несвоєчасну оплату кредиту за вказаний період становить 189640,15 грн., а розмір пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом становить 642,32 грн., і колегія суддів з цим погоджується.

          Посилання скаржника, що господарським судом не розглянуто клопотання відповідача від 12.01.2011 про відкладення розгляду справи, є необґрунтованим, оскільки ухвалою суду від 24.01.2011 розгляд справи № 27/401 відкладено на 31.01.2011. Однією з підстав відкладення розгляду справи стало клопотання відповідача від 12.01.2011 № 12 (а.с. 101-103), про що зазначено у вказаній ухвалі суду. Про винесення судом ухвали від 12.01.2011 зазначено в рішенні.

          Доводи заявника про наявність підстав для застосування судом апеляційної інстанції положень п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд, застосовуючи вказані норми законодавства, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”). Відповідачем не доведено винятковість його випадку (не зміг виконати кредитні зобов’язання перед позивачем за спірним договором внаслідок кризової ситуації в економіці України, відповідач не отримав запланованого доходу).

          Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 у справі № 27/401.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 у справі № 27/401 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Експотрейд” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 27/401 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Експотрейд” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 30304680) з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито в сумі 150,00 грн. перераховане платіжним дорученням від 18.02.2011 № 84 за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 у справі № 27/401 (оригінал платіжного доручення від 18.02.2011 № 84 залишити в матеріалах справи № 27/401).

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.04.11 (відправлено)