Рішення № 14927859, 12.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1311/11

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Юнікон”, м.Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м.Трускавець

Про стягнення 12450,96грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Комарова В.С. –представник

Від відповідача –Войтович О.В. –представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 12450,96грн., в т.ч.: 12243,00грн. основного боргу, 122,43грн. втрат від інфляції та 85,53грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що по видаткових накладних №ЮДГ000000000091 від 10.11.2010року та №ЮДГ000000000185 від 22.11.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26975,44грн.

Отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 14732,44грн., неоплаченим залишився товарна суму 12243,00грн.

Як зазначено у позовній заяві, 22.12.2010року відповідачу надана вимога №1908-2010/КУ від 21.12.2010року про сплату заборгованості в сумі 12243,00грн. 28.02.2011року позивач надав відповідачу другу вимогу за №184ЮрО від 25.02.2011року про сплату заборгованості.

Вимоги про сплату боргу залишені відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 122,43грн. та 3% річних в сумі 85,53грн.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав, усно проти позову не заперечує, в судовому засіданні 29.03.2011року заявив клопотання про оголошення перерви для надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

В судовому засідання 29.03.2011року оголошено перерву до 12.04.2011року.

12.04.2011року представники сторін в судове засідання з’явились, повідомили, що спір в добровільному порядку не врегульований.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.11.2010року та 22.11.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26975,44грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме:

- №ЮДГ000000000091 від 10.11.2010року на суму 24065,00грн.;

- №ЮДГ000000000185 від 22.11.2010року на суму 2910,44грн.

Товар отримали представники відповідача за довіреностями №1768 від 10.11.2010року та № 1890 від 22.11.2010року, виданими відповідачем.

Факт отримання товару від позивача відповідач не заперечує.

На оплату товару виставлялись рахунки: № ЮДГ 01512 від 21.06.10р.. та № ЮДГ 03068 від 22.11.2010р. ( попередня оплата). В рахунках вказано, що вони дійсні до оплати упродовж 1 дня.

На ці рахунки є посилання в накладних, по яких відповідач отримав товар.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив товар частково наступним чином. 21.06.2010року відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 12072,01грн., за товар, поставлений в червні 2010р., на оплату якого виставлений рахунок № ДГО 1490 від 10.06.2010р.

Із сплачених 12072,01грн. кошти в сумі 115,78грн. були зараховані сторонами в рахунок оплати товару, поставленого в червні 2010р., решта коштів в сумі 11956,23 грн. зараховані сторонами в рахунок оплати товари, поставленого по накладній №ЮДГ000000000091 від 10.11.2010року на суму 24065,00грн.

22.11.2010року відповідач сплатив відповідачу суму 2776,21грн. за товар, поставлений по видатковій накладній №ЮДГ000000000185 від 22.11.2010року, підтвердженням чого є виписка банку з рахунка клієнта.

Відтак, сума неоплаченого відповідачем товару становить:

- по видатковій накладній №ЮДГ000000000091 від 10.11.2010року –12108,77грн. (24065,00 –11956,23);

- по видатковій накладній №ЮДГ000000000185 від 22.11.2010року –134,23грн. (2910,44 –2776,21).

Загальна сума неоплаченого товару становить 12243,00грн. (12108,77 + 134,23).

Такі розрахунки за товар та сума боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010року, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 12243,00грн. Акт звірки підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

22.12.2010 та 28.02.2011р. позивач надав відповідачу вимоги №1908-УДІІ/КУ від 21.12.2010року та №184ЮрО від 25.02.2011року про сплату боргу в сумі 12243,00грн., що підтверджено штампом відповідача про їх реєстрацію на звороті названих вимог, однак на день вирішення спору сума боргу відповідачем не сплачена.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 122,43грн., які нараховані за січень 2011року та 3% річних в сумі 85,53грн., що нараховані за період з 23.11.2010року по 15.02.2011року. Розрахунки втрат він інфляції та 3% річних наведені у позовній заяві.

Слід зазначити, що в названих вище накладних є посилання на договір від 13.01.2010р., проте представники сторін пояснили , що договору від 13.01.2010р. сторони не укладали , а посилання в накладних на договір від 13.01.2010р. є опискою.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (626 ЦК України)

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.11.2010року та 22.11.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26975,44грн., за який згідно з рахунками відповідач мав сплатити попередню плату. Відповідач оплатив товар частково, заборгованість становить 12243,00грн., яку відповідач не заперечує.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 77, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, ідентифікаційний код 30439207, адреса: 82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля, 61, на користь Приватного акціонерного товариства „Юнікон”, ідентифікаційний код 23647276, адреса: 49005, м.Дніпропетровськ, вул.О.Гончара,28-А, - 12 243,00грн. основного боргу, 122,43грн. втрат від інфляції, 85,53грн. 3% річних, 124,51грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Хабіб М.